Справа №2-3452/10р.

                      З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

                І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 серпня 2010 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

    Головуючого судді – Турченко Т.В.

    При секретарі          -  Сова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

                      В С Т А Н О В И В :

    12 квітня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 18 січня 2009 року він, згідно розписки, придбав у ОСОБА_2 транспортний засіб автомобіль ВАЗ 21124, 2006 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1. ОСОБА_2 надала йому генеральне доручення, яким уповноважила його продавати, міняти та дарувати транспортний засіб на власний розсуд. За автомобіль він заплатив 35000 грн. Дана обставина підтверджується письмовим договором (розпискою), згідно якого він надав кошти 35000 грн., а ОСОБА_2 передала автомобіль та надала генеральне доручення.

    Він вирішив продати даний автомобіль, для чого виїхав на автомобільний базар, де у нього виявив бажання придбати автомобіль ОСОБА_3. Разом з ним, він прийшов до нотаріуса, який їм повідомив, що на відчуження транспортного засобу лежить обтяження, оскільки не сплачений кредит. Дана обставина виявилась для нього новиною, тому він в присутності ОСОБА_3, передзвонив до ОСОБА_2, яка повідомила, що борг по кредитному договору погашений, а довідку про погашення кредиту вона надасть пізніше. Вважаючи, що інцидент вичерпано, він продав транспортний засіб ОСОБА_3, на підтвердження чого написав розписку. В подальшому стало відомо, що ОСОБА_2 кредит не погасила. 08.04.2009 року відповідач скасувала його довіреність та звернулась до органів внутрішніх справ про розшук її автомобіля. 10.04.2009 року працівники міліції вилучили транспортний засіб та повернули його ОСОБА_2

    По даному факту в порядку статті 97 КПК України, він звернувся з заявою до Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області з приводу притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого статтею 190 КК України, оскільки відповідачка кошти в сумі 35000 грн. йому не повернула. 26.05.2009 року йому з Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області було надіслано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.05.2009 року, згідно якої працівники міліції не вбачають в протиправних діях ОСОБА_2 ознак злочину та повідомили, що він має право звернутись до суду в цивільному порядку.

    В результаті неправомірних та шахрайських дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 було подано до Октябрського районного суду м.Полтави позовну заяву про стягнення з нього та ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 10.12.2009 року з нього було стягнуто матеріальну шкоду в сумі 10894 грн. Вказана сума ним була сплачена ОСОБА_3, що підтверджується розпискою. Вважає, що протиправними діями ОСОБА_2 йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн. Просив суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 10894 грн. та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь сплачене ним державне мито в сумі 110 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав. Просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, хоча відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України була належним чином повідомлена про час, день та місце слухання справи.

    Суд вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача ОСОБА_2.

    Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

    Судом встановлено, що 18 січня 2009 року ОСОБА_1 згідно розписки (а.с.12) придбав у ОСОБА_2 транспортний засіб автомобіль ВАЗ 21124, 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. За автомобіль позивач сплатив відповідачу 35000 грн.

    18 січня 2009 року ОСОБА_2 надала нотаріально посвідчену генеральну довіреність ОСОБА_1 з правом продажу легкового автомобіля ВАЗ 21124, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований в Полтавському МРЕВ 24 червня 2008 року.

    14 лютого 2009 року позивач вирішив продати даний автомобіль, для чого виїхав на автомобільний базар міста Полтави, де у нього виявив бажання придбати автомобіль по генеральному дорученню ОСОБА_3.

При оформленні генерального доручення 14 лютого 2009 року, коли вони разом з ОСОБА_3 прийшли до нотаріуса, нотаріус їм повідомив, що автомобіль перебуває у заставі ЗАТ «ПриватБанк», оскільки не сплачений кредит. Дана обставина виявилась для позивача новиною, тому він в присутності ОСОБА_3, передзвонив до ОСОБА_2, яка повідомила, що борг по кредитному договору погашений, а довідку про погашення кредиту вона надасть пізніше. Вважаючи, що інцидент вичерпано, він продав транспортний засіб ОСОБА_3, на підтвердження чого написав розписку.

    08 квітня 2009 року ОСОБА_2 звернулась з заявою в Октябрський РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області (а.с.10) з проханням повернути їй автомобіль ВАЗ 21124, державний номерний знак НОМЕР_1, яким нібито користуються невідомі люди, хоча достовірно знала, що передала автомобіль з генеральним дорученням ОСОБА_1. Того ж дня написала пояснення, в якому вказала, що продала автомобіль ОСОБА_1 за 35000 грн., і він запевнив, що з ЗАТ «ПриватБанк» все владнає, також вказала, що в разі повернення автомобіля в технічно справному стані, вона поверне гроші, заплачені їй за автомобіль.

    10 квітня 2009 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 разом із слідчим СВ Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області Гавришко К.В. та оперуповноваженим СКР Пецяк А.І. вилучили автомобіль і ОСОБА_2 написала розписку (а.с.8), в якій просила міліцію подальшу перевірку по її заяві не проводити, а доручення видане на ім»я ОСОБА_1 скасувала та написала до МРЕО м.Полтави заяву про втрату технічного паспорту на автомобіль.

    По даному факту в порядку статті 97 КПК України, 25 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області з приводу притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого статтею 190 КК України, оскільки відповідачка кошти в сумі 35000 грн. йому не повернула.

26.05.2009 року йому з Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області було надіслано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.05.2009 року (а.с.11), згідно якої працівники міліції не вбачають в протиправних діях ОСОБА_2 ознак злочину та повідомили, що він має право звернутись до суду в цивільному порядку.

    В результаті неправомірних та шахрайських дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 було подано до Октябрського районного суду м.Полтави позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 10.12.2009 року (а.с.7) з ОСОБА_1 було стягнуто матеріальну шкоду в сумі 10894 грн. Вказана сума позивачем була сплачена ОСОБА_3, що підтверджується розпискою (а.с.6).

Судом встановлено, що незаконними діями ОСОБА_2 ОСОБА_1 завдана матеріальна шкода в сумі 10894 грн.

    Частиною 1 статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

    Суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 в цій частині підлягає задоволенню. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 10894 грн. завданої матеріальної шкоди.

    Судом встановлено, що протиправними діями ОСОБА_2 позивачу завдана моральна шкода, яка виразилась в моральних стражданнях, в постійних хвилюваннях і психологічному навантаженні, що негативно вплинуло на стан здоров»я ОСОБА_1 Погіршились відносини з дружиною та в сім»ї.

    Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

    Суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню. З відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 2000 грн. завданої моральної шкоди.

    У відповідності до ст.ст.79, 81 ЦПК України підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн. (а.с.9,13); сплачений позивачем судовий збір в сумі 110 грн. (а.с.2), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.(а.с.1).

    На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.1166, 1167, 1191 ЦК України, ст.ст.4-14, 79,81, 213-215 ЦПК України, суд, -

                      В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі  10894 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн., сплачений позивачем судовий збір в сумі 110 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн., а всього 15624 грн.    

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий                                                                      Т.В.Турченко