Справа № 2-1932/10

                                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

м. Ковель                                                                                                        07 грудня  2010 року                                                    

Ковельський міськрайонний суд під головуванням

судді                                        Панасюка С.Л.

за участю секретаря               Віндюк  Н.І.

представників

позивача                                  ОСОБА_1

                                                 ОСОБА_2

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі  справу за  позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» про відшкодування шкоди,

                                                           в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» про відшкодування шкоди.

Позивач обгрунтував вимоги тим, що 10 грудня 2006 року, біля 03 год., на автомобільній дорозі між селами Личини та Качин Камінь-Каширського району, перекинувся автомобіль марки ГАЗ-3307, реєстраційний № НОМЕР_1, яким володів відповідач і яким керував водій відповідача ОСОБА_4 Дорожньо-транспортна подія сталася з вини останнього. В названому автомобілі він їхав як пасажир і отримав внаслідок автопригоди тілесні ушкодження, в тому числі важку травму хребта. Рішенням суду від 24 квітня 2009 року у відшкодування завданої йому майнової шкоди було стягнуто з відповідача втрачений ним заробіток (дохід) внаслідок втрати загальної працездатності одноразово, за період з 10 грудня 2006 року по 30 квітня 2009 року, в сумі 14260 грн. 97 коп., витрати на спеціальний медичний догляд одноразово, за період з 10 грудня 2006 року по 30 квітня 2009 року, в сумі 14260 грн. 97 коп., витрати на постійний сторонній догляд одноразово, за період з 10 грудня 2006 року по 30 квітня 2009 року, в сумі 7130 грн. 49 коп., витрати на побутове обслуговування одноразово, за період з 10 грудня 2006 року по 30 квітня 2009 року, в сумі 3565 грн. 24 коп. Оскільки позивач продовжує залишатись інвалідом першої групи, він просить стягнути з відповідача вказані виплати за період з 01 травня 2009 року по 01 грудня 2010 року одноразово і надалі, до 30 квітня 2011 року, стягувати кожен вид виплати щомісячно.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з’явились.    

Позов слід задовольнити повністю.

Згідно ч.3, ч.4 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

 Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, слід вважати встановленим, що 10 грудня 2006 року, біля 03 год., на автомобільній дорозі між селами Личини та Качин Камінь-Каширського району, перекинувся автомобіль марки ГАЗ-3307, реєстраційний № НОМЕР_1, яким володів відповідач і яким керував водій відповідача ОСОБА_4 Дорожньо-транспортна подія сталася з вини останнього. В названому автомобілі позивач їхав як пасажир і отримав внаслідок автопригоди тілесні ушкодження, в тому числі важку травму хребта.

ОСОБА_4 заподіяв шкоду позивачу  у зв'язку з виконанням трудових обов'язків на підставі трудового договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Арго», а тому останнє  повинне відшкодувати шкоду, заподіяну з його вини  у повному обсязі.

Крім цього, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду як особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, оскільки він не довів, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (відповідач володів автомобілем марки ГАЗ-3307, реєстраційний № НОМЕР_1,  на підставі договору оренди від 01 травня 2006 року).

Зазначені  обставини встановлені рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від  25 липня 2007 року, яке набрало законної сили,  у цивільній справі, у якій брали участь ті самі особи, а тому не доказуються при розгляді інших справ.

Згідно  ч.1  ст.22  ЦК України  особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1, ч.2  ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.1  ст.1172  ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до  ч.2, ч.5 ст.1187  ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

 У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Висновком Ковельської міжрайміськМСЕК від 08 квітня 2009 року позивачу встановлена на строк до травня 2011 року перша група інвалідності, причиною якої є загальне захворювання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10 грудня 2006 року, що підтверджується довідкою № 035203.

Таким чином, слід вважати, що позивач у періоді від 01 травня 2009 року до 30 квітня 2011 року втратив 100 відсотків загальної працездатності.

Позивач в момент завдання шкоди не працював, а тому, розмір відшкодування слід визначати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.  

У періоді з 01 травня 2009 року по 01 липня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становив 625 грн., отже, розмір відшкодування за цей період складатиме 1250 грн.

У періоді з 01 липня 2009 року по 01 жовтня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становив 630 грн., отже, розмір відшкодування за цей період складатиме 1890 грн.

У періоді з 01 жовтня 2009 року по 01 листопада 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становив 650 грн., отже, розмір відшкодування за цей період складатиме 650 грн.

У періоді з 01 листопада 2009 року по 01 січня 2010 року розмір мінімальної заробітної плати становив 744 грн., отже, розмір відшкодування за цей період складатиме 1488 грн.

У періоді з 01 січня 2010 року по 01 квітня 2010 року розмір мінімальної заробітної плати становив 869 грн., отже, розмір відшкодування за цей період складатиме 2607 грн.  

У періоді з 01 квітня 2010 року по 01 липня 2010 року розмір мінімальної заробітної плати становив 884 грн., отже, розмір відшкодування за цей період складатиме 2652 грн.

У періоді з 01 липня 2010 року по 01 жовтня 2010 року розмір мінімальної заробітної плати становив 888 грн., отже, розмір відшкодування за цей період складатиме 2664 грн.

У періоді з 01 жовтня 2010 року по 01 грудня 2010 року розмір мінімальної заробітної плати становить 907 грн., отже, розмір відшкодування за цей період складатиме 1814 грн.

Отже, усього відповідач зобов'язаний відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати загальної працездатності за період з 01 травня 2009 року по 01 грудня 2010 року, у сумі 15015 грн.

Згідно пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо в потерпілого у зв'язку з ушкодженням здоров'я є потреба у додаткових витратах на медичну та соціальну допомогу, що підтверджується із зазначенням їх тривалості висновком МСЕК, вони компенсуються Фондом відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону N 1105-XIV. Додаткові витрати потерпілих, на яких дія цього Закону не поширюється (потреба в них та їх тривалість мають підтверджуватися висновком судово-медичної експертизи), підлягають стягненню з особи, відповідальної за шкоду, на підставі ст. 455 ЦК (ст.1195 ЦК України).

При вирішенні таких вимог судам належить виходити з того, що:

б) розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим установлюється залежно від характеру цього догляду (який при ушкодженні здоров'я у зв'язку з виконанням трудових обов'язків визначається МСЕК, а в інших випадках - судово-медичною експертизою) і не може бути меншим (на місяць) від: мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо); її половини - на постійний сторонній догляд; чверті - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо). Для інвалідів I групи висновок МСЕК чи судово-медичної експертизи про потребу в звичайному сторонньому догляді або в побутовому обслуговуванні не вимагається. Якщо потерпілий потребує допомоги кількох видів, йому відшкодовуються витрати на кожен із них незалежно від того, ким вона здійснюється;

д) стягнення додаткових витрат потерпілого може бути проведено й на майбутній час у межах строків, зазначених у висновку МСЕК або судово-медичної експертизи.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1 від 12 січня 2009 року в результаті ДТП 10 грудня 2006 року ОСОБА_3 отримав важку політравму – закриту хребтову-спинно-мозкову травму з пошкодженням спинного мозку, компресійний злам тіл та дужок 6-7-го огрудних хребців 2-3 ст., котрі супроводжувались глибокою нижньою параплегією та анестезією нижніх кінцівок, відкриту черепно-мозкову травму – струс головного мозку, забійні рани м'яких тканин голови та обличчя. Розпочинаючи з вказаної дати і пожиттєво потерпілий потребує витрат на спеціальний медичний догляд. Перерахунок медикаментів, інструментів та ін. Встановлюється лікуючим лікарем та МСЕК.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати потерпілому за період з 01 травня 2009 року по 01 грудня 2010 року витрати на необхідний догляд, а саме:

на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо) – у розмірі  мінімальної заробітної плати на місяць: усього в сумі 15015 грн;

на постійний сторонній догляд – у розмірі половини мінімальної заробітної плати на місяць: усього у сумі 7507 грн. 50 коп. ( 15015 грн. : 2);

на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо) – у розмірі чверті мінімальної заробітної плати на місяць: усього у сумі 3753 грн. 75 коп. ( 15015 грн. : 4).

Всього витрат на необхідний догляд: 26276 грн. 25 коп.

Починаючи з 01 грудня 2010 року, і до 30 квітня 2011 року, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» слід щомісячно стягувати в користь позивача відшкодування втраченого ним заробітку (доходу), а також витрат на необхідний догляд, у сумі, яка відповідає 2,75 (1 + 1 + 0,5 + 0,25) мінімальної заробітної плати, встановленої на відповідний період.

Керуючись   ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223  ЦПК України, на підставі  ст. ст. 22, 23,  ч. 1, ч. 2  ст. 1166,  ст. ст. 1167,  ч. 1  ст. 1172,  ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 1187  ЦК України, п.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 663 від 23 квітня 1999 року «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд

                                                                          в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» в користь ОСОБА_3 втрачений ним заробіток (дохід) внаслідок втрати загальної працездатності одноразово, за період з 01 травня 2009 року по 01 грудня 2010 року, у сумі 15015 (п’ятнадцять тисяч п’ятнадцять) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» в користь ОСОБА_3 витрати на спеціальний медичний догляд одноразово, за період з 01 травня 2009 року по 01 грудня 2010 року, у сумі 15015 (п’ятнадцять тисяч п’ятнадцять) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» в користь ОСОБА_3 витрати на постійний сторонній догляд одноразово, за період з 01 травня 2009 року по 01 грудня 2010 року, у сумі 7507 (сім тисяч п’ятсот сім) грн. 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» в користь ОСОБА_3 витрати на побутове обслуговування одноразово, за період з 01 травня 2009 року по 01 грудня 2010 року, у сумі 3753 (три тисячі сімсот п’ятдесят три) грн. 75 коп.

Починаючи з 01 грудня 2010 року, і до 30 квітня 2011 року, щомісячно стягувати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» в користь ОСОБА_3 відшкодування втраченого ним заробітку (доходу), а також витрат на необхідний догляд, у сумі, яка відповідає 2,75 (двом цілим, сімдесят п’яти сотим) мінімальної заробітної плати, встановленої на відповідний період.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго» в дохід держави витрати на оплату судового збору в сумі  412 (чотириста дванадцять) грн. 91 коп.  та  120 (сто двадцять) грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

Рішення  суду  може   бути  оскаржене позивачем  до  апеляційного  суду  Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення,  якщо таку скаргу, заяву не було подано.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                                             ПАНАСЮК  С.Л.