Справа № 2-а-32/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                 У К Р А Ї Н И

      10 січня  2011 року                                                                     м. Ніжин                                                                          

    Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Пантелієнко В.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в Ніжинському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій у відмові в перерахунку пенсії та про зобов’язання здійснити такий перерахунок і виплату, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС,-

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до суду  з позовом до управління Пенсійного фонду України в  Ніжинському районі Чернігівської області про визнання неправомірними  його дії  у відмові в перерахунку  пенсії  та про зобов’язання відповідача здійснити такий перерахунок і виплату з 01.06.2008 року, а також зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати в подальшому пенсію згідно вимог Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи" .

Так як по справі відкрите скорочене провадження, судове засідання по справі не проводилось,  а справа розглянута суддею одноособово.

    Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що  він є інвалідом І групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Його у відповідності до ст. 14  Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи"  від 28 лютого 1991 року  віднесено до І категорії постраждалих. На підставі цього закону  відповідач призначив пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами. Відповідач визначив розмір зазначеної пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03 січня 2002 року №1.

     Позивач посилається на  ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи"  якими  встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком та розмір його пенсії не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком. Відповідач відмовляється провести розміри у відповідність з цим законом, а тому позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати йому пенсію виходячи із  встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком з 01.06.2008 року, який визначається із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В запереченнях відповідач  зазначив, що позовні вимоги не визнає та просив відмовити в задоволенні позову.

    Відповідач, заперечуючи проти задоволення вимог, посилається на те, що позивач не являється інвалідом І групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як це вказано в його позові, а згідно з довідкою МСЕК йому встановлена ІІ група інвалідності, до того ж нарахування  пенсії позивачу проводилося  з розмірі 19 гривень 91 копійка установленого постановою Кабінету Міністрів від 03 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів", фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Розмір пенсії не був нижчим  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність  і нарахування відповідало нормам законодавчих актів, а тому просить відмовити у задоволенні вимог позивача.      

    Дослідивши докази у справі, суд приходить до  висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача.

    Статтею 49 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи"  передбачено, що пенсії особам, віднесеним до І категорії постраждалих і які є інвалідами внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС встановлюються у  вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позивач в позові вказує, що є інвалідом І групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплату основної пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком з 01.06.2008 року. Однак згідно  довідки МСЕК сер. МСЕ-ЧНВ № 339542 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, тому відповідно до ч.4 ст. 54 цього Закону пенсії постраждалим  за І категорією, які є інвалідами ІІ групи не можуть бути нижче восьми мінімальних пенсій за віком. Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до І категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам ІІ групи – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону  України "Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи"  виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

    Суд вважає, що вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої встановлюється в розмірі, визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме з 1 січня 2010 року – 695 гривень, з 1 квітня 2010 року -706 гривень, з 1 липня 2010 року 709 гривень, з 1 жовтня 2010 року – 723 гривні. Тому відповідач, керуючись Постановою Кабінету Міністрів №1 від 03.01.2002 року  і застосовуючи восьмикратність до розрахункової величини 19 гривень 91 копійки, діяв неправомірно.

    Право на отримання пенсії позивачем  гарантоване ч. 2 ст. 46 Конституції України.  Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

    Згідно з  положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що  дії відповідача  щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку нарахування та виплати пенсії позивачу як  інваліду ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК, а не І групи як просить позивач, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС у розмірі, встановленому Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи" слід визнати незаконними, а також зобов’язати відповідача нарахувати  та виплатити основну та додаткову пенсію за період в межах строку звернення до суду, визначеного ст. 99  ч.2 КАС України.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач про свої порушені права знав  понад зазначеного строку оскільки отримував основну та додаткову пенсію в меншому розмірі протягом тривалого часу, а до суду звернувся 15 грудня 2010 року.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду. У відповідності  до  зазначеної статті суд своєю ухвалою від 10.01.2011 року залишив вимоги  які виходять за межі 6-ти місячного строку без розгляду.

    Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України,  суд    

П О С Т А Н О В И В:

    Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області  щодо нарахування та виплати пенсії  ОСОБА_1 за період з 15 червня 2010 року по 15 грудня 2010 року неправомірними.

    Зобов’язати  управління Пенсійного фонду України  в Ніжинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, як учаснику ліквідації Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та  додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 15 червня 2010 року по 15 грудня 2010 року та виплатити її, з урахуванням виплаченої пенсії за вказаний період.

    В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня   отримання копії постанови.  

    Суддя                                                                                         В.Г. Пантелієнко