Справа № 22-Ц-722/06 Категорія № 39
Головуючий у 1 інстанції Савицька Н.В.
Доповідач Сівчук Є.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 року місто Луцьк
Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Сівчука Є.І.
суддів Шевчук Л.Я., Подолюка В.А.
при секретарі Антонюк О.В.
з участю позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3.
представників відповідача Ковальова Т.С., Максимовича О.В.,
Цимбалюк О.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу № 9 Управління освіти виконавчого комітету Луцької міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, допомоги на оздоровлення, грошової винагороди та моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача Дошкільного навчального закладу № 9 Управління освіти виконкому Луцької міської ради на рішення Луцького міськрайонного суду від 23 травня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
В позовній заяві ОСОБА_1. зазначає, що згідно наказу НОМЕР_1 від 2 грудня 2004 року вона звільнена з посади музичного керівника дошкільного навчального закладу № 9 на підставі п.З ст.40 та п.З ст.41 КЗпП України.
Звільнення вважає незаконним. Підставою для звільнення по п.З ст.40 КЗпП є наказ № 52 від 29.10.2004 року згідно якого їй оголошена догана за неявку на роботу 29.09.2004 року. Завідувачка ДНЗ № 9 знала, що її викликають на 29.09.2004 року у Волинську обласну державну адміністрацію у зв'язку з розглядом її скарг і була повідомлена відповідальним працівником ОДА про її затримку для надання письмових пояснень.
З даним наказом вона не була ознайомлена під розписку, що не дало можливості своєчасно оскаржити його.
Оголошення їй громадського стягнення органом громадського самоврядування - піклувальною радою, є незаконним.
Підставою для звільнення по п.З ст.41 КЗпП України є те, що на нараді педагогів та музкерівників ДНЗ № 9 29.11.2004 р. у відповідь на образу ОСОБА_4. "хамка", відповіла їй тим же словом.
Вважає, що аморального проступку не вчиняла.
Покликаючись на зазначені обставини, просить поновити її на попередній роботі - посаді музичного керівника з 2.12.2004 р., стягнути зарплату за час вимушеного прогулу, допомогу на оздоровлення в сумі 254 грн., грошову винагороду за 2003 р. у розмірі однієї ставки зарплати музичного керівника в сумі 294 грн. та моральну шкоду завдану незаконним звільненням в розмірі 2600 грн.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 травня 2006 року позов задовольнений частково.
Визнано наказ НОМЕР_1-к від 2.12.2004 р. про звільнення ОСОБА_1. з посади музкерівника ДНЗ № 9 на підставі п.З ст.40 та п.З ст.41 КЗпП України -незаконним.
Зобов'язано Дошкільний навчальний заклад № 9 поновити ОСОБА_1. на посаді музкерівника цього закладу з 2.12.04 р. Стягнуто з ДНЗ № 9 на користь ОСОБА_1. 3511 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 700 грн. моральної шкоди.
В решті вимог відмовлено.
В позові до Управління освіти виконавчого комітету Луцької міської ради відмовлено.
Стягнуто з ДНЗ № 9 в користь держави 51 грн. судового збору.
В поданій апеляційній скарзі Дошкільний навчальний заклад № 9 не погоджуючись з рішенням зазначає, що судом безпідставно поновлено строк звернення до суду, мотивуючи поважними причинами.
Невірним є висновок суду, що позивачка тривалий час перебуває у неприязних стосунках з КовальоваТ.С..
Вважає, що в справі є достатньо доказів відсутності на роботі позивачки 29 вересня 2004 року без поважних причин, однак судом не надана їм належна оцінка.
Судом першої інстанції допущена помилка в частині визнання неналежним накладене на ОСОБА_1. громадське стягнення.
Оскільки судом допущено невідповідність висновків, що суперечать матеріалам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
В поданих письмових запереченнях ОСОБА_1. не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що рішення суду прийняте на основі об'єктивного та детального вивчення всіх обставин справи у відповідності до діючого законодавства.
Заслухавши пояснення представників відповідачів Ковальова Т.С., Максимовича О.В., Цимбалюк О.Л. які апеляційну скаргу підтримали, позивачку ОСОБА_1. та її представників ОСОБА_3., ОСОБА_2. які скаргу заперечили, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення скарги зі слідуючих підстав.
При розгляді справи судом встановлено, що згідно наказу № 124-к Дошкільного навчального закладу № 9 від 1.09.2001 р. ОСОБА_1. прийнята на посаду музкерівника/а.с. 138/.
Наказом НОМЕР_1-к від 02.12.2004 року вона звільнена з роботи на підставі п.З ст.40 КЗпП та по ст.41 п.З КЗпП України в зв'язку з вчиненням аморального проступку не сумісного з продовженням даної роботи, /а.с. 11/
Відповідно до п.З ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин
обов'язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до п.З ст.41 КЗпП України, трудовий договір з працівником може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі вчинення працівником, який виконує функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, до позивачки в 2004 р. застосовано одне дисциплінарне стягнення - догана за відсутність на роботі 29.09.2004 р. без поважної причини, тобто за прогул, /а.с. 12/
Встановлено, що адміністрації ДНЗ № 9 було відомо, що 29.09.2004 р. ОСОБА_1. викликалась в облдержадміністрацію на прийом до керівництва і дачі пояснень з приводу поданих скарг.
Відповідальний працівник Волинської ОДА повідомила і попередила по телефону керівництво ДНЗ про те, що ОСОБА_1. перебуває в них і попросила відпустити її з роботи і щоб з приводу цього у неї не було проблем на роботі, /а.с. 13/.
Наведені обставини не заперечуються відповідачем.
ОСОБА_1. відпрацювала пропущені години на слідуючий день і згідно табелю обліку робочого часу за вересень, не підтверджується факт відсутності позивачки на роботі 29 вересня 2004 року і 4 год. 48 хв. робочого часу за цей день оплачено, /а.с. 154-156/
Суд першої інстанції повно з'ясувавши всі обставини справи прийшов до висновку про відсутність підстав вважати неявку на роботі в цей день, як прогул без поважних причин, а тому скасував наказ № 52-к від 28.10.2004 р. про оголошення догани.
При розгляді справи встановлено, що Статут органу громадського самоврядування /піклувальна рада/ ДНЗ № 9, який прийнятий рішенням загальних зборів від 10.09.2003 р. та погоджений завідуючою Ковальова Т.С., суперечить Положенню про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу, що затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 5.02.2001 р. № 45 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2001 р. за № 146/5337, де не передбачено застосування будь-яких громадських стягнень до педагогів /а.с. 44-48/.
При таких обставинах, накладення на ОСОБА_1. громадського стягнення у вигляді "вказівки на недостатню особисту роботу по забезпеченню навчання та виховання", суперечить вимогам чинного законодавства і підставно визнано незаконним.
Таким чином, висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1. системи невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї, а відтак підстав до її звільнення за п.З ст.40 КЗпП України, відповідають встановленим обставинам і вимогам закону.
Підставою для звільнення ОСОБА_1. за ст.41 п.З КЗпП України, було те, що 29.11.2004 р. на засіданні педагогів та музикантів ДНЗ № 9, позивачка вчинила "аморальний проступок", висловившись на адресу керівника назвавши її "хамкою", /а.с. 114/
Аналізуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що таке висловлення не є вчиненням аморального проступку, що не сумісний з продовженням даної роботи, а його слід розцінювати як нанесення особистої образи і не може бути підставою для звільнення з роботи.
Скасовуючи накази про накладення дисциплінарних стягнень і поновивши ОСОБА_1. на попередній роботі, суд підставно стягнув в її користь середній заробіток за вимушений прогул та спричинену моральну шкоду.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону.
Порушень норм матеріального і процесуального права при його ухваленні не допущено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача дошкільного навчального закладу № 9 -відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 23 травня 2006 року по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /-/ Сівчук Є.І.
Судді /-//-/ Шевчук Л.Я., Подолюк В.А.
Є.І.Сівчук
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду