Справа №22ц-22115/09     Головуючий в 1 інстанції

Категорія 37 ( 2 )     Щеняєва І. Б.

Доповідач - Савіна Г. О.

УХВАЛА

Іменем України

«01» грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного   суду Дніпропетровської області у  складі:

головуючого судді:-   Савіної Г. О.,

суддів: - Турік В. П., Братіщевої Л. А.

при   секретарі: -  Іванюк О. В.

За участю: позивача - ОСОБА_6

відповідачів - ОСОБА_7, ОСОБА_8

третьої особи - ОСОБА_9, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10

розглянувши   у  відкритому   судовому  засіданні в м. Кривому  Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи - ОСОБА_11, яка діє в інтересах ОСОБА_12, ОСОБА_9, яка діє в інтересах ОСОБА_10, про визначення часток у праві спільної сумісної власності, визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2008 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який у березні 2009 року вона уточнила і просила суд постановити рішення про визначення часток у праві спільної сумісної власності у 2/3 частині квартири АДРЕСА_1 співвласників цієї частини квартири ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, визнавши, що кожному із них належить по 1/6 частині та визнати за нею право власності на 1/9 частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_13, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2009 року в позові ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.

Закрито провадження у справі в частині позовних вимог позивача про визначення часток у праві спільної сумісної власності на підставі п. 1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог, оскільки рішення суду не відповідає вимогам закону про судовий захист прав та інтересів, передбачених ст.ст.3, 4 ЦПК України, ст.. 8 Конституції України, а ухвалене судом рішення позбавило її права на судовий захист невизнаного її права на отримання спадщини після смерті сина ОСОБА_14, оскільки нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому вважає, що суд безпідставно відмовив їй у визнанні права власності за нею на 1/9 частину квартири після смерті сина.

Закривши провадження у справі в частині визначення часток співвласників 2/3 частини квартири, суд не вказав з яких підстав її позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та до юрисдикції якого суду віднесений розгляд таких позовів, як того вимагає ч. 2 ст. 206 ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.05.1994 року на підставі розпорядження УЖКГ виконкому Криворізької Міської Ради народних депутатів №2614 АДРЕСА_1 було приватизовано членами сім'ї ОСОБА_6, а саме: ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_8, які стали співвласниками квартири.

Після смерті ОСОБА_16, ОСОБА_17 співвласниками 2/3 частки квартири стали ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, по 1/6 частки в порядку спадкування ОСОБА_13, ОСОБА_6, що підтверджено витягом з реєстру прав власності на спірну квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_13 помер, у зв'язку з чим позивач просила визнати за нею право власності на 1/9 частку в порядку спадкування за законом після смерті її сина. Відмовляючи позивачу в цій частині позову, суд обґрунтовано та у відповідності до Книги Шостої. Спадкове право. ЦК України вказав, що до компетенції суду не входить визнання права власності на спадкове майно, оскільки відповідно до положень ст.. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло декілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. Відповідно до положень ст.. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (ст. 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємців з моменту державної реєстрації цього майна.

З огляду на вище викладене колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови позивачу у визнанні права власності на 1/9 частку спадкового майна - квартири підлягає залишенню без змін.

Закриваючи на підставі п. 1 ч.1 ст.205 ЦПК України провадження у справі в частині позовних вимог про визначення часток кожного співвласника у праві спільної сумісної власності (2/3 частки) квартири, суд виходив із того, що позивач не надав суду та не повідомив про докази, які свідчать про порушені, невизнані або оспорювані відповідачами його права, свободи чи інтереси та зробив висновок про відсутність спору між співвласниками про розмір частки кожного. Проте з такими висновками погодитисьне можна з наступних підстав. По-перше, вказані судом підстави та посилання на норми ст.ст.3, 15 ЦПК України, свідчать про те, що суд фактично надав оцінку доказам (їх відсутності) в цій частині позову, проте рішення суду відповідно до ст.. 213 ЦПК України не ухвалив, що свідчить , що судом розглянуто не всі позовні вимоги, а всупереч вимогам ч. 1 ст. 205 ЦПК України постановив рішення, яким провадження у справі в цій частині закрив, в той час як суд своєю ухвалою закриває провадження у справі згідно п. 1 ч.1 ст. 205 цього Кодексу за наявності підстав, що свідчать про те, що у заінтересованої особи не було передумов права на звернення до суду і справу не можна було прийняти до провадження суду. По-друге, згідно ч. 1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до змісту ст..ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи (ст.. 16 ЦК України) охорони цивільних прав у разі їх порушення.

Суд першої інстанції не з'ясував, яке право позивача та ким було порушено, оспорено або не визнано, та чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту прав способам, передбаченим законодавством.

За таких обставин рішення суду в частині закриття провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до п. 5 ч. 1 ст.311 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.5 ч.1 ст.311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2009 року скасувати в частині закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст.205 ЦПК Україні в частині позовних вимог ОСОБА_6 про визначення часток у праві спільної сумісної власності. Справу в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.