ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 р.
| № 37/316-05 |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе”, м. Харків |
на постанову | від 22.02.2006 Харківського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду | № 37/316-05 Харківської області |
за позовом | Державного комунального підприємства каналізаційного господарства “Харківкомуночиствод”, м. Харків
|
до | Відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе”, м. Харків |
про | стягнення 1 443072,41 грн. |
за участю представників сторін:
від позивача - Болибік І.О.
від відповідача - Купчанко М.Л.
ВСТАНОВИВ:
Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства “Харківкомунчиствод” заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” про стягнення плати за надані послуги по прийому стічних вод за період березень-травень 2005 року в розмірі 330097,82 грн. та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в сумі 7390,70 грн.
Крім того, за скид стічних вод з перевищенням показників забруднення (ДВП) позивач заявив вимогу про стягнення плати за підвищеним тарифом в сумі 1435681,71 грн.
До винесення рішення у справі позивач зменшив свої вимоги і просив стягнути пеню в сумі 7390,70 грн. та 1435684,71 грн. плати за підвищеним тарифом
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.12.2005 у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення вмотивовано тим, що відповідачем погашена основна заборгованість за надані послуги по прийому стічних вод, у зв’язку з чим позивачем зменшено позовні вимоги.
Що стосується позовних вимог про стягнення плати за підвищеним тарифом за скид стічних вод з перевищенням ДВП у сумі 1435681,71 грн., то суд дійшов висновку про те, що надані позивачем акти відбору стічних вод не можуть бути прийняті як належні докази, оскільки не містять відомостей про те, що зазначені проби відібрані з додержанням національних стандартів.
У стягненні пені відмовлено з посиланням на ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2005 рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2005 скасовано, позовні вимоги задоволено.
З ВАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” стягнуто 1435681,71 грн. плати за підвищеним тарифом, 7390,7 грн. пені та судові витрати.
Апеляційна інстанція, скасовуючи рішення місцевого суду послалася на те, що акти відбору проб стічних вод оформлені відповідно до “Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова”, підписані представниками позивача і відповідача без зауважень, зазначені акти не були оскаржені у встановленому законом порядку.
Вказаними Правилами, зауважує суд, не встановлено вимоги щодо протоколів дослідження стічних вод. За такий обставин, апеляційний суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду, скаржник ВАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе”, у касаційній скарзі до Вищого господарського суду України просить скасувати постанову, рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2005 залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що апеляційний суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, послався лише на Правила прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова, затверджених рішенням виконкому Харківської міської ради № 881 від 18.06.2003.
Між тим, тими ж Правилами пункти 1.3., 4.1 встановлено, що при здійсненні контролю за відповідністю стічних вод, що скидаються абонентом в мережу міської каналізації ДКП “Харківкомунчиствод” керується Правилами та чинним законодавством України.
Пунктом 17 додатку № 7 до Правил встановлено, що аналізи стічних вод проводяться за існуючими методиками.
Правилами встановлено загальні вимоги до порядку відбирання проб, методики відбирання передбачено Національними стандартами України.
В актах відбору стічних вод та протоколах дослідження якості стічних вод не зазначено, які саме методики були застосовані і чи дотримувалися представники позивача та лабораторії, яка проводила аналіз, вимог певних методик відбору проб, їх транспортування та дослідження.
Результати досліджень, на думку скаржника, не є належними доказами у справі, оскільки за даними, що містяться у вказаних документах, неможливо ідентифікувати об’єкт аналізу та стверджувати, що він співпадає з пробами стічних вод, які були відібрані представниками позивача.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 28.02.2005 та 26.05.2005 представником позивача здійснено відбір стічних вод на підприємстві відповідача.
Як зазначено в актах відбору проб стічної води від 28.02.2005 та 26.05.2005 проби були опломбовані та доставлені до незалежної лабораторії Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ).
За результатами досліджень проб стічних вод встановлено факт скиду стічних вод з перевищенням ДВП у зв’язку з чим на підставі п.1.7 розділу 6 Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова відповідачу нараховано підвищений тариф за лютий і квітень 2005 року в сумі 1435681,71 грн.
Надаючи пояснення суду щодо відбирання проб стічних вод позивач послався на те, що керувався при цьому Правилами прийняття стічних вод.......”, які розроблені з врахуванням вимог “Національного стандарту України”. “Якість води”. “Відбирання проб”. (ІSО 5667-2. 1991, ДСТУ ІSО 5667-2-2003). Разом з тим, зазначає позивач, вказані стандарти не мають обов’язкового характеру, оскільки не прийняті як національні і чинний документ на цей об’єкт стандартизації відсутній.
Національним Стандартом України –“Якість води”. “Відбирання проб”. Частина 3 Настанови щодо зберігання та поводження з пробами (ДСТУ ІSО 5667-3-2001) зазначено про те, що води, особливо поверхневі і майже усі, що скидаються як стічні води, чутливі до різного роду фізичних, хімічних чи біологічних реакцій, що можуть мати місце в період між відбирання проби і аналізуванням. Природа і інтенсивність таких реакцій часто є така, що у випадку, коли не прийнято необхідних запобіжних заходів перед або під час транспортування і в період зберігання проби в лабораторії до аналізування, концентрація визначуваної речовини буде відрізнятися від початкової, яка була під час відбирання проб.
Активність цих реакцій залежить від результату взаємодії хімічної і біологічної природи зразка: його температури, чутливості до світла, матеріалу посудини, періоду між відбиранням проби і аналізуванням, умовами, в яких він перебував.
Згідно акта відбору стічних вод (а.с. 27) відбір стічних вод здійснено представниками Державного комунального підприємства “Харківкомунчиствод” 28.02.2005 о 14-00. В акті зазначено, що проби опломбовано. У протоколі результатів випробувань відмічено, що досліджуються проби стічних вод відібрані 28.02.2005. Протокол не містить відомостей про час приймання проб лабораторією та часу проведення дослідження. Протокол випробування містить дату його складання - 05.03.2005, що свідчить про те, що між відбором проб та їх дослідженням пройшов значний час.
В акті відбору стічних вод (а.с.32) вказано, що проби відібрано 26.05.2005 о 13 год. 40 хв., та о 14 год. 50 хв.. Опломбовані проби о 15 год. 20 хв.
Протокол випробувань цих проб не містить часу приймання проб лабораторією та умов їх зберігання до проведення дослідження.
В протоколі дослідження проб, що відібрані 26.05.2005, вказано дату його складання - 03.06.2005, тобто між відбором проб і їх дослідженням пройшов значний час. Як в актах відбирання проб так і в протоколах випробувань відсутні посилання на методики, дослідження, національні стандарти, якими керувалися відповідні спеціалісти.
Не дотримання національних стандартів при відборі проб стічних вод та їх дослідженні дає підстави вважати зазначені акти та протоколи неналежними доказами перевищення відповідачем ДВП у стічних водах.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення сплати за надані у березні-травні 2005 року послуги по прийому стічних вод в сумі 330097,82 грн. та пені, у зв’язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов’язань в сумі 7390,70 грн.
В подальшому, позивач зменшив свої вимоги, оскільки відповідач передав йому в рахунок погашення заборгованості два простих векселя номінальною вартістю 980671,82 грн. Вимоги щодо стягнення пені в сумі 7390,70 грн. позивач просив задовольнити.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2004 щодо ВАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” порушено справу про банкрутство і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині господарський суд першої інстанції послався на ч.4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Позивач заявив вимогу про стягнення боргу в сумі 330097,82 грн. та пені в сумі 7390,70 грн. Отже, грошовим зобов’язанням відповідача перед позивачем є грошова сума, визначена з урахуванням пені, у зв’язку з чим дія мораторію поширюється і на нараховану позивачем пеню (дивись постанову Верховного Суду України від 26.10.2004 випуск 5 (20) 2005 стор. 139).
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає юридичну оцінку, дану обставинам справи господарським судом Харківської області такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному законодавству, а постанову апеляційного суду помилковою і підлягаючу скасуванню.
Керуючись ст. ст. 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2006 скасувати, рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2005 залишити без змін.
Головуючий Л. Невдашенко
Судді: М. Михайлюк
Н. Дунаєвська