Справа №22ц-5055/2009     Головуючий у І інстанції Боженко Л.В.

Категорія    26     Доповідач Приходченко А.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09  листопада  2009  року  колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Приходченко А.П.

суддів - Кузнєцова В.О., Лаченкової О.В.

при секретарі - Журавель Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ВАТ «Павлоградвугілля» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Павлоградвугілля», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплачених сум одноразової та щомісячної допомоги по відшкодуванню шкоди,

встановила:

У 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення недоплачених сум одноразової та щомісячної допомоги по відшкодуванню шкоди. В обґрунтування вимог посилався на те, що в період роботи на шахті ім. Героїв космосу у 1987 р. та 1994 р. з ним сталися нещасні випадки, крім того у нього було виявлено професійне захворювання. У зв'язку з цим відповідно до наказів № 157 від 01.02.1995 р. та № 541 від 17.04.1996 р. йому здійснюються відповідні виплати відшкодування шкоди здоров»ю, але він вважає, що розрахунок середньої заробітної плати проведений з порушеннями п.22 Правил... і в подальшому щомісячні виплати корегувалися не на всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок. В результаті цього відповідачами не доплачено належні суми, тому просив стягнути з ВАТ «Павлоградвугілля» недоплачену одноразову допомогу в сумі 37089 грн. 54 коп., недоплачену щомісячну допомогу в сумі 40954 грн.01 коп., стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду одноразово недоплату щомісячної допомоги в сумі 48286 грн. 47 коп. та зобов'язати сплачувати в подальшому щомісячно по 1558 грн. 76 коп. до чергового коригування

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 08.12.2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, стягнуто з кожного із відповідачів заявлені у позовній заяві суми.

В апеляційних скаргах ВАТ «Павлоградвугілля» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді просять скасувати рішення суду, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, якими регулюються дані правовідносини.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення, колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд стягнув з відповідачів суми, які були зазначені у позовній заяві та витікали із наданих позивачем розрахунків, не перевіривши відповідність цих розрахунків вимогам закону та не дослідивши здійснені розрахунки шахтою при призначенні виплат, а також перерахунки цих виплат при введенні коефіцієнтів підвищення тарифних ставок.

З матеріалів справи вбачається, що з 13.09.1984 р. по 03.04.1996 р. позивач працював на шахті ім. Героїв космосу, був звільнений по п.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію через професійне захворювання /а.с. 20,21/. Відповідно до висновку МСЕК від 30.01.1995 р. йому вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності у зв'язку з отриманими травмами згідно актів ф.Н-1 від 28.02.1987 р. № 14 та від 09.12.1994 р. № 132 /а.с. 23/. Наказом директора шахти від 01.02.1995 р. № 157 йому було призначено одноразову допомогу та щомісячні виплати відшкодування шкоди /а.с.14/. Висновком МСЕК від 03.04.1996 р. позивачу було встановлено 55% втрати професійної працездатності, з яких вперше у зв'язку з професійним захворюванням 30% та повторно у зв'язку з травмами 25% /а.с. 22/. Наказом директора шахти від 17.04.1996 р. № 541 позивачу було призначено одноразова допомога та щомісячні виплати з урахуванням зміни ступеню втрати професійної працездатності /а.с. 15/.

З наданих відповідачем ВАТ «Павлоградвугілля» розрахунків вбачається, що розрахунки середньої заробітної плати для нарахування позивачу відшкодування шкоди проводилися відповідно до п.22 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою КМУ від 23.06.1993 р. № 472 /з наступними змінами/ у порівнянні розміром середньої заробітної плати за відповідною професією, що склалася на момент виникнення у позивача права на відшкодування шкоди відповідно до Угоди по тарифам, трудовим та соціальним гарантіям між Мінвуглепромом та галузевими профспілками вугільної промисловості від 01.02.1992 p., що діяла на той час. Оскільки заробіток позивача був меншим, до розрахунку було взято середню заробітну плату за відповідними професіями за січень 1995 р. та квітень 1996 р. /а.с. 41,120-122/.

В подальшому позивачеві проводилися перерахунки розміру втраченого заробітку відповідно до вимог п.28 Правил відшкодування шкоди... Так, з наданого відповідачем розрахунку щомісячних виплат відшкодування шкоди здоров»ю ОСОБА_1 вбачається, що перерахунки щомісячної суми відшкодування шкоди здійснювалися на величину фактичного росту заробітної плати при введенні нових коефіцієнтів тарифних ставок, у зв'язку зі зміною у позивача ступеня втрати професійної працездатності за висновками МСЕК, а також у зв'язку з підвищенням заробітної плати на шахті /а.с. 120/.

Колегія суддів не може прийняти до уваги розрахунки середньої заробітної плати надані позивачем, оскільки вони зроблені на свій розсуд шляхом множення заробітної плати за вересень 1991 р. на коефіцієнти росту тарифних ставок, які вводилися на шахті, без урахування того, що у більшості випадків, як це вбачається з наданої довідки, фактичного збільшення заробітної плати не відбувалося чи збільшення заробітної плати здійснювалося на іншу величину ніж коефіцієнт /а.с. 17,19/.

На ці обставини не звернув увагу суд першої інстанції, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційні скарги ВАТ «Павлоградвугілля» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2006 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ВАТ «Павлоградвугілля та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплачених сум одноразової та щомісячної допомоги по відшкодуванню шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.