Справа № 1-138/10

В И Р О К

іменем    України

    06 вересня  2010 року                 Красилівський районний суд Хмельницької області в складі : головуючого – судді Красняка В., при секретарі Федченко Л., з участю прокурора Шибінського В., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові  кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,   громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, тимчасово  не працюючого,  військовозобов’язаного, в вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.122 ч.1, 129 ч.1  КК України ,

   в с т а н о в и в  :

26 травня 2010 року близько 19 години АДРЕСА_1, який на праві  спільної власності належить ОСОБА_3 і ОСОБА_4, їх батько ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин вчинив сварку з колишньою дружиною ОСОБА_5, під час якої вигнав її та неповнолітню дочку ОСОБА_4 з будинку на вулицю, де продовжив їх ображати.  Після того, як односельчанин ОСОБА_6 на прохання ОСОБА_5 порозмовляв з ОСОБА_2, останній припинив свої протиправні дії, заспокоївся і пішов з будинку. Того ж вечора близько 22 години ОСОБА_2 в стані алкогольного сп’яніння повернувся у вказаний будинок, почав висловлюватися на адресу  ОСОБА_5 нецензурною лайкою, намагався затіяти з нею сварку, але вона з ним в розмову не вступала. Коли близько 23 години того ж вечора до будинку прийшли мати ОСОБА_5 ОСОБА_7 з внуком ОСОБА_3, ОСОБА_2 почав кричати на них, погрожувати розправою, чим змусив ОСОБА_7 вийти з будинку, а ОСОБА_3 піти в кімнату до сестри ОСОБА_4 та матері. Незважаючи на це, ОСОБА_2 продовжував висловлюватися на їх адресу нецензурною лайкою, погрожував, що задушить ОСОБА_3. Після цього ОСОБА_2 схопив ОСОБА_3 рукою за одяг, витягнув його з кімнати в прихожу, кинув на підлогу та почав душити. ОСОБА_5 відтягнула ОСОБА_3 від сина і разом з останнім пішли на кухню. ОСОБА_2 пішов слідом за ними на кухню, де ззаду рукою  схопив ОСОБА_3 за шию і почав його душити. Останній почав вириватися від батька, внаслідок чого обоє попадали на диван, де ОСОБА_5 знову розборонила їх. Після цього ОСОБА_2 знову почав шарпати ОСОБА_3 за одяг та штовхати.  Від поштовху ОСОБА_3 впав на бильце  дивана і вдарився об нього рукою. ОСОБА_2  кулаками рук  почав бити ОСОБА_3  по руках, якими він закривав обличчя. При цьому ОСОБА_2  умисно кулаком правої руки  наніс удар по правій руці сина ОСОБА_3, внаслідок чого спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому п’ятої пястної  кістки правої кисті зі зміщенням відламків, яке відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, як таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я. Коли ОСОБА_3 крикнув до батька, що той зламав йому руку, ОСОБА_2 припинив наносити синові удари і  останній  разом з матір’ю пішли з будинку за медичною допомогою.

Підсудний свою вину визнав повністю, щиро розкаявся в своїх діях і пояснив, що вчинив їх за вказаних обставин під дією алкогольного сп’яніння та неприязних відносин з дружиною та дітьми, які не поважали його, забрали всі гроші за свині, які він також доглядав. На даний час він полікувався від алкоголізму, алкогольних напоїв більше не вживає, проживає окремо від колишньої дружини та дітей, яким подарував будинок.

Дослідивши  матеріали справи, суд вважає, що вина підсудного за ст.ст. 122 ч.1, 129 ч.1 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

    Так,  потерпілий  ОСОБА_3  показав, що  при вказаних обставинах 26 травня 2010 року підсудний, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, лаючись  та  погрожуючи йому вбивством шляхом удушення декілька разів нападав нього, бив, душив руками за горло, але кожного разу на заваді йому ставала ОСОБА_5. Остання кожного разу відтягувала ОСОБА_2 від нього. Він сприйняв погрози ОСОБА_2 вбивством  як реальні, тому що останній був в п’яному стані, перебував з ним в неприязних відносинах, як батько, матеріальної допомоги йому не надавав і не цікавився його життям, вказаного вечора  неодноразово нападав на нього і душив за горло. Коли він за допомогою матері в черговий раз вирвався від батька, останній знову почав його бити кулаками рук, якими зламав йому праву руку, якою він закривав від ударів обличчя. На даний час  майнових претензій до підсудного він не має, просить не позбавляти його волі.

Свої покази ОСОБА_3  повністю підтвердив під час проведення   за його участі відтворення обстановки та обставин події  скоєного злочину, що підтверджується  протоколом вказаної слідчої дії.

Свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_4, очевидці  вчинення ОСОБА_2 злочинів, підтвердили покази потерпілого щодо обставин  його побиття підсудним та висловлювання погроз вбивством.

Свої покази свідок ОСОБА_5  повністю підтвердила під час проведення   за її участі відтворення обстановки та обставин події  скоєного злочину, що підтверджується  протоколом вказаної слідчої дії.

Згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілому заподіяне тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому п’ятої пястної  кістки правої кисті зі зміщенням відламків, яке відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, як таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх  сукупності, суд вважає їх достовірними, а вину підсудного  ОСОБА_2  доведеною повністю і його дії необхідно кваліфікувати  за ст.122 ч.1  КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, та за ст. 129 ч.1 КК України, як погроза вбивством,  оскільки були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, обставини справи, що обтяжують і пом’якшують  його покарання.

Вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та щодо особи, яка перебуває в матеріальній залежності від винного, суд визнає як обставину, що обтяжує покарання підсудного.

ОСОБА_2 щиро розкаявся в скоєному, по місцю проживання характеризується посередньо, має на утриманні одну неповнолітню дитину, що визнається судом як обставини, які пом’якшують його покарання.

Враховуючи наведене, а також думку потерпілого, який просить не позбавляти його батька волі, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції його від суспільства, призначає йому покарання  у виді обмеження волі і  визнає необхідним ухвалити про звільнення його від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України суд вважає за необхідне покласти на підсудного обов’язоки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи;  періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;  пройти курс лікування від алкоголізму.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_2 за ст.122 ч. 1 КК України на  3 (три) роки обмеження волі, за ст.129 ч.1 КК України  на 1 (один) рік обмеження волі,  на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді 3 (трьох)  років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного  покарання, якщо він протягом  2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.  

    Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки:  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;  пройти курс лікування від алкоголізму.

    Міру запобіжного заходу  до вступу вироку в законну силу засудженому змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнити його з під варти в залі суду.

    На вирок може бути подана апеляція  до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний  суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий