Справа 22ц-21542\2009     Головуючий в 1 інстанції Середин Н.Г.

Категорія 23 (1)     Доповідач Митрофанова Л.В.

УХВАЛА

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду

Дніпропетровської області у складі:

головуючого: судді Митрфоанової Л.В.

суддів: Миахйлів Л.В., Соколан Н.О.

при секретарі: Бондаренко І.В.

за   участю:представника   позивача  ОСОБА_1  - ОСОБА_2, представника відповідача державного підприємства «Придніпровська залізниця» -

Жовтобрюх Марії Василівни, Яковенко Миколи Дмитровича.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційні скарги позивача

ОСОБА_1,   відповідача   державного   підприємства   «Придніпровська

залізниця» на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2009

року  по справі  за позовом     ОСОБА_1 до державного підприємства

«Придніпровська залізниця» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодження здоров'я, -

ВСТАНОВИЛА:

В червня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Придніпровська залізниця» (далі ДП «Придніпровська залізниця») про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодження здоров'я, в обґрунтування якого вказав, що працював слюсарем з ремонту приладів ВЧД-2 ДП «Придніпровська залізниця», 08.09.2005 року після завершення робочого дня , знаходився на станції Батуринська, приблизно о 21.00 год. був травмований маневровим тепловозом , в результаті у нього ампутовано голені обох ніг, та він визнаний інвалідом II групи, тому уточнивши у травні 2009 року позовні вимоги просив стягнути з відповідача на його користь у відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я заборгованість по щомісячним платежам за період з 09.09.2005 року по 09.05.2009 року в сумі 41928,48 грн., та щомісяця стягувати по 952,92 грн. починаючи з 09.05.209 року. Стягнути з ДП «Придніпровська залізниця» на його користь у відшкодування витрат на придбання транспортного засобу, автомобіля ЗАЗ «Славута», вартість автомобіля в сумі 36648 грн. та на придбання гаражу 10000 грн. і на сторонній догляд 7822,50 грн. Стягнути з ДП «Придніпровська залізниця» на його користь на відшкодування моральної шкоди 20000 грн. та витрати понесені за проведення медичної експертизи 1103,21 грн., автотехнічної експертизи 1654,52 грн. та за надання юридичної допомоги 100 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ДП «Придніпровська залізниця» на його користь у відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я заборгованість по щомісячним платежам за період з 09.09.2005 року по 09.05.2009 року в сумі 20964,24 грн., та щомісячні виплати з 09.05.209 року по 476,46 грн. до перерахунку платежів. Стягнуто з ДП «Придніпровська залізниця» на користь позивача 7822,50 на сторонній догляд, та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ДП «Придніпровська залізниця» на користь позивача понесені витрати у справі: 1103,21 грн. за проведення медичної експертизи, 1654,52 грн. за проведення авто технічної експертизи, 100 грн. за надання юридичної допомоги. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови у стягненні витрат на придбання автомобіля і гаража та задовольнити позов в цій частині, оскільки ухвалюючи рішення в цій частині суд допустив порушення норм матеріального права. Зокрема, суд безпідставно послався на постанову КМУ від 19.08.2006 року № 999, якою затверджено порядок забезпечення інвалідів автомобілями за рахунок коштів бюджету, в той час як необхідно було застосувати норми Цивільного кодексу України, а саме ч. 1 ст. 1195, ч. 2 ст. 1202 ЦК України якими передбачено, що відшкодовувати додаткові витрати зобов'язана особа , що заподіяла шкоду.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду в частині задоволених позовних вимог, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог просить рішення залишити без змін, оскільки судом порушено норми матеріального аг процесуального права. Зокрема, залізниця не повинна відшкодовувати позивачу частину втраченого заробітку та витрат пов'язані зі стороннім доглядом відповідно до ст.. 1195 ЦК України, оскільки відсутня вина відповідача у настанні шкоди здоров'ю ОСОБА_1 Крім того, свій висновок про часткове задоволення позовних вимог позивача суд робив керуючись висновком авто технічної експертизи, який має суттєві недоліки, на які представник відповідача в судовому засіданні звертала увагу суду, але суд не прийняті їх до уваги, також безпідставно судом стягнуто моральну шкоду, оскільки в даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв'язок між дією джерела підвищеної небезпеки і каліцтвом позивача.

В заперечення відповідач ДП «Придніпровська залізниця» просить рішення суду в частині відмови у стягненні витрат на придбання автомобіля і гаража залишити без змін.

В запереченнях позивач ОСОБА_1 просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача та відповідача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно послався на вимоги ст..ст.1187,1195,1197,1202,1193,1168 ЦК України, оскілки як встановлено судом першої інстанції з вини відповідача ДП «Придніпровська залізниця» ОСОБА_1 було спричинено шкоди каліцтвом.

Відповідно до ст..ст. 10,60 ЦПК України колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права і обов*язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм правову оцінку.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено в суді першої інстанції, згідно акту службового розслідування обставин нещасного випадку невиробничого травмування від 09.09.2005 року \а.с.15\, авто технічної експертизи №1953 від 14.04.2009 року \а.с.121-122\, позивачу завдана шкода джерелом підвищеної небезпеки згідно ст.. 1187 ЦК України. У зв*язку з отриманням каліцтва висновком МСЕК від 12.12.2005 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності безстроково та згідно висновку експерта №33 від 12.03.2008 року 80% втрата професійної працездатності. Характер наслідків отриманої травми має на увазі потребу в протезуванні та забезпеченні транспортним засобом з ручним керуванням. Позивач має потребу у постійній сторонній допомозі в соціально-побутових умовах до часу проведення адекватного протезування \а.с.39-42\.

На думку колегії суддів висновки суду ґрунтуються на вимогах матеріального права. Доводи позивача ОСОБА_1 в апеляційній скарзі ,про те, що суд відмовляючи в задоволенні позову в частині відшкодування йому витрат на придбання автомобіля з ручним керуванням та гаража, не взяв до уваги вимоги ст..ст. 1195,1202 ЦК України є безпідставним та спростовуються висновками суду.

Відповідно до ст..1195,1202 ЦК України, позивач має право вимагати витрати на придбання автомобіля з ручним керуванням, але суд першої інстанції відмовляючи в позові в цій частині правильно послався на визначений «Порядок забезпечення інвалідів автомобілями» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999. Є об*єктивним висновок суду, що придбання гаража, в даному випадку за рахунок відповідача, не грунтується на вимогах діючого законодавства.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі, що суд при ухваленні рішення не взяв до уваги прямий умисел потерпілого щодо отримання травми та керувався як доказом висновком експертизи, яку відповідач поставив під сумнів, спростовується висновками суду та матеріалами справи.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції взяв до уваги ті обставини, що позивач ОСОБА_1 на момент нещасного випадку перебував у стані алкогольного сп*ягніння, ігнорував правила безпеки, які достовірно знав як працівник залізниці, тому розмір заподіяної йому шкоди, що підлягає до відшкодування зменшив до 50% \а.с.149\.

Щодо висновку автотехнічної експертизи, то суд першої інстанції правильно послався на відсутність клопотання відповідача про проведення повторної експертизи, яку відповідач поставив під сумнів та доказів, які б спростували висновок експерта суду не надав. Тому суд правильно прийняв автотехнічну експертизу як доказ у справі.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції по справі ухвалено законне та вмотивоване рішення, а доводи апеляційних скарг є безпідставними та спростовуються висновками суду.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, відповідача державного підприємства «Придніпровська залізниця» - відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.