Справа № 11-488/06                                   Головуючий у 1 інстанції Приліпко В.М.

Категорія ст. 186 ч. 2 КК                           Доповідач Навозенко Л. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17   серпня  2006  року  колегія  суддів  судової  палати  з  кримінальних  справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого Навозенко Л. С. суддів Борисенка І. П., Григор'євої В. Ф. з участю прокурора Щербака О. В. адвоката ОСОБА_1 засудженого ОСОБА_2.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу

за апеляцією засудженого ОСОБА_2.

на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 3 травня 2006

року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець. Дептовка Конотопського району Сумської області, громадянин України, з середньою освітою, нежонатий, не працюючий, житель с. Дептовка Конотопського району, раніше судимий

·        31 травня 2001 року за ст. ст. 140 ч.З, 140 ч. 2, 44, 42 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

·        19 вересня 2002 року за ст. ст. 185 ч.З, 15, 185 ч. З, 70, 71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, -

засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с. Дептовка Конотопського району Сумської області, громадянин України, з середньою освітою, нежонатий, не працюючий, житель с. Дептовка Конотопського району, раніше судимий 11 січня 2006 року за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі умовно з іспитовим строком 1 рік, -засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком від 11 січня 2006 року остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

З засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_4 170 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Судом ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 26 лютого 2006 року близько 16 години за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на авто дорозі між селами Гайворон та Голінка Бахмацького району відкрито заволоділи мобільним телефоном зі стартовим пакетом та грошима потерпілого ОСОБА_4, який в той час біля зупинки на вказаній автодорозі чекав автобус. В результаті скоєного злочину потерпілому була заподіяна матеріальна шкода в сумі 979 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить врахувати, що у нього не було домовленості з ОСОБА_3 на пограбування потерпілого, вказує, що гроші які в нього були вилучені він знайшов в лісі, а мобільний телефон йому по дорозі подарував ОСОБА_3. Вважає, що у скоєні злочину його визнали винним необгрунтовано. Крім того вказує, що його не ознайомили з протоколом судового засідання.

Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію і просив вирок суду змінити, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.

В судовому засіданні суду першої інстанції засуджений ОСОБА_2 своєї вини у скоєні злочину не визнав і пояснив, що гроші в сумі 300 грн. він знайшов в лісі, а мобільний телефон йому подарував засуджений ОСОБА_3. В судовому засіданні апеляційного суду засуджений ОСОБА_2 вину свою у скоєні пограбування потерпілого ОСОБА_4 визнав і щиро розкаявся у скоєному.

Крім визнання вини засудженим ОСОБА_2 його вина у скоєні пограбування потерпілого ОСОБА_4 підтверджується і іншими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що до нього, коли він стояв на зупинці та чекав автобус під'їхало на велосипедах два незнайомі хлопці, які відкрито заволоділи його мобільним телефоном та грошима в сумі 300 грн.

Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано визнав свідчення потерпілого достовірними доказами по справі. Потерпілий раніше засуджених не знав і у нього не має підстав їх обмовляти.

Крім того наступного дня після скоєння злочину у ОСОБА_2 (а. с. 4) були виявлені і вилучені мобільний телефон та зарядний пристрій, які впізнав потерпілий, та частина грошей в сумі 200 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку про винність засудженого ОСОБА_2 в скоєні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України.

Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах. Тому доводи апеляції в цій частині є безпідставними.

Посилання засудженого на необ'єктивне дослідження обставин події злочину та умисне формування проти нього доказової бази обвинувачення безпідставні.

Міра покарання засудженому ОСОБА_2 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості скоєного злочину, даних про особу засудженого, того що він раніше судимий, злочин скоїв в стані алкогольного сп'яніння. Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Суд при призначенні покарання врахував всі пом'якшуючи обставини в тому числі і ті на які є посилання в апеляції засудженого.

Колегія суддів вважає, що посилання засудженого в апеляції на те, що він не був ознайомлений з матеріалами справи не відповідає дійсності оскільки на а. с. 127 мається протокол від 31 березня 2006 року де вказано, що обвинувачений ОСОБА_2 з 9 год. 25 хв. до 13 год. знайомився з матеріалами справи. ОСОБА_2 на протоколі власноручно написав, що з матеріалами справи ознайомлений клопотань не має.

Не знайшло свого підтвердження і посилання засудженого на те, що він не був ознайомлений з протоколом судового засідання. На його заяву про ознайомлення з протоколом судового засідання 25 травня 2006 року йому була надана така можливість і в цей же день він був ознайомлений з протоколом, але від написання розписки про ознайомлення з протоколом він відмовився. Про відмову засудженого в написанні розписки про ознайомлення з протоколом судового засідання був складений акт. За таких обставин посилання засудженого в апеляції про порушення його прав не відповідають дійсності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 3 травня 2006 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Судді:

Навозенко Л. С.   Борисенко І. П.    Григор'євої В. Ф.