Справа №1-1/10

В И Р О К

іменем  України

    11 листопада 2010 року                             Красилівський районний суд Хмельницької області в складі : головуючого – судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурора Шибінського В.Ф., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові  кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницького, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, на утриманні має двоє малолітніх дітей, тимчасово не працюючого, судимого: Хмельницьким міським судом: 08.04.1992 року за ст.140 ч.2 КК України 1960 року до 1 року і 6 місяців виправних робіт з утриманням 20 % заробітку в дохід держави; 18.01.1993 року за ст.141 ч.2 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі в ВТК посиленого режиму, звільнений від покарання умовно – достроково на 3 місяця 26 днів з застосуванням ст.ст.407,411 КПК України; Святошинським районним судом м. Києва 05.02.2009 року за ст.ст. 190 ч.2, 190 ч.3, 70 КК України 2001 року до 3 років позбавлення волі, покарання відбув 15.10.2010 року,судимість не знята і не погашена, військовозобов’язаного, в скоєні злочину, передбаченого ст. 140 ч.2 КК України,

                               в с т а н о в и в  

 20 вересня 1996 року ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час перебування в гостях в житловому АДРЕСА_2, таємно викрав відеокамеру „Панасонік” вартістю 1200 гривень, яка належала на праві власності ОСОБА_3, чим завдав останньому значної матеріальної шкоди.

    В судовому засіданні підсудний повністю визнав себе винним в скоєні крадіжки відеокамери „Панасонік” при вказаних обставинах, щиросердечно розкаявся в своїх діях. Пояснив, що викрадену відеокамеру віддав в рахунок погашення свого боргу. Підсудний заявив клопотання про недоцільність допиту потерпілого і свідків та дослідження фактичних обставин справи, з чим погодилися і інші учасники судового процесу.

Суд, переконавшись в тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі, у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі в апеляційному порядку, обмежує судове слідство по справі допитом підсудного.

    Оцінивши покази підсудного, що узгоджуються з матеріалами справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 і його дії необхідно кваліфікувати  за ст. 140 ч.2  КК України, як таємне викрадення індивідуального майна громадян, що завдало значної шкоди потерпілому.

    При призначенні підсудному міри покарання суд враховує  ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння,  суд визнає як обставину, яка обтяжує покарання підсудного.

ОСОБА_2 щиро розкаявся в скоєному, добровільно відшкодував завданий збиток, має на утриманні двоє малолітніх дітей, що визнається судом як обставини, які пом’якшують його покарання.

Суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2  можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

Так як в судовому засіданні встановлено, що вказаний злочин підсудний вчинив до  постановляння   відносно нього попереднього вироку Святошинським районним судом  м. Києва від 05 лютого 2009 року, яким ОСОБА_2  за ст.ст.190 ч.2, 190 ч.3, 70  КК України 2001 року було засуджено до 3 років позбавлення волі, суд вважає необхідним визначити ОСОБА_2 остаточне покарання відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України.

Оскільки потерпілий - цивільний позивач  ОСОБА_3 в зв’язку з добровільним повним відшкодуванням йому заподіяної злочином шкоди  відмовився від позову до  підсудного про відшкодування завданої шкоди, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову, а справу провадженням в цій частині закрити.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,

засудив:

           ОСОБА_2  за  ст. 140  ч. 2  КК України до покарання у виді 3 (трьох) років  1 (одного) місяця позбавлення волі.

Відповідно до  ч. 4 ст. 70 КК України   за  сукупністю злочинів  шляхом   поглинення  менш суворого  покарання, що   призначене   за  вироком     Святошинського  районного суду м. Києва від 05 лютого  2009 року у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, більш суворим покаранням , що призначено за даним вироком, вважати ОСОБА_2  остаточно  засудженим  до 3 (трьох) років  1 (одного) місяця позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_2  в строк   відбування  покарання   повністю  відбуте  ним покарання   за  вироком   Святошинського  районного суду м. Києва від 05 лютого  2009 року у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.  

Строк покарання  ОСОБА_2   обчислювати з 11 листопада  2010 року.

В строк покарання ОСОБА_2  зарахувати строк перебування його під  вартою з 15 жовтня до 11 листопада  2010 року.

Міру запобіжного заходу  до вступу вироку в законну силу засудженому  залишити попередню –  тримання під вартою.

Прийняти відмову потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_3 від позову до  ОСОБА_2  про відшкодування шкоди, а справу провадженням в цій частині закрити.

На вирок може бути подана апеляція  до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний  суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк  з моменту вручення  йому копії вироку.

    Суддя