Справа № 1-170/10

В И Р О К

іменем   України

    08 листопада 2010 року            Красилівський районний суд Хмельницької області в складі : головуючого – судді Красняка В.І., при секретарі Басистій Т.В., з участю прокурора Шибінського В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові  кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця с.Тарасівка Софіївського району Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, працюючого водієм ВАСТ „Антонінське” Красилівського району, військовозобов’язаного, одруженого, не судимого , в вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3   КК України,

в с т а н о в и в  :

ОСОБА_1, будучи зареєстрованим як приватний підприємець з 02.05.2004 року та здійснюючи підприємницьку діяльність в сфері рибальства, діючи умисно, з метою заволодіння коштами Державного центру зайнятості, в порушення вимог ст.22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст.1 Закону України „Про зайнятість населення”, п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14 лютого 2007 року, 22.11.2006 року в приміщенні Красилівського районного центру зайнятості, власноручно вніс в офіційний документ - заяву про надання йому статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, завідомо для нього неправдиві відомості про те, що він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. Після цього, того ж дня він умисно подав вказану заяву до Красилівського районного центру зайнятості для незаконного призначення йому допомоги по безробіттю. На підставі вказаної заяви ОСОБА_1 шляхом обману службових осіб Красилівського районного центру зайнятості в період часу з 22.11.2006 до 18.03.2007 незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 823,67  гривень за рахунок бюджетних коштів, які використав на власні потреби.  

Діючи повторно, ОСОБА_1, будучи зареєстрованим як приватний підприємець з 02.05.2004 року та здійснюючи підприємницьку діяльність в сфері рибальства, діючи умисно з метою заволодіння коштами Державного центру зайнятості, в порушення вимог ст.22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст.1 Закону України „Про зайнятість населення”, п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14 лютого 2007 року, 03.12.2007 року в приміщенні Красилівського районного центру зайнятості, власноручно вніс в офіційний документ - заяву про надання йому статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, завідомо для нього неправдиві відомості про те, що він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. Після цього він умисно подав вказану заяву до Красилівського районного центру зайнятості для незаконного призначення йому допомоги по безробіттю. На підставі вказаної заяви ОСОБА_1 шляхом обману службових осіб Красилівського районного центру зайнятості в період часу з 03.12.2007 року по 18.03.2008 незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі  1033, 29 гривні за рахунок бюджетних коштів, які використав на власні потреби.  

Крім того, діючи повторно, ОСОБА_1, будучи зареєстрованим як приватний підприємець з 02.05.2004 року та здійснюючи підприємницьку діяльність в сфері рибальства, діючи умисно з метою заволодіння коштами Державного центру зайнятості, в порушення вимог ст.22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на

випадок безробіття”, ст.1 Закону України „Про зайнятість населення”, п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14 лютого 2007 року, 01.12.2008 року в приміщенні Красилівського районного центру зайнятості, власноручно вніс в офіційний документ - заяву про надання йому статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, завідомо для нього неправдиві відомості про те, що він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. Після цього він умисно подав вказану заяву до Красилівського районного центру зайнятості для незаконного призначення йому допомоги по безробіттю. На підставі вказаної заяви ОСОБА_1 шляхом обману службових осіб Красилівського районного центру зайнятості в період часу з 01.12.2008 року по 05.05.2009 року незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі  2580,66  гривень за рахунок бюджетних коштів, які використав на власні потреби.  

Всього, шляхом обману службових осіб Красилівського районного центру зайнятості , використовуючи фіктивні офіційні документи, ОСОБА_1 незаконно заволодів бюджетними коштами на загальну суму 4 437,62 гривень.

В судовому засіданні підсудний повністю визнав себе винним в тому, що за вказаних обставин він тричі з метою подальшого їх використання для незаконно заволодіння бюджетними коштами у вигляді допомоги по безробіттю склав завідомо підроблені заяви про те, що він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, які особисто подав до Красилівського районного центру зайнятості для незаконного заволодіння бюджетними коштами. Внаслідок такого обману він  з використанням вказаних підроблених заяв незаконно заволодів бюджетними коштами у вигляді допомоги по безробіттю   на загальну суму 4 437,62 гривень. У вчиненому він розкаюється, обіцяє надалі не допускати подібних порушень. Завдані матеріальні збитки відшкодував повністю.

ОСОБА_1 заявив клопотання про недоцільність дослідження фактичних обставин справи, з чим погодився і прокурор.

Суд, переконавшись в тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі, у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі в апеляційному порядку, обмежує судове слідство по справі допитом підсудного.

Оцінивши покази підсудного, що узгоджуються з матеріалами справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1  і кваліфікує його дії за: ст. 358 ч. 2 КК України, як складання завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права, підроблення з метою використання інших офіційних документів, які складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити,  вчинене повторно; ст. 358 ч. 3 КК України, як використання завідомо підробленого документа; ст.190 ч.2 КК України , як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, особу винного, обставини справи, що обтяжують і пом’якшують  його покарання.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, не встановлено.

Суд виключає із обвинувачення підсудного таку обтяжуючу його покарання обставину, як вчинення злочину повторно, оскільки ця обставина є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого  ст.358 ч.2 КК України, і відповідно до ст.67 ч.4 КК України суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.  

ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності,  в скоєному щиро розкаявся, по місцю проживання характеризуються позитивно, добровільно повністю відшкодував завдану шкоду, що визнається судом як обставини, які пом’якшують його покарання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції його від суспільства, призначає йому покарання  у виді обмеження волі і  визнає необхідним на підставі ст.75 КК України  ухвалити про звільнення його від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України суд вважає за необхідне покласти на підсудного обов’язки: не виїжджати за межі України на  постійне  проживання  без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти  кримінально-виконавчу  інспекцію  про  зміну місця проживання і  роботи.

Речові докази: заяви ОСОБА_1 про надання йому статусу безробітного від 22.11.2006 року, 03.12.2007 року і 01.12.2008 року зберігати при справі.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_1 за  ст.190 ч.2 КК України  на 2 (два) роки обмеження волі, за ст.358 ч.2 КК України на 2 (два) роки  обмеження волі, за ст.358 ч.3 КК України на 1 (один) рік  обмеження волі. За сукупністю цих злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох ) років 6 (шести) місяців обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного  покарання, якщо він протягом  1 (одного) року  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.  Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки: не виїжджати за межі України на  постійне  проживання  без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти  кримінально-виконавчу  інспекцію  про  зміну місця проживання і  роботи.

До вступу вироку в законну силу обраний ОСОБА_1  запобіжний захід залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази: заяви ОСОБА_1 про надання йому статусу безробітного від 22.11.2006 року, 03.12.2007 року і 01.12.2008 року зберігати при справі.

На вирок може бути подана апеляція  до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський  районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя