Справа №22ц-22024/2009 Головуючий 1-ї інстанції Грищенко Н.М.
Категорія 26 (3) Доповідач Митрофанова Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого: судді Митрофанової Л.В.
суддів: Михайлів Л.В.,Соколан Н.О. при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Овсянікова Іллі Володимировича, представника позивача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області моральної шкоди та просив стягнути на свою користь 156250 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві та витрати на правову допомогу в сумі 200 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 вересня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з Відділення фонду на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 25000 грн., 200 грн. витрат на правову допомогу, на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1,50 грн., в задоволенні іншої частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки судом порушено норми матеріального і процесуального права. Зокрема, відповідно до Законів України «Про державний бюджет на 2006 та на 2007 роки» дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку було зупинено. Законом України № 717 від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...», відповідно до яких усі норми даного Закону стосовно виплати моральної шкоди виключено. У п.3 розділу XI «Прикінцеві положення» вказаного Закону після абзацу третього доповнено новим абзацом, згідно якого відшкодування Фондом моральної ( немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання випадку припиняється з січня 2008 року, а тому Фонд є неналежним відповідачем. Судом не враховано, що позивач не надав висновку МСЕК про заподіяння йому моральної шкоди, як не надав і доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди та саме у розмірі, який він визначив.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час на протязі одинадцяти років працював у ВАТ «Суха Балка», в тому числі підземним кріпильником у шкідливих умовах праці, внаслідок чого отримав професійне захворювання. У відповідності до висновку МСЕК від 16.09.2003 року позивачу первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності в розмірі 40 % та третю групу інвалідності.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та частково задовольняючи позов, обгрунтовано виходив з того, що відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в зв'язку з тим, що позивачу первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у вересні 2003 p., згідно ж ст. ст. 21,28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду було покладено на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Рішенням Конституційного Суду України №1-рп /2004 від 27.01.2004 також встановлено обов'язок Фонду відшкодувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва з втратою потерпілим професійної працездатності.
Згідно рішень Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007, №10 -рп/2008 від 22.05.2008 p., визнано неконституційними зупинення дії абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 р.» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку, оскільки законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасувати їх з об'єктивних причин, це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Однак колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретні обставини справи.
Суд при постановленні рішення не врахував тяжкість фізичних і моральних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
На підставі наведеного, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, тяжкість тілесних ушкоджень, характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 25000 грн. до 15000 грн.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу є безпідставними та такими, що суперечать вищевказаному «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з вересня 2003 р. встановлено стійку втрату професійної працездатності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині розміру стягнутої моральної шкоди необхідно змінити та ухвалити в цій частині рішення в порядку ст. 309 ч. 1 п.3 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303,307,п.3 ч. 1 ст. 309,313,314,316 ЦПК України колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 вересня 2009 року змінити в частині розміру стягнутої моральної шкоди з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3, зменшивши цей розмір з 25000 грн. до 15000 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.