Справа № 2 – а – 3488, 2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Чернюк В.Д.,
при секретарі Рубан Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення ДАІ по обслуговуванню Миргородського району та державної автотехнічної інспекції Головного управління МВС України в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
в с т а н о в и в :
В листопаді 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом, посилаючись на порушення відповідачем його прав в частині не обгрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у виді штрафу.
При розгляді даної справи по суті позивач заявлений позов підтримав, просив задовольнити його, пояснивши, що органами ДАІ відносно нього винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки. З пояснень позивача вбачається, що 15 листопада 2010 року, в денний час, він керував легковим автомобілем на вул. Гоголя в м. Миргороді та дійсно здійснив зупинку керованого транспортного засобу на в’їзді до прилеглої території парку. З пояснень позивача в судовому засіданні вбачається в дійсності його права працівником ДАІ при складенні протоколу та розгляді справи порушені не були, оскільки з матеріалами справи він був ознайомлений, письмові пояснення дав у протоколі про правопорушення, в якому ж роз’яснені його права, клопотань про правову допомогу адвоката не заявляв.
Представник відповідача Горбанівенко Р.В., який діяв на підставі відповідної довіреності / а.с. 12 /, заявлений позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, пояснивши, що позивач порушив правила зупинки, чого не заперечував у власноручних поясненнях до протоколу про правопорушення. Його прав при складенні протоколу про правопорушення та при розгляді справи працівником ДАІ порушено не було. Клопотань про надання правової допомоги на час розгляду справи позивачем не заявлялося.
Заслухавши пояснення позивача, показання свідка з боку відповідача, дослідивши письмові докази по справі, надані позивачем, вивчивши оригінали матеріалів, на підставі яких ОСОБА_1 був підданий адміністративному стягненню / а.с. 11 /, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заявленого позову слід відмовити з наступних обгрунтувань.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 1 КУпАП України завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
При розгляді справи судом позивач не заперечував факту здійснення зупинки керованого автомобіля 15.11.2010 року на одному із в’їздів до прилеглої території на вулиці Гоголя в м. Миргороді, навпроти магазину „Універсам”. Крім того, в своїх поясненнях до протоколу про правопорушення наголошував на тому, що він зупинився на 3 хвилини.
Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Одночасно з цим, зазначені пояснення позивача підтверджуються показаннями свідка з боку відповідача Колодчук О.В., який зазначив, що позивач дійсно порушив правила зупинки, зупинивши керований автомобіль на в’їзді до прилеглої території, що могло призвести до ускладнення руху спеціального транспорту в зоні стоянки. При складенні протоколу і розгляді справи будь – яких клопотань, в тому числі і про забезпечення його права на правову допомогу, позивач не заявляв. Відтак його права жодним чином не порушені.
Відповідно до пункту 15.9 (и) Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Згідно з пунктом 1.10 Розділу 1 Правил Дорожнього руху України зупинка – це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин, або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил ( надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Цих вимог Правил дорожнього руху України позивач не додержався, що підтверджується його ж поясненнями в судовому засіданні та в протоколі про правопорушення, відносно добровільності яких у суду не виникає сумніву.
Згідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Факт вчиненого позивачем правопорушення достатньо повно зафіксовано у протоколі про правопорушення серії ВІ1 № 069662 від 15.11.2010 року, зміст якого відповідає вимогам закону, а у власноручних поясненнях ОСОБА_1 за цим протоколом позивач підтверджує ту обставину, що він дійсно у недозволеному місці припинив рух керованого транспортного засобу на час до 5 хвилин, тобто, здійснив зупинку / а.с. 3 /.
З аналізу змісту оскаржуваної постанови серії ВІ № 166994 від 15 листопада 2010 року у справі про адміністративне правопорушення, винесеної інспектором ДАІ Колодчук О.В., встановлено, що позивача ОСОБА_1 обгрунтовано визнано винним по ст. 122 ч. 1 КУпАП України і накладено стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень / а.с. 4 /. Це стягнення є мінімальним, накладено компетентною особою, в межах її повноважень та відповідно з санкцією ч. 1 ст. 122 КУпАП України за порушення пункту 15.9 (и) Правил дорожнього руху України.
Посилання позивача у позовній заяві та підтвердження цих посилань відповідною фототаблицею / а.с. 5 / на невірне зазначення номерного знаку транспортного засобу, яким він керував, у протоколі про правопорушення, не спростовує самого факту скоєного ним правопорушення.
Згідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проаналізувавши всі докази по справі, суд вважає, що оскаржувану постанову винесено відповідно до положень ст. ст. 1, 7, 245, 280 КУпАП України. З цих підстав згадана постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною і обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню, з огляду на що у задоволенні заявленого позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 100, 122, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 7, 268, 280, 283, 284, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 14 Закону України „Про дорожній рух”, п. 15.9 (и) Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, суд , –
п о с т а н о в и в :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділення ДАІ по обслуговуванню Миргородського району та державної автотехнічної інспекції Головного управління МВС України в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВІ № 166994 від 15 листопада 2010 року відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду Чернюк В.Д.