Справа № 11-574 / 2006 р. Головуючий у 1 інстанції: Валевач М.М.
Категорія: - Доповідач: Кузюра М.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого: судді Кузюри М.М
суддів: Гром Л.М., Козака В.І.
з участю прокурора Павленко О.В.
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові справу за апеляцією ТОВ „Чернігівпродовоч" на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ „Чернігівпродовоч" звернулося до суду з заявою про розгляд сумнівів і протиріч, що виникли при виконанні вироку Славутицького міського суду Київської області від 27 грудня 2000 року.
Цим вироком директор ТОВ „Чернігвпродовоч" ОСОБА_1 виправданий за ст. ст. 86 , 172 ч 2 КК України та скасовано арешт на майно товариства: магазин по вул. Шевченка, 28-а, Бєлова, 28, Рокосовського, 39-а, 1-го Травня, 163, Волковича, 2 та Щорса, 33.
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 05 вересня 2001 року додатково також скасовано: арешт на магазин № 312 по вул. Леніна, 203 у м. Чернігові, накладений ЗО травня 2000 року, арешт на будівлі магазину по вул. Любецькій, 42 у м. Чернігові, а також арешт на майно, накладений 13 червня 2000 року та 14 червня 2000 року.
Арешт на вказане майно був накладений в ході досудового слідства постановами слідчого від 13 жовтня 1999 року, 26 травня 2000 року та 12 червня 2000 року і майно передане згідно накладних на зберігання директорам дочірніх підприємств: „ЧПК-Трейд-01" - Рибницькій НА., Буряку П.С. та „ЧПК-Авто" -Логвину М.Г.
ТОВ „Чернігівпродовоч" у своїй заяві до суду просило зобов'язати УБОЗ Управління МВС України в Чернігівській області та Управління МВС України в
Чернігівській області забрати арештоване майно, яке перебуває на зберіганні в директорів дочірніх підприємств: „ЧПК-Трейд-01" - Рибницької Н.А., Буряка П.С. та „ЧПК-Авто" - Логвина М.Г.
Постановою від 19 червня 2006 року Новозаводський районний суд м. Чернігова відмовив у задоволенні заяви про розгляд сумнівів і протиріч, що виникли при виконанні вироку Славутицького міського суду Київської області від 27 грудня 2000 року.
Мотивуючи підстави такої відмови, суд виходив з того, що в процесі досудового слідства по обвинуваченню директора ТОВ „Чернігівпродовоч" ОСОБА_1 слідчим було винесено постанови про накладення арешту на майно вказаного товариства, а також для виконання цих постанов складено протоколи про накладення арешту на майно та передано його на зберігання „ЧПК-Трейд" та „ЧПК-Авто". Суд також зазначив, що вилучення майна відповідно до норм КПК України не проводилось.
Посилаючись на те, що ні вироком Славутицького міського суду від 27 грудня 2000 року, ні постановою цього ж суду від 05 вересня 2001 року не було покладено обов'язки на УБОЗ Управління МВС України в Чернігівській області та Управління МВС України в Чернігівській області щодо повернення майна, суд дійшов висновку, що у заявника таке майно фактично не вилучалось, а лише було вчинено його арешт, який потім був знятий вироком суду, в зв'язку з чим вимоги заявника визнав безпідставними.
При цьому суд зазначив, що питання про повернення майна, на яке було накладено арешт, з чужого незаконного володіння повинно вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
В апеляції заявник просить скасувати зазначену постанову суду та постановити свою, якою відтворити справжній стан речей, зобов'язавши УБОЗ Управління МВС України в Чернігівській області та Управління МВС України в Чернігівській області повернути арештоване ними майно ТОВ „Чернігівпродовоч", в зв'язку з зняттям арешту з цього майна судом. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що відмовивши в розгляді питання про встановлення процедури повернення майна з-під арешту, яке не було раніше вирішено, в порушення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод, та ст. 409 КПК України, суд допустив порушення права ТОВ „Чернігівпродовоч" доступу до суду. Заявник вважає, що оскільки за вироком суду ОСОБА_1був виправданий за звинуваченнями, в зв'язку з якими накладався арешт, відповідно, такий арешт органами досудового слідства накладений неправомірно, тому саме ці органи, які арештовували майно, мають таким же чином його повернути, як цього вимагає чинне кримінально-процесуальне законодавство.
Заслухавши доповідача, пояснення заявника, який просить задовольнити апеляцію з вказаних у ній підстав, міркування прокурора, який просить залишити апеляцію без задоволення, а постанову суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 ч. 5 КПК України, якщо у виправданого або у особи, щодо якої справа закрита, були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили, або ухвала касаційної інстанції направляються відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей та інших предметів, а також для зняття арешту з майна.
Відповідними постановами слідчого з ОВС СУ УМВС України в Чернігівській області та протоколами оперуповноваженого ВБОЗ м. Чернігова (а.с. 35-50) накладено арешти на майно ТОВ „Чернігівпродовоч".
Вишгородський районний та Славутицький міський суди Київської області, відповідно до вимог ст. 404 ч. 5 КПК України, в порядку виконання вироку направляли відповідні копії документів в частині зняття арешту з майна товариства на адресу УБОЗ МВС України в Чернігівській області та Управління МВС України в Чернігівській області, однак на даний час вирок суду в частині зняття арешту не виконаний.
Як свідчать матеріали справи, майно передане на відповідальне зберігання „ЧПК-Трейд" та „ЧПК-Авто", однак виконавчі провадження в частині зняття арешту з майна відділом ДВС Новозаводського районного управління юстиції м. Чернігова закриті відповідно до постанови Славутицького міського суду від 12 лютого 2004 року, якою роз'ясненено, що процедура зняття арешту на майно не передбачає його повернення від зберігачів майна.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд послався лише на ту обставину, що УБОЗ Управління МВС України в Чернігівській області та Управління МВС України в Чернігівській області не проводило вилучення зазначеного майна, а лише наклало на нього арешт.
Однак, при цьому судом не було з'ясовано, з яких причин виникли суперечності в користуванні зазначеним майном після зняття з нього судом арешту і чи має ТОВ „Чернігівпродовоч" до нього вільний доступ та можливість користування ним, як це мало місце до накладення арешту на майно.
Як пояснив заявник, нині майно, з якого знято арешт, перебуває на зберіганні у третіх осіб, і передано на зберігання на час розслідування та розгляду кримінальної справи саме правоохоронними органами, тому лише вони можуть виконати зворотну передачу описаного майна для відтворення того стану речей, який існував до втручання органів досудового слідства.
Визнавши, що заявник має вирішувати вказаний спір у порядку цивільного судочинства, суд не взяв до уваги, що такі позови вже розглядалися в цивільному судочинстві і, зокрема, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20 березня 2006 року, визначено необхідність вирішення даного спору саме в порядку кримінально-процесуального судочинства.
З врахуванням наведеного, постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню та поверненню на новий судовий розгляд по причині необхідності з'ясування ряду вказаних обставин, що мають значення в справі. При новому розгляді справи суду належить більш повно дослідити обставини справи та доводи заявника, а також вирішити питання, чи дійсно виконані всі дії по виконанню вироку Славутицького міського суду від 27 грудня 2000 року, зокрема в частині зняття арешту з майна, з огляду на те, що за змістом ст. 404 ч. 5 КПК України зняття арешту з майна передбачає його фактичне повернення власнику чи користувачу.
Наведені вище обставини скасування постанови є підставою для часткового задоволення апеляції заявника.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ТОВ „Чернігівпродовоч" задовольнити частково.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2006 року про відмову в задоволенні заяви про розгляд сумнівів та протиріч, що виникли при виконанні вироку Славутицького міського суду Київської області від 27 грудня 2000 року - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
СУДДІ:
ГРОМ Л.М. КУЗЮРА М.М. КОЗАК В.І.