Справа №22ц-22107/2009     Головуючий в першій

Категорія № 26 (І)     інстанції - Грищенко Н.М.

Доповідач - Барильської А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2009 року колегія суддів  судової палати  у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ляховської І.Є., суддів - Барильської А.П., Карнаух В.В. при секретарі - Бондаренко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі - ВАТ «Суха Балка») та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Фонд) та просив стягнути з відповідачів на його користь по 125 000 грн. з кожного у відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 вересня 2009 року за заявою представника позивача залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до Фонду про відшкодування моральної шкоди в сумі 125 000 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 вересня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: поновлено позивачу строк позовної давності, стягнуто на його користь з ВАТ «Суха Балка» 28 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати на користь держави.

В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Суд при ухваленні рішення помилково застосував положення ст. 237-1 КЗпП України, оскільки відносини, які виникають із страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, що спричинили втрату працездатності, регулюються окремим спеціальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; не взяв до уваги, що оскільки ОСОБА_2 є застрахованою особою, то починаючи з 01.04.2001 року обов'язок по відшкодуванню шкоди покладається на Фонд соціального страхування, тобто ВАТ «Суха Балка» не може бути належним відповідачем по справі; безпідставно встановив, що саме з вини відповідача позивачу було спричинено моральну шкоду; не зазначив, якими саме діями чи бездіяльністю відповідача ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, коли і за яких обставин були вчинені зазначені дії і яким нормам вони суперечать; суд не врахував, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та не з*ясував причину пропуску ОСОБА_2 тримісячного терміну, передбаченого для звернення до суду з позовом.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 1993 року по 2007 рік позивач працював підземним прохідником у шахтобудівному управлінні ВАТ «Суха Балка», що підтверджується копією трудової книжки.

Рішенням УНДІПМ від 21.11.2006 року позивачу було встановлено чотири професійних захворювання за діагнозом: радикулопатія пояснично - крижова з вираженим больовим синдромом; вегетативна поліневралгія рук; лівобічний плечолопатковий періартроз; хронічний бронхіт.

Висновком МСЕК від 11.05.2007 року ОСОБА_2 первинно було встановлено 50 % втрати професійної працездатності, з яких 40% - по радикулопатії, 10 % - по хронічному обструктивному захворюванню легень та визнано інвалідом третьої групи.

Висновком МСЕК від 20.05.2008 року позивачу встановлено 50 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності з наступним переоглядом у 2010 році. ОСОБА_3 протипоказана важка праця, вимушена поза, переохолодження, робота в умовах виробничого пилу.

Згідно п.17 акту розслідування хронічного профзахворювання № 21 причиною професійного захворювання стала робота в умовах важкої фізичної праці, пилу зі вмістом вільного кремнію діоксиду. В пункті 19 вказаного акту зазначено, що винним в профзахворюванні позивача є керівництво ВАТ «Суха Балка», яке не створило безпечні та не шкідливі умови праці на підприємстві.

Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Доводи відповідача про те, що суд невірно застосував до даних правовідносин положення ст. 237-1 КЗпП України не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки первинна втрата професійної працездатності ОСОБА_2 була встановлена з 11.05.2007 року.

Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_2 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Позивач обмежений в роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та недоведеності вини відповідача у цьому є безпідставними і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Доводи відповідача про пропуск ОСОБА_2 тримісячного строку для звернення до суду не можуть бути взяті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі.

При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом було враховано роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретні обставини справи.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.