Справа №22-ц-642 2007 р. Головуючий у 1-й інстанції Костенко В.Г.
Категорія 21 Суддя-доповідач Батюк А.В.
УХВАЛА іменем України
10 травня 2007 року м. Суми
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.,
суддів - Батюка А.В., Криворотенка В.І.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
та осіб, які беруть участь у розгляді справи - представника ОСОБА_1. -ОСОБА_2., представника фонду - Сая С.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 березня 2007 року
у справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, відкритого акціонерного товариства "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" про відшкодування моральної шкоди,
встановила:
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 березня 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.
Постановлено стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь ОСОБА_1. 3000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без зміни з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, з 2 листопада 1981 року позивач працює у ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" на різних посадах.
Згідно акту розслідування професійного захворювання №39 від 27 вересня 2004 року ОСОБА_1. встановлено діагноз: вібраційна хвороба І-ІІ ст. від впливу локальної вібрації (вегетативно-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок з ангіозпазмами пальців),
захворювання професійне, нейросенсорна туговухість з легким ступенем зниження слуху професійного характеру (а. с. 5).
За висновком МСЕК від 29 грудня 2005 року йому встановлено третю групу інвалідності й 35% стійкої втрати професійної працездатності.
У результаті цього він зазнав втрат немайнового характеру, які полягають у порушенні нормальних життєвих зв'язків, обмеженні життєдіяльності, необхідності вжиття додаткових заходів для організації її життя.
Відповідно до положень ч. З ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, яка діяла на момент встановлення позивачу стійкої втрати працездатності) за наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.
Положеннями ч. З ст. 34 вказаного Закону передбачено подання висновку МСЕК про встановлення факту спричинення моральної шкоди лише у випадку заподіяння моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності.
За таких умов суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач зазнав моральних страждань, які полягають у тому, що у нього значно погіршився стан здоров'я і обмежилася працездатність, у результаті чого, останній вимушений вживати додаткових заходів для організації свого життя.
Зважаючи на всі ці обставини, а також на характер і кількість захворювань позивача та їх негативні наслідки для останнього, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду.
Посилання апелянта на те, що Законом України від 23 лютого 2007 року №717 внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у зв'язку з чим з Фонду знято обов'язок відшкодування моральної шкоди за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 2 ЦПК України закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежеє їх використання, не має зворотної дії в часі.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
Перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія вважає його законним і обгрунтованим.
Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми слід стягнути на користь Державного бюджету м. Суми 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в апеляційному суді Сумської області.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 березня 2007 року в даній справі залишити без змін.
Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді Сумської області (КБКД 22050000, р/р 31214259701002, одержувач: Державний бюджет м. Суми, код 23636315, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.