Копія

                                                                                                                   Справа № 2а-6

                                                                                                       2011 рік

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

11 січня 2011 року                                                                       м. Волинська

Суддя Долинського  районного  суду  Кіровоградської  області Степанов С.В.

розглянувши  у  порядку скороченого провадження матеріали  адміністративного позову  ОСОБА_1 до  Управління  праці  та  соціального  захисту  населення  Долинської  районної  державної  адміністрації  про  визнання  неправомірними  дій  та  зобов»язання  нарахувати  та  виплатити  допомогу  на  оздоровлення ,  -

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1  звернувся  до  суду  з  позовом  до  Управління  праці  та   соціального  захисту  населення  Долинської  районної  державної  адміністрації  в  якому  просить  визнати  дії  Управління  праці  та  соціального  захисту  населення  Долинської  районної  державної  адміністрації  неправомірними  та  зобов’язати  Управління  праці  та   соціального  захисту  населення  Долинської  районної  державної  адміністрації  нарахувати та виплатити йому відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи», щорічну грошову допомогу на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат за 2010 р.

            В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те , що  він  являється  учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії , що підтверджується відповідним посвідченням  НОМЕР_1 , виданим Кіровоградською обласною державною адміністрацією 03.11.1992 року .  Згідно ч.4  ст.48 Закону України «Про  статус  та  соціальний  захист  громадян , які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  щорічна  допомога  на  оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії  виплачується  у  розмірі  п»яти  мінімальних  заробітних  плат .  При  цьому  розмір  мінімальної  заробітної плати  визначається  на  момент виплати  ( абзац 7  частини 4  ст.48 вказаного Закону ). Відповідно до постанову  Кабінету  Міністрів  України  № 562  від  12.07.2005 р.  «Про  щорічну  допомогу  на  оздоровлення  громадянам , які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи», яка  передбачає  виплату  щорічної  допомоги  на  оздоровлення  в  сумі  100 грн.   Тому , позивач  вважає  такі  дії  відповідача  за  2010 р.  протиправними  і  такими , що  суперечать  Конституції  та  Законам  України .  

Позивачем до суду подано заяву, якою він змінює свої позовні вимоги та просить суд задовольнити позов  частково лише в межах строку позовної давності тобто,  за 2010 рік.  

Справа відповідно положень ст. 183-2 КАС України підлягає розгляду в порядку скороченого провадження, без проведення судових засідань та виклику сторін.

Представник  відповідача  до суду подав письмові  заперечення , в  яких  зазначають , що  ОСОБА_1  перебуває  на  обліку  в  Управлінні  праці  та  соціального  захисту  населення  як  учасник  ліквідації  наслідків  аварії  на  ЧАЕС  2 категорії  та  згідно  зі  ст. 48  Закону  України  «Про  статус  та  соціальний  захист  громадян , постраждалих  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  відповідно  до  Постанови  Кабінету  Міністрів  України  від  12 липня 2005 р.  № 562  «Про  щорічну  допомогу  на  оздоровлення  громадянам , які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  отримав  щорічну  допомогу  на  оздоровлення  у  розмірі  100 грн.  у  2010 р.  

З матеріалів справи та наявних у ній доказів, суд  дійшов  висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав .    

Відповідно до ст. 3 та ч.2 ст. 19 Конституції України людина, її життя і здоров»я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».  

          Судом  встановлено , що  позивач  ОСОБА_1  є   учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії ,  а  тому  відповідно  до  положень  ст. 48  Закону  України  «Про  статус  та  соціальний  захист  громадян , які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  останній  має  право  на  компенсацію  за  шкоду , заподіяну  здоров»ю , як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .            

          Відповідно  до  вимог  Закону  України  «Про  Державний  бюджет  України  на  2010 рік»  дію  ст.48  Закону  України  «Про  статус  та  соціальний  захист  громадян , які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  не  відмінено  і  не  зупинено .              

          Згідно ч.4  ст.48 Закону України «Про  статус  та  соціальний  захист  громадян , які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  щорічна  допомога  на  оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії  виплачується  у  розмірі  п»яти  мінімальних заробітних  плат .  При  цьому  відповідно  до  аб. 7  ч. 4  ст. 48  вказаного  Закону  розмір  мінімальної  заробітної плати  визначається  на  момент виплати .                              

        Згідно  ст.53 Закону України  «Про  Державний  бюджет  України  на  2010 рік»  встановлено розмір  мінімальної  заробітної  плати  з  1 січня 2010 року – 869 грн.  на  місяць , з  01.04.2010 року – 884 грн., з  01.07.2010 року – 888 грн., з  01.10.2010 року – 907 грн., з  01.12.2010 року – 922 грн.  

        Листом Управління  праці  та  соціального  захисту  населення  № 6718/01-10/1-12  від  03.12.2010 року  підтверджено , що  позивачеві  ОСОБА_1  дійсно  у  2010 р. – 17.11.2010 р., виплачена  щорічна  допомога  на  оздоровлення  в  розмірі  100 грн.  

       Таким  чином , з  урахуванням  вимог  ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач  повинен  був  виплатити  позивачеві  щорічну  допомогу  на  оздоровлення  за  2010 рік  в  сумі  :  888 грн. х 5 = 4340 грн.  

       Враховуючи  викладене , нарахування пенсії позивачеві в даному випадку проведено з неправильним застосуванням норм права , тому дії  відповідача  є  неправомірними , а позов  підлягає  задоволенню .  

       Відповідно  до  частини  1  статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких грунтуються її вимоги та заперечення , крім випадків , встановлених статтею 72 цього Кодексу .

         Відповідно  до  частини  2  статті  71  Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень , дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову .    

       Згідно  з  положеннями  ч.4  ст.9  КАС  України  у  разі  невідповідності  нормативно-правового  акта  Конституції  України , Закону  України  або  міжнародному  договору , згода  на  обов»язковість  якого  надана  Верховною Радою України , або  іншому  правовому  акту  суд  застосовує  правовий  акт , який  має  вищу  юридичну силу .  

         За  конституційними  нормами , виходячи  з  пріоритетності  законів  над  підзаконними  актами , при  визначені  розміру  державної  пенсії  та  додаткової  пенсії  за  шкоду , заподіяну  здоров»ю , як  особі , яка  постраждала  внаслідок  Чорнобильської катастрофи , застосуванню  підлягають  положення  ст.ст.54, 50  Закону  України  «Про  статус  та  соціальний  захист  громадян , які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи», а  не  постанови  Кабінету  Міністрів  України , які  істотно  звужують  обсяг  встановлених  законом  прав .  

        Таким  чином , при вирішенні спору суд виходить із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами , що  є  для  суду  підставою  для  задоволення  позовних  вимог .              

         Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб’єкта владних  повноважень, покладені на нього законом, а саме  на  те, що  органи  Управління  праці  та  соціального  захисту  населення  здійснюють контроль  за  правильністю і своєчасністю призначення та виплати допомоги, компенсацій  та   інших   соціальних   виплат, виконанням інших заходів соціального захисту населення;  координують і контролюють роботу підрозділів із нарахування і  виплати  допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат; організовують та координують роботу,  пов'язану з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та здійсненням заходів щодо їх соціального захисту і оздоровлення; розробляють  основні   напрями  роботи,  коротко-  і  довгострокові прогнози,  проекти цільових  програм   забезпечення   соціального захисту  зазначених  осіб  і подають  пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази з цих питань, суд визнає необхідним зобов’язати  Управління  праці  та  соціального захисту населення Долинської  районної державної адміністрації нарахувати та виплатити  позивачеві  щорічну  грошову  допомогу  на  оздоровлення , відповідно  до  ст. 48 Закону України   «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи»  за  2010 р.    

Оскільки відповідно до п.7 ст.4 Декрету КМУ № 7-93 від 21.03.1991 року «Про державне мито» Управління праці та  соціального  захисту  населення  звільняється від сплати державного мита , судові витрати підлягають компенсації  за  рахунок  Державного  бюджету  України .        

           Керуючись  ст.ст. 86, 94, 159-163, 167, 183-2  КАС України , суд ,  -

П О С Т А Н О В И В :

 Позов  ОСОБА_1 – задовольнити .

          Визнати дії Управління праці  та  соціального  захисту  населення  Долинської  районної державної  адміністрації  щодо  не  нарахування  та  не  виплати  ОСОБА_1  щорічної  грошової  допомоги  на  оздоровлення  у  розмірі  п»яти  мінімальних  заробітних  плат  за  2010 р., відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи» - неправомірними .

            Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Долинської  районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії , відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи», щорічну грошову допомогу на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат за 2010 р. з урахуванням різниці , яка була виплачена у цей період .

    Судові  витрати  віднести  на  рахунок  держави.

Постанова  суду  може  бути  оскаржена  до  Дніпропетровського апеляційного  адміністративного  суду  відповідно  до  ст. 186  КАС  України .

 Суддя  :  підпис .

Копія  вірна .  

СУДДЯ ДОЛИНСЬКОГО                                                                            

РАЙОННОГО СУДУ                                                                                      С.В. СТЕПАНОВ