Справа №2-747/10р.

                        Р І Ш Е Н Н Я

                      І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 липня 2010 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

    Головуючого судді – Турченко Т.В.

    При секретарі         -   Перепелиці Т.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності на Ѕ частину квартири та про визначення порядку користування квартирою, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Житлово-будівельного кооперативу «Ротор», Публічного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про визнання дій щодо сплати пайового внеску неправомірними, -

                             В С Т А Н О В И В :

    25 серпня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності на Ѕ частину квартири та визначення порядку користування квартирою. Свій позов обґрунтовувала тим, що вона з 22.11.1991 року по 12.09.2008 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після розірвання шлюбу залишилися проживати з нею і перебувають на її утриманні. З відповідача на її користь згідно рішення суду стягуються аліменти на дітей. З 26.03.1999 року і по теперішній час ОСОБА_2 є членом ЖБК «Ротор». ЖБК «Ротор», якому належать житлові будинки по провулку Заячому, 10-а та 10-б в м.Полтаві, був створений 01.12.1997 року, зареєстрований рішенням №361 від24.12.1997 року виконавчого комітету Полтавської міської ради, що підтверджується довідкою ЖБК «Ротор» №226 від 14.07.2009 року. Згідно ордера №398 від 26.12.2000 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №303 від 11.10.2000 року, ОСОБА_2 на їх сім»ю з чотирьох осіб, була надана двохкімнатна квартира АДРЕСА_1. Житловий будинок по провулку АДРЕСА_1 був введений в експлуатацію в 2000 році. Вартість цієї квартири на час отримання та введення будинку в експлуатацію становила 42978 грн. 44 коп. і була повністю виплачена нею та відповідачем 15.05.2007 року за рахунок спільних коштів подружжя під час перебування в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується довідкою кооперативу №230 від 14.07.2009 року. У даний час проіндексована балансова вартість квартири становить 66181 грн. 48 коп., а Ѕ частина квартири відповідно 33090 грн. 74 коп. (66181,48 : 2 = 33090, 74 грн.).

    Свідоцтво про право власності на квартиру ОСОБА_2 не видавалося і реєстрація за ним права власності в ПП ПБТІ «Інветаризаор» не проводилась. Згідно технічного паспорта, квартира має загальну плошу 49,8 кв.м, житлову площу 27,1 кв.м, обладнана балконом площею 1,0 кв.м, лоджією площею 1,6 кв.м, розташована на п»ятому поверсі дев»ятиповерхового будинку та складається з двох ізольованих жилих кімнат і підсобних приміщень: кімната (5) площею 14,9 кв.м; кімната (6) площею 12,2 кв.м; кухня (4) площею 7,8 кв.м; вбиральня (3) площею 1,3 кв.м; ванна кімната (2) площею 2,7 кв.м; коридор (1) площею 8,3 кв.м. До квартири належить одне відділення сараю у підвалі площею 1,8 кв.м. У квартирі проживають та постійно зареєстровані чотири особи: вона, ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 та двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу між нею та відповідачем склався порядок користування квартирою, за яким вона з дітьми користується жилою кімнатою (5) площею 14,9 кв.м з балконом площею 1,0 кв.м, а відповідач жилою кімнатою (6) площею 12,2 кв.м з лоджією площею 1,6 кв.м. Підсобні приміщення у квартирі знаходяться у їх з відповідачем спільному користуванні. Просила суд поділити між нею, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спільне майно подружжя – квартиру АДРЕСА_1 і визнати за кожним з них право власності на Ѕ частину цієї квартири. Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між нею, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, згідно якого: виділити у користування в квартирі їй, одну ізольовану жилу кімнату (5) площею 14,9 кв.м з балконом площею1,0 кв.м. Виділити у користування в квартирі ОСОБА_2 одну ізольовану жилу кімнату (6) площею 12,2 кв.м з лоджією площею 1,6 кв.м. Підсобні приміщення у квартирі: кухню (4) площею 7,8 кв.м; вбиральню (3) площею 1,3 кв.м; ванну кімната (2) площею 2,7 кв.м; коридор (1) площею 8,3 кв.м.; одне відділення сараю у підвалі площею 1,8 кв.м – залишити в спільному користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати, понесені по справі.

    17 червня 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1, Житлово-будівельного кооперативу «Ротор», Публічного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про визнання дій щодо сплати пайового внеску неправомірними. Свій зустрічний позов обґрунтовував тим, що з 26.03.1999 року він є членом житлово-будівельного кооперативу «Ротор», якому належить будинок за адресою: АДРЕСА_1, якою він на даний час користується. На підставі ордеру на житлове приміщення №398 від 26.12.2000 року йому в користування була передана двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Право користування квартирою зареєстровано ним в ПП ПБТІ «Інвентаризатор» та підтверджується технічним паспортом від 24.07.2009 року. 24.11.2000 року, між ним та Відкритим акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод»  було укладено договір, за умовами п.1 якого завод, який є підрядником будівництва, надав йому, як члену ЖБК, безвідсотковий кредит (розстрочку платежу) в сумі 10948 грн. для виплати залишкової вартості наданої йому квартири АДРЕСА_1 Згідно п.2, 14 Договору кредит надано йому, як члену ЖБК терміном на 108 місяців, до 01.11.2009 року. На виконання умов договору, до 15.05.2007 року із його заробітку бухгалтерія заводу утримувала відповідні платежі.

    Всупереч вимогам договору, укладеному між ним та заводом, його колишня дружина ОСОБА_1, всупереч його волі, без його дозволу, маючи на меті неправомірно змінити на свою користь обставини їх правовідносин, 15.05.2007 року, використовуючи його ім»я, внесла в рахунок дострокового погашення кредиту по ЖБК «Ротор» суму у розмірі 2939 грн. 77 коп. (прибутковий касовий ордер №621). Вважає дії своєї колишньої дружини ОСОБА_1 неправомірними, оскільки підстав для дострокового погашення заборгованості за договором не було; доручення на дострокове виконання своїх обов»язків за договором він нікому не надавав. Ніяких законних підстав для виконання його обов»язків за договором у його колишньої дружини не було. Неправомірні дії його колишньої дружини ОСОБА_1 суттєво впливають на розгляд пред»явленого нею до нього позову та порушують його права та обов»язки. Просив суд визнати дії ОСОБА_1 щодо виконання його зобов»язань за договором від 24.11.2000 року, укладеним між ним та Відкритим акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод», а саме сплати 15.05.2007 року коштів у сумі 2939 грн. 77 коп. – неправомірними. Зобов»язати ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» повернути ОСОБА_1 прийняті від неї грошові кошти у сумі 2939 грн. 77 коп. Зобов»язати ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» прийняти від нього грошові кошти у сумі 2939 грн. 77 коп. в рахунок погашення його зобов»язань. Стягнути з ОСОБА_1 на його користь судовий збір в сумі 51 грн., витрати на оплату послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.

    30 червня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась з заявою до відповідача ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог. Просила суд визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1. Поділити між нею і ОСОБА_2 спільне майно подружжя – квартиру АДРЕСА_1 і визнати за кожним із них право власності на Ѕ частину цієї квартири. Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між нею та ОСОБА_2, згідно якого: виділити у користування в квартирі їй, одну ізольовану жилу кімнату (5) площею 14,9 кв.м з балконом площею1,0 кв.м. Виділити у користування в квартирі ОСОБА_2 одну ізольовану жилу кімнату (6) площею 12,2 кв.м з лоджією площею 1,6 кв.м. Підсобні приміщення у квартирі: кухню (4) площею 7,8 кв.м; вбиральню (3) площею 1,3 кв.м; ванну кімната (2) площею 2,7 кв.м; коридор (1) площею 8,3 кв.м.; одне відділення сараю у підвалі площею 1,8 кв.м – залишити в спільному користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати, понесені по справі.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала. Просила суд їх задовольнити в повному обсязі. В задоволенні зустрічної позовної вимоги ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

    Відповідач ОСОБА_2 з позовом ОСОБА_1 не згоден. Вважає, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у суду немає. Просив суд задовольнити його зустрічну позовну заяву.

    Представник Житлово-будівельного кооперативу «Ротор» Антонов О.І. в судове засідання не з»явився, але надав суду лист, в якому просив слухати справу у його відсутності.

    Представник ПП ПБТІ «Інвентаризатор» Махиня М.В. в судове засідання не з»явилась, але надала суду клопотання, в якому просила слухати справу у її відсутності. При винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

    Представник Публічного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» Мацко Т.С. при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

    Суд вважає можливим слухати справу у відсутності представника  Житлово-будівельного кооперативу «Ротор» Антонова О.І. та представника ПП ПБТІ «Інвентаризатор» Махині М.В.

    Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, в задоволенні зустрічної позовної заяви необхідно відмовити за безпідставністю.

    Судом встановлено, що з 22 листопада 1991 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.9). Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11) та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12).

    В період шлюбу сторонами була отримана двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с.13). Будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Житлово-будівельного кооперативу «Ротор». Згідно довідки ЖБК «Ротор» від 14.07.2009 року №226 (а.с.14) Житлово-будівельний кооператив «Ротор» був створений 01.12.1997 року, зареєстрований рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №361 від 24.12.1997 року. Будинок по провулку Заячий, 10-б був введений в експлуатацію в 2000 році.

    Згідно довідки ЖБК «Ротор» від 14.07.2009 року №228 (а.с.15) членом Житлово-будівельного кооперативу «Ротор» м.Полтава провулок Заячий буд.10а та 10б є її колишній чоловік ОСОБА_2, який був прийнятий в члени кооперативу 26 березня 1999 року на підставі його заяви та протоколу №7 загальних зборів ЖБК «Ротор».

    Відповідно до довідки ЖБК «Ротор» від 14.07.2009 року №230 (а.с.16) член житлово-будівельного кооперативу «Ротор» м.Полтава провулок Заячий буд.10а та 10б ОСОБА_2 виплачував вартість квартири АДРЕСА_1 з 01.11.2000 року по 10.05.2007 року з відрахуванням з заробітної плати щомісячно по 101 грн. 37 коп. Вступний внесок в розмірі 2000 грн. був внесений 11.11.2000 року. Дружина ОСОБА_1 15.05.2007 року заплатила остаточну заборгованість в розмірі 2939 грн. 77 коп. Первинна вартість квартири на момент отримання квартири складала 42978 грн. 44 коп. Проіндексована балансова вартість квартири АДРЕСА_1 складала 66181 грн. 48 коп.

    Технічний паспорт на вказану квартиру оформлено на ОСОБА_2 (а.с.19-20). Згідно довідки про склад сім»ї від 06.08.2009 року №245 (а.с.17) за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

    12 вересня 2008 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було розірвано (а.с.10). Після розірвання шлюбу ОСОБА_8 було присвоєно прізвище ОСОБА_1.    

    Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

    В судовому засіданні встановлено, що перебуваючи в шлюбі, сторони придбали квартиру АДРЕСА_1. 15 травня 2007 року ОСОБА_1 заплатила остаточну заборгованість по кредиту в сумі 2939 грн. 77 коп. (пайовий внесок – залишок вартості житла) (а.с.62).

    Частиною 3 статті 384 ЦК України встановлено, що у разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником.

    Частиною 1 статті 60 СК України передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

    Отже, квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1.

    Статтею 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1; за ОСОБА_2 необхідно визнати право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

    Не підлягає задоволенню вимога позивача щодо визначення порядку користування квартирою №29 по провулку АДРЕСА_1 між  ОСОБА_1 і ОСОБА_2, згідно якого: виділити у користування в квартирі їй, одну ізольовану жилу кімнату (5) площею 14,9 кв.м з балконом площею1,0 кв.м. Виділити у користування в квартирі ОСОБА_2 одну ізольовану жилу кімнату (6) площею 12,2 кв.м з лоджією площею 1,6 кв.м. Підсобні приміщення у квартирі: кухню (4) площею 7,8 кв.м; вбиральню (3) площею 1,3 кв.м; ванну кімната (2) площею 2,7 кв.м; коридор (1) площею 8,3 кв.м.; одне відділення сараю у підвалі площею 1,8 кв.м – залишити в спільному користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_2, оскільки при такому визначенні порядку користування квартирою буде порушено рівність часток сторін. В своїй позовній заяві ОСОБА_1 не ставить питання щодо виплати компенсації ОСОБА_2 за кімнату більшою площею (5) площею 14,9 кв.м., а саме різниці вартості за 2,7 кв.м.

    Крім того, згідно статті 47 ЖК України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13, 65 квадратного метра на одну особу. Позивачка в своїй позовній заяві та в поясненнях, які вона надавала суду пояснила, що в кімнаті 14,9 кв.м разом з нею проживають діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. Тому з цих підстав позивачу не може бути виділена в користування кімната (5) площею 14,9 кв.м, оскільки будуть порушені житлові права неповнолітніх дітей, які визначені ст.47 ЖК України.

    Суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 необхідно відмовити за безпідставністю, оскільки, як вже було встановлено судом спірну квартиру сторони придбали, перебуваючи в шлюбі. 15 травня 2007 року ОСОБА_1 заплатила остаточну заборгованість по кредиту в сумі 2939 грн. 77 коп. (пайовий внесок – залишок вартості житла), також перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. В чому полягає неправомірність дій ОСОБА_1 щодо виконання зобов»язань по договору від 24.11.2000 року, а саме сплаті 15.05.2007 року коштів в сумі 2939 грн. 77 коп., позивач ОСОБА_2 суду не пояснив.

    Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 370, 384 ЦК України, ст.60 СК України, ст.ст. 4-14, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -  

                                   В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності на Ѕ частину квартири та про визначення порядку користування квартирою задовольнити частково.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

    Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

    В задоволенні інших позовних вимог відмовити за безпідставністю.

    В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Житлово-будівельного кооперативу «Ротор», Публічного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про визнання дій щодо сплати пайового внеску неправомірними відмовити за безпідставністю.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                                                              Т.В.Турченко