УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 ПОСТАНОВА

27 лютого 2007 року                                                                                   м.Хмедьницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

Пастощука М.М.(головуючий)

Заїки В.М.,                 Самчука П.П.

при секретарі Доробалюк Л.В.

з участю: ОСОБА_1., ОСОБА_3., Франчук Т.І., Бондарчук Т.В., Мініх І.М.

з

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Старокостянтинівського районного суду від 28

листопада 2006 року адміністративну справу №22а-64 за позовом ОСОБА_1 до         Старокостянтинівської       міської      ради,

Старокостянтинівського   ліцею   про   визнання   бездіяльності   протиправною, зобов'язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

установила:

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_1. вказувала, що її син ОСОБА_2 у 2006 році закінчив 9 клас Старокостянтинівського ліцею, не пройшов конкурсні випробування до 10 класу лщейної групи економічного профілю, але всупереч вимогам закону не був зарахований до будь-якого 10 класу цього закладу. У зв'язку з цим, ОСОБА_1. разом із групою батьків направила звернення до міського голови та Старокостянтинівської міської ради, на яке відповіді не отримала. Таким чином, бездіяльність Старокостянтинівської міської ради та Старокостянтинівського ліцею призвела до порушення права ОСОБА_2. на отримання освіти. Тому ОСОБА_1. просила суд: 1) визнати бездіяльність Старокостянтинівської міської ради та Старокостянтинівського ліцею щодо позбавлення її сина права на отримання повної загальної освіти в Старокостянтинівському ліцеї протиправними; 2)

2

 зобов'язати       Старокостянтинівський ліцей продовжити навчання її сина у закладі, де він навчався до участі в конкурсі; 3) стягнути на її користь 2000грн. моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Старокостянтинівської міської ради.

Постановою Старокостянтинівського районного суду від 28 листопада 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати постанову Старокостянтинівського районного суду від 28 листопада 2006 року і ухвалити нову постанову, якою повністю задовольнити її позовні вимоги.

На підтвердження доводів про незаконність судового рішення ОСОБА_1. вказує, що під час розгляду справи суд не врахував вимоги ст.ст. 6, 40, 53, 129 Конституції України, ст.ст. 9, 18 Закону України „Про загальну середню освіту", ст.ст. 3, 4, 8, 15, 19 Закону України „Про звернення громадян", а також порушив вимоги ст.ст. 161-163 КАС України. Також в скарзі зазначається, що відповідачі незаконно позбавили її сина ОСОБА_2права на здобуття освіти у Старокостянтинівському ліцеї і безпідставно відмовляють зарахувати до 10 класу цього навчального закладу.

Доводи апеляційної скарги повністю підтримані ОСОБА_1. та її представником ОСОБА_3. в засіданні апеляційного суду.

Представники Старокостянтинівського ліцею Франчук Т.І та Бондарчук Т.В. апеляційну скаргу не визнали і пояснили, що ОСОБА_2здобув базову середню освіту у Старокостянтинівському ліцеї, отримав свідоцтво і був випущений із закладу з дотриманням усіх правил і норм закону. А прийом до 10-го класу (1 курсу ліцею) відбувався за результатами конкурсних випробувань. Відповідно до результатів таких випробувань, ОСОБА_2. було відмовлено у зарахуванні до ліцейної групи економічного профілю Старокостянтинівського ліцею. З огляду на наведені обставини, на думку представників відповідача, відсутні підстави для продовження навчання ОСОБА_2. у ліцеї, а також визнання бездіяльності навчального закладу протиправною.

Представник Старокостянтинівської міської ради Мініх І.М. апеляційну скаргу не визнала і пояснила, що ОСОБА_1. є одним із авторів звернення до Старокостянтинівської міської ради від 19.06.2006 року, яке розглянуте і підготовлена відповідь. Проте через відсутність адреси авторів звернення, воно залишилось не відправленим заявникам. Отже, як вважає представник, Старокостянтинівська міська рада не порушувала прав ОСОБА_1. і не може нести відповідальність перед нею.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду в частині визнання бездіяльності Старокостянтинівської міської ради та Старокостянтинівського ліцею протиправною, забезпечення права ОСОБА_2. на отримання загальної середньої освіти у ліцеї - скасуванню   з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що після закінчення 9-го класу ліцею, ОСОБА_2. був двічі допущений до конкурсного відбору для вступу до 10-го класу ліцейної групи і двічі його не пройшов. Тому Старокостянтинівський ліцей не допустив ніяких протиправних дій або бездіяльності стосовно права ОСОБА_2. на отримання повної загальної освіти в ліцеї. Що стосується бездіяльності Старокостянтинівської міської ради, то надання письмової відповіді ОСОБА_1. було об'єктивно неможливим без її особистого звернення. А фінансове забезпечення закладів освіти, кошторис на загальноосвітні навчальні заклади не дає можливості утворення класів із російською мовою навчання у ліцеї.

3

Однак повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна  освіта є  обов'язковою.  Держава забезпечує доступність  і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних закладах.

Частина 2 статті 35 Закону України „Про освіту" передбачає, що держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою і може отримуватися у різних навчальних закладах.

Громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах, (частина 1 статті 6 Закону України „Про загальну середню освіту").

Згідно зі статтею 51 Закону України „Про освіту", учні мають гарантоване право на вибір навчального закладу, форми навчання.

У відповідності з пунктом 1.12 Статуту Старокостянтинівського ліцею Старокостянтинівської міської ради, враховуючи потреби населення та місцеві умови функціонування, ліцей у своєму складі має класи більш ранніх ступенів (1 та 11 ступенів) та класи з російською мовою навчання всіх трьох ступенів ( за наявністю відповідного контингенту учнів).

Основною підставою для відмови ОСОБА_2. в праві продовжувати навчання у Старокостянтинівському ліцеї є відсутність належного фінансування цього навчального закладу Старокостянтинівською міською радою та відсутність відповідного контингенту учнів для створення класів 111 ступеня старшої школи. При цьому, за наявності вказаних умов, право ОСОБА_2. на отримання освіти у цьому навчальному закладі відповідачами не заперечується.

З огляду на встановлені обставини, суд підкреслює, що передбачені Конституцією України, Законами України „Про освіту" та „Про загальну середню освіту" державні гарантії права на отримання повної загальної середньої освіти, яка є обов'язковою, не можуть бути обмежені умовами фінансування та наповнюваності, оскільки ці умови фактично такого права ОСОБА_2позбавляють.

У світлі таких висновків, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати Старокостянтинівську міську раду та Старокостянтинівський ліцей забезпечити право ОСОБА_2. на отримання загальної середньої освіти у Старокостянтинівському ліцеї.

Що стосується постанови суду в частині відмови у задоволенні позову до Старокостянтинівської міської ради з питань розгляду звернення від 19.06.2006 року, то висновки суду є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами і відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги у цій частині.

Слід погодитися і з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для відшкодування відповідачами моральної шкоди, факт заподіяння якої позивачем не доведений.

Інші підстави у межах доводів апеляційної скарги для скасування постанови суду відсутні.

4

 Керуючись ст.ст.  198, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Постанову Старокостянтинівського районного суду від 28 листопада 2006 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1про визнання протиправною бездіяльності Старокостянтинівського ліцею щодо позбавлення ОСОБА_2права на отримання освіти в ліцеї, зобов'язання Старокостянтинівського ліцею продовжити навчання ОСОБА_2. у ліцеї скасувати.

Позов ОСОБА_1задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Старокостянтинівської міської ради, та Старокостянтинівського ліцею щодо позбавлення ОСОБА_2права на навчання у Старокостянтинівському ліцеї.

Зобов'язати Старокостянтинівську міську раду та Старокостянтинівський ліцей забезпечити право ОСОБА_2. на отримання загальної середньої освіти у Старокостянтинівському ліцеї.

В іншій частині постанову Старокостянтинівського районного суду від 28 листопада 2006 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.