Судове рішення #13086590

                                                                                                             

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

                                                             Справа  №  2 –  а – 3384,  2010 р.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

                                                                                                 

                                                              ПОСТАНОВА

                                                   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                            23 грудня 2010 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області  в складі:  головуючого – судді Чернюк В.Д.,

                               при секретарі  Рубан Т.М.,                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Павлоградського взводу ДПС Управління ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Шкурат Володимира Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-                                                                                                                                                                                                                                  

                                                    в с т а н о в и в :

                     

                   В листопаді 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом до інспектора ДПС Шкурат В.І., посилаючись на порушення відповідачем його прав в частині не обгрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у виді штрафу.

При розгляді цієї справи по суті позивач заявлений позов підтримав, просив задовольнити його, пояснивши, що органами ДАІ відносно нього винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості, чого він не допускав. З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 13 листопада 2010 року, в денний час, він дійсно керував автомобілем на автодорозі Київ – Луганськ і був зупинений відповідачем, який звинуватив його у перевищенні швидкості руху керованого транспортного засобу та надав для огляду показання відповідного приладу, з якими позивач не погодився. Стверджував, що при керуванні транспортним засобом, за показаннями спідометра, рухався зі швидкістю до 45 км/год та здійснював рух у щільному потоці автотранспорту. Про свою незгоду зі змістом складеного відносно нього протоколу він зазначив у власноручних поясненнях до цього протоколу.

                   Відповідач в судове засідання не прибув повторно, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином / а.с. 6, 9, 16, 18 /. Про причини своєї неявки цей учасник процесу суд не повідомив, заперечень щодо заявленого позову і доказів не подав.

                    Заслухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши письмові докази по справі, та, проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних обгрунтувань.  

                   Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

                   При розгляді справи судом встановлено, що згідно постанови серії АЕ1                      № 010484 від 13 листопада 2010 року у справі про адміністративне правопорушення, винесеної інспектором ДАІ Шкурат В.І., на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 260 гривень / а.с. 2 /.

                  Відповідно до ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

                   Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

                    З матеріалів справи за цим адміністративним позовом вбачається, що ОСОБА_1 визнаний винним у перевищенні швидкості руху керованого транспортного засобу більше, ніж на 20 км/год.

                    Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 підтвердив ту обставину, що позивач, керуючи автомобілем, рухався у щільному потоці транспортних засобів зі швидкістю, яка не перевищувала 50 км/год.

Згідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.   Відповідно до ст. 71 КАС України  в адміністративному процесі запроваджено концепцію презумпції вини суб’єкта владних повноважень, з огляду на що фізична особа – позивач не повинен доводити, що його законні права та інтереси порушено. Саме суб’єкт владних повноважень, в даному випадку відповідач, зобов’язаний довести, що фіксуючи відповідне правопорушення та накладаючи стягнення на позивача, він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень і у спосіб, що визначені законом. Таких доказів стороною відповідача суду не надано.

                    Оригіналів документів на підставі яких ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню суду не надано / а.с. 19 /.    

              Виходячи з наведеного, слід дійти висновку про відсутність достовірних і належних доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 та спростовують його твердження про дотримання ним Правил дорожнього руху в конкретній дорожній обстановці.

З цих підстав оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення  не може визнаватися законною і обґрунтованою, а тому є не чинною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 100, 122, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 7, 268, 279, 280, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 14 Закону України „Про дорожній рух”, суд , –                                                                        

                                    п о с т а н о в и в :

                     

                   Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову серії АЕ1 № 010484 в справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС Павлоградського взводу ДПС Управління ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Шкурат Володимиром Івановичем, датовану 13 листопада 2010 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі 260 гривень, визнати не чинною та скасувати її.

Постанова  є остаточною і оскарженню не підлягає.

                  Суддя Миргородського

                    міськрайонного суду                                                  Чернюк В.Д.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація