НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня   2007 року                             справа № 1-93-07        м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді -                                                                      Федонюк С.Ю.,

при секретарі -                                                        Навроцькій М.Р.,

з участю прокурора-                                              Вовк С.С,

представника потерпілого-                                   ОСОБА_1.,

захисника -                                                             ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Нововолинська Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, судимого Нововолинським міським судом 08.09.2000 р. за ст.ст.81 ч.3,89 ч.1, 42 КК України (1960 р.) до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з конфіскацією всього майна із застосуванням ст.45 КК України - з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

Встановив :

ОСОБА_3. в ніч з 24 на 25 вересня 2000 року за попереднім зговором з ОСОБА_4. та ОСОБА_5. з метою вчинення крадіжки проник у квартиру АДРЕСА_2, з якої викрав - відеодвійку марки "Шарп", аудіомагнітофон марки "Саньо", електровентилятор , 23 відеокасети, 4 компакт-диски, чоловічий плащ-пуховик , чобітки жіночі, наручний годинник, елетричний будильник, бейсболку, окуляри від сонця, декоративну шкатулку, пляшку коньяка, всього майна на суму 8052 грн., належного громадянину ОСОБА_6., чим завдав йому значної шкоди.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що у вересні 2000 року в нічний час по сусідніх балконах проник через вікно у квартиру на мікрорайоні АДРЕСА_2, відкрив двері ОСОБА_5. та ОСОБА_4. і разом з ними викрав речі, що знаходилися в даному помешканні, а саме -відеодвійку, аудіомагнітофон, відеокасети , компакт-диски та інше майно, що вмінялось слідством в обвинувачення. Все викрадене складали в сумки, після чого завезли до ОСОБА_7 на АДРЕСА_3. На

 2

слідуючий день після крадіжки поїхав на заробітки в м.Москву, а з грудня 2000 року - жив і працював у м.Ялті . Щодо викрадених речей йому нічого не відомо, збитків потерпілому не відшкодовував. До вчиненого ставиться негативно, щиро розкаюється, обіцяє більше злочинів не вчиняти і просить суворо його не карати.

Представник потерпілого ОСОБА_1. в судовому засіданні підтвердила показання підсудного, показала, що в ніч з 24 на 25 вересня 2000 року в квартирі її дочки і зятя на мікрорайоні АДРЕСА_2 в м.Нововолинську було викрадено майна на загальну суму 8052 грн. , а саме - відеодвійку марки "Шарп" за 4200 грн., аудіомагнітофон марки "Саньо"-2160 грн., електровентилятор вартістю 270 грн., 23 відеокасети на суму 483 грн., 4 компакт-диски вартістю 108 грн., чоловічий плащ-пуховик за 378 грн., чобітки жіночі за 216 грн., наручний годинник за 40 грн., елетричний будильник -36 грн., бейсболку за 10 грн., окуляри від сонця - 6 грн., декоративну шкатулку з документами на суму 45 грн., пляшку імпортного коньяка вартістю 100 грн. Підсудним ОСОБА_3. матеріальні збитки не відшкодовано, однак враховуючи вік підсудного, просить суворо його карати.

Вироком Нововолинського міського суду від 27 вересня 2001 року за вчинення 24 вересня 2000 року крадіжки майна шляхом проникнення з квартири АДРЕСА_2  за попереднім зговором між собою та особою, відносно якої справа виділена в окреме провадження, визнано винними та засуджено ОСОБА_4. та ОСОБА_5. за ч.3 ст. 140 КК України (1960 p.).

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3. повністю визнає свою вину , не оспорює фактичні оставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, а також заслухавши думку учасників судового розгляду, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд зі згоди підсудного визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3. у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю. Його дії суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3., слід визнати щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не визнає.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані, що характеризують особу підсудного, ступінь його небезпечності для суспільства . ОСОБА_3. раніше був засуджений за вчинення злочину проти власності до позбавлення волі з іспитовим строком , однак під час іспитового   строку   знову   вчинив   корисливий   злочин   .Суд   враховує,   що

 3

підсудний на обліку в нарколога і психіатра не перебуває , являється працездатною особою, а також суд бере до уваги думку представника потерпілого , яка просить    підсудного суворо не карати.

Суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_3. покарання, яке буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, тому приходить до висновку, що підсудному слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.71 КК України , частково приєднавши до покарання за даним вироком невідбуте покарання за попереднім вироком.

Попереднім вироком Нововолинського міського суду від 08 вересня 2000 року ОСОБА_3. засуджений за ст.ст.81 ч.3, 89 ч.1, 42 КК України (1960 р.) до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна із застосуванням ст.45 КК України - з іспитовим строком 2 роки та сплатою штрафу в розмірі 680 грн. в дохід держави.

Оскільки з матеріалів справи № 1-148-2000 вбачається, що майно, яке підлягало конфіскації , не було вилучено у ОСОБА_3. та штраф в розмірі 680 грн. не був стягнутий , а також враховуючи, що за злочини, за якими був засуджений ОСОБА_3., Кримінальним кодексом України (в редакції 2001 р.) не передбачено конфіскацію майна і накладення штрафу, тому відповідно до п.8 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК України суд не застосовує до ОСОБА_3. конфіскацію майна та сплату штрафу за попереднім вироком.

Згідно протоколу затримання (а.с.96) ОСОБА_3. затриманий 13 лютого 2007 року і утримується під вартою до даного часу.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст.81 КПК України - З відеокасети та затемнені окуляри - залишає представнику потерпілого.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України, суд

Засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутого покарання за вироком Нововолинського міського суду від 08 вересня 2000 року у виді трьох років шести місяців позбавлення волі, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки .

Строк покарання ОСОБА_3. рахувати з моменту затримання - з 13 лютого 2007 року.

Речові докази - три відеокасети та затемнені окуляри - залишити представнику потерпілого ОСОБА_1

Запобіжний захід у вигляді взяття під варту до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

4

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляції протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - у той же строк з моменту отримання копії вироку.