Справа № 22-ц-589/2007 р.                                       Головуючий у 1-й інстанції - Бойко В.Б.

Категорія 41                                                           Суддя-доповідач - Попруга С.В.

УХВАЛА іменем України

2007 року травня 03 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Маслова В.О.

суддів            -   Попруги С.В., Сибільової Л.О.

з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.

та особи, яка приймає участь у справі представника відповідача Садикова В.В., розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 03 березня 2007 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетична компанія „Сумигазмаш" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03 березня 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено частково: стягнуто з ВАТ виробничо-енергетична компанія „Сумигазмаш" на користь ОСОБА_1. середній заробіток за час затримки розрахунків при звільнені в розмірі

1   603, 62 грн. та 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього

2   103, 62 грн., вирішено питання щодо судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить змінити рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення 1 603, 62 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 2 227, 00 грн., тобто за календарні дні затримки розрахунку.

Узагальнені доводи апеляційної скарги: невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача Садиков В.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав рішення суду законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1. працював за трудовим договором у ВАТ виробничо-енергетична компанія „Сумигазмаш" на посаді юрисконсульта та начальника договірно-правового відділу з 17 грудня 2003 року, і звільнився з роботи 20 жовтня 2006 року.

В день звільнення відповідач не виплатив позивачу всі суми, що належали ОСОБА_1. від підприємства. Фактичний розрахунок з позивачем було проведено лише 15 листопада 2006 року. Час затримки розрахунку при звільненні склав 18 робочих днів. Середньоденний заробіток позивача - 89, 09 грн., отже з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки в розмірі 1 603, 62 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до підпункту „л", п.1 „Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року із змінами, цей порядок застосовується і при обчисленні середнього заробітку у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КЗпП України.

Пунктом 5 названого Порядку передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Ураховуючи правильно встановлені судом першої інстанції обставини справи та вищезгадані вимоги законодавства, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні має нараховуватись та виплачуватись виходячи з кількості календарних, а не робочих днів, є безпідставними, тому до уваги не приймаються.

За таких обставин, коли оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 03 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.