Справа № 2-477

                                                   2010 року

 РІШЕННЯ

іменем України

 08 грудня 2010 року

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Задорожного В.П.

                при секретарі   Бондаренко В.П.

    розглянувши у  відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник справу за  позовом ОСОБА_1 до Чечельницького районного споживчого товариства  про визнання права власності на придбане майно,-

в с т а н о в и в  :

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до  Чечельницького районного споживчого товариства  про визнання права власності на придбане майно. Позов обгрунтовує тим, що  28 травня 1997 року  в Ольгопільському споживчому товаристві придбала приміщення магазину в АДРЕСА_1 а та сплатила договірну суму, що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера № 206  1200 гривень. В даний час  Ольгопільське  сільське споживче товариство реорганізоване, а правонаступником всіх прав і обов”язків являється Чечельницьке РайСТ. 30.08.2010 року  Тульчинське МБТІ виготовило технічний паспорт на вищевказане приміщення, однак у внесенні даних до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно їй було відмовлено, оскільки квитанція про оплату  не може бути підставою видачі документів на право власності, тому змушена звернутися до суду та  в судовому порядку визнати за нею  право власності.

    В  судовому засіданні позивачка просить задовольнити  позовні вимоги в повному обсязі, шляхом визнання договору купівлі-продажу дійсним.

    Відповідач Чечельницьке районне споживче товариство в  особі Юхименко Ніни Пантелеймонівни проти задоволення вказаного позову не заперечують.

    Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню як законний та обгрунтований по слідуючих підставах:

    Відповідно до прибуткового  касового ордера № 206 позивачка за будівлю магазину "Книги" в с. Демівка 28.05.1997 року  сплатила  Ольгопільському споживчому товариству 1200 гривень, а відповідач передав його покупцеві.

    Суд встановив, що і на даний час позивачка користується вказаним магазином, який став згідно з довідкою сільської ради продуктовим магазином "Валентина" і на який позивачка виготовила технічний паспорт і отримала дозвіл на отримання проекту відведення земельної ділянки під будівлю магазину.

    Поскільки продавець – Ольгопільське сільське споживче товариство ліквідоване – нотаріальне оформлення договору  не можливе.

    Згідно ст. 220 ч.2 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотніх умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

    В даному випадку між покупцем та продавцем були узгоджені всі істотні умови договору, і відбулося повне виконання договору (покупець передав гроші за будівлю, а продавець будівлю магазину, але нотаріальному посвідченню договору перешкоджає обставина, яка не залежала від його волі).

    Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом  зокрема із правочинів.

    Керуючись ст. 8,10,11,60,209,212-215 ЦПК України ст. 220, 328  ЦК України, суд-

                                                            РІШИВ :

    Позов задовольнити.

    Визнати дійсним договір купівлі-продажу магазину в АДРЕСА_1, між ОСОБА_1 та Ольгопільським сільським споживчим товариством від 28.05.1997 року.

    Визнати  право власності на  приміщення магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 19.8 кв. м, житловою  площею 36.9 кв.м за ОСОБА_1 в силу договору купівлі-продажу.

    Рішення може бути оскаржено  до апеляційного  суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

                                                                 Суддя :