Справа №22ц-22151/2009     Головуючий в 1-й інстанції Грищенко Н.М.

Категорія 26 (1)     Доповідач Митрофанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду

Дніпропетровскої області у складі:

Головуючого: судді Митрофанової Л.В.

Суддів: Михайлів Л.В., Соколан Н.О.

при секретарі: Бондаренко І.В.

за участю: представника відповідача - Мартинова Віталія Васильовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Кривому  Розі  цивільну справу за

апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на

рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 вересня 2009 року за позовом

ОСОБА_2     до     відкритого     акціонерного     товариства

«АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням

здоров'я, пов'язаного із виконанням трудових обов'язків, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» , третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаного із виконанням трудових обов'язків, посилаючись на те, що тривалий час з 1977 року по 2007 рік працював на підприємстві відповідача у тяжких та шкідливих умовах праці, що призвело до отримання ним профзахворювання та до стійкої втрати ним професійної працездатності, тому просив поновити йому строк позовної давності та стягнути з відповідача 40000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 вересня 2009 року позов задоволено частково. ОСОБА_2 поновлено строк позовної давності, з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на його користь стягнуто у відшкодування спричиненої моральної шкоди 15000 грн., на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 8,50 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1,50 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить питання про скасування рішення суду, оскільки судом порушено норми процесуального права, неповно і не всебічно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, суд не прийняв до уваги, що відповідно до ст. 14 ЗУ «Про охорону праці», працівник також,як і власник, зобов'язаний турбуватися про власну безпеку та здоров'я, а ст. 6 цього Закону, надає право працівнику розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці, позивач же про стан свого здоров'я не турбувався та свідомо пропрацював у шкідливих умовах праці протягом 29 років. Крім того, при звільненні з підприємства за власним бажанням у 2007 році він отримав від власника грошову компенсацію за стаж роботи на підприємстві у сумі 38362 грн.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач тривалий час з 1977 року по 2002 роки працював в тому числі підручним сталеваром, сталеваром електропечі на КМЗ «Криворіжсталь» правонаступником якого стало ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Рішенням ЛЕК НДІ проммедицини від 17.06.2008 року позивачу встановлено профзахворювання, як наслідок тривалої роботи на підприємствах в умовах дії несприятливого мікроклімату, важкої праці тощо.

Висновком МСЕК від 13.11.2008 року позивачу вперше з 03.11.2008 року встановлено 30% втрати профпрацездатності, з яких 20% по ХОЗЛ, 10% по ТНТ катаракті безстроково.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Оскільки згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 30 від 29.09.2008 року, встановлено, що винними є ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», тому суд вірно на підставі ч. 2 ст. 153 і ст. 237-1 КЗпП України поклав на відповідача відповідальність щодо відшкодування позивачу моральної шкоди.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З огляду на наведене, доводи відповідача щодо безпідставності посилання суду у рішенні на медичні документи, на підставі яких він дійшов висновку про моральні переживання позивача через погіршення стану його здоров'я та посилання відповідача на те, що сам факт втрати профпрацездатності позивачем не призводить до відшкодування моральної шкоди, суперечить зазначеним матеріальним нормам, а тому є безпідставними.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що належним відповідачем по справі є ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а не відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, як вважає відповідач, оскільки правовідносини між сторонами виникли у 2007 року, тобто у період, коли було скасовано дію ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Законом від 28.12.2007 року № 107 -VI з п.3 Прикінцевих положень виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної (немайнової) шкоди і водночас доповнено цей пункт абзацом: «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01.01.2008 року».

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 .Рішення № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), зазначив, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Суд при постановленні рішення врахував тяжкість фізичних і моральних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набирання нею законної сили.