Справа № 11-582/2006 р.                                    Головуючий в 1-й інстанції

категорія   ст. 367 ч. 2 КК України                             Малині В.В.

доповідач    Демченко О.В.

УХВАЛА Іменем   України

17 серпня 2006 р.

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого - судді Кузюри М.М. суддів: Демченка О.В., Гром Л.М. з участю прокурора Костюкова А.Л. адвоката ОСОБА_1 обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в залі суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 червня 2006 року про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування,-

установив :

Вказаною постановою суду кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ніжина Чернігівської області, українця, гр. України, жителя АДРЕСА_1, пенсіонера, раніше не судимого, обвинуваченого органами досудового слідства по ст. 367 ч. 2 КК України, повернута судом на додаткове розслідування при попередньому розгляді справи.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції вказав, що органами досудового слідства не у повному обсязі виконані вимоги ст. 22 КПК України щодо повного і всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, пред'явили неконкретне обвинувачення та не виконали вимог апеляційного суду Чернігівської області від 27 лютого 2006 року.

Перелічений комплекс грубих порушень КПК з боку органів досудового слідства, на думку суду, унеможливлює призначення справи до судового розгляду, а вказівки суду апеляційної інстанції, обов'язкові для виконання органами слідства, не виконані.

На цю постанову суду прокурором, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, подано апеляцію, в якій поставлене питання про скасування постанови суду як незаконної і повернення справи на новий судовий розгляд в той же суд.

Апеляція мотивована тим, що органами досудового слідства закрили справу в частині звинувачення ОСОБА_2 по ст. 210 ч. 2 КК України, тому відпала необхідність у виконанні вказівок апеляційного суду в повному обсязі. Щодо обвинувачення ОСОБА_2 по ст. 367 ч. 2 КК України, то органами досудового слідства виконано великий обсяг процесуальних дій, які є достатніми для розгляду справи по суті.

На думку автора апеляції, направляючи справу на додаткове розслідування, суд порушив вимоги ст. 237 КПК України, давши наперед оцінку доказам без їхнього дослідження в судовому засіданні.

Вислухавши в судовому засіданні прокурора, який підтримав апеляцію, обвинуваченого і його захисника, які заперечували проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляція підлягає задоволенню.

У відповідності до п.п. 2, 3, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" № 2 від 11 лютого 2002 року, відповідно до ст. 246 КПК суддя при попередньому розгляді кримінальної справи вправі з власної ініціативи повернути її на додаткове розслідування лише у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК, без усунення яких вона не може бути призначена до судового розгляду. Кримінальна справа у будь-якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо: вона не була порушена або порушена некомпетентною особою; її розслідування провадила не уповноважена на те особа чи особа, яка підлягала відводу; було порушено вимоги КПК про обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення; при провадженні дізнання чи досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист або право користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача.

Допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій порушення закону, що призвели до ущемлення прав та інтересів учасників процесу, поновити які неможливо, не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування. За наявності відповідних підстав такі порушення мають тягти визнання доказів недопустимими.

Наведений у ст. 246 КПК перелік підстав для повернення справи на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду справи є вичерпним.

Тому суддя не вправі повернути справу на додаткове розслідування з цієї стадії, наприклад, з мотивів неповноти досудового слідства.

Як видно з постанови суду від 13 червня 2006 року, в ній фактично наперед, без дослідження в судовому засіданні, було дано оцінку доказам справи, їхній достатності і достовірності, що являється неприпустимим.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 374 КПК України, апеляційний суд,-

ухвалив :

Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити. Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 червня 2006 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 по ст. 367 ч. 2 КК України на додаткове розслідування скасувати і повернути її для розгляду в Деснянський районний суд міста Чернігова в іншому складі суду.

Судді:

О.В. Демченко                                 М.М. Кузюра                           Л.М. Гром