Справа №  3 –  1571,  2010 р.

                                           П О С Т А Н О В А

 17 грудня 2010 року.                                                                                        м. Миргород

   Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Чернюк В.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення ДАІ по обслуговуванню Миргородського району та державної автотехнічної інспекції ГУ МВС України в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, на утриманні має 3 малолітніх дітей, працюючого водієм у приватному підприємстві „Надія”,  проживаючого в АДРЕСА_1, зі слів не судимого, до адміністративної відповідальності не притягувався,

по ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-                      

                                                         в с т а н о в и в :                

                 12 листопада 2010 року, приблизно, в 07 годин 25 хвилин ОСОБА_1, керував автомобілем на вулиці Миргородських Дивізій в м. Миргороді Полтавської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 Правил дорожнього руху України.

                Факт вчиненого діяння при розгляді справи суддею Непийвода С.М. не визнав, пояснивши, що 12.11.2010 року вранці він дійсно керував легковим автомобілем та був зупинений працівниками ДАІ, проте в стані алкогольного сп’яніння не перебував. Стверджував, що безпосередньо після зупинки працівниками ДАІ та після складення протоколу про адміністративне правопорушення, він пройшов медичне обстеження на стан сп’яніння у медичному закладі, де за висновком лікаря визнаний тверезим. Його огляд на стан сп’яніння та складення висновку лікарем проводилися у відсутність працівника міліції.

                Незважаючи на заперечення ним своєї вини, його вина у скоєному діянні  підтверджується такими доказами, перевіреними і проаналізованими за наслідками розгляду справи суддею:

- протоколом про адміністративне правопорушення, складеним о 7 годині 55 хвилин 12.11.2010 року, в якому описано обставини вчиненого діяння та зафіксовано пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, згідно яких ця особа погодилася з описаним у протоколі порушенням Правил дорожнього руху та була відсторонена від керування транспортним засобом / а.с. 1 /;

- результатами застосування приладу тестування наявності алкоголю в організмі ОСОБА_1, згідно яких концентрація алкоголю в його організмі склала 0,21 % / а.с. 2 /;

- факт застосування згаданого приладу та результати тестування, підтверджено письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згаданих у протоколі про правопорушення / а.с. 1, 3, 4 /;

- наданий ОСОБА_1 висновок № 152 щодо результатів його медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння слід визнати недійсним відповідно до положень частин 4, 5 ст. 266  КУпАП України, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан сп’яніння у закладі хорони здоров’я та складення висновку за результатами такого огляду проведені у відсутність працівника міліції. Крім того, у згаданому протоколі датою і точним часом огляду зазначено 12.11.2010 року 7 година 55 хвилин, хоча в цей час ще тільки складався протокол про правопорушення / а.с. 8, 1 /.

                Таким чином, в діяннях ОСОБА_1 маються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

                 При призначенні виду та розміру стягнення враховується характер і обставини вчиненого діяння, ставлення порушника до скоєного, особа ОСОБА_1, який вперше притягується до цього виду відповідальності, на утриманні має трьох дітей, працює водієм у приватному підприємстві.

                Обставин, які пом’якшують чи обтяжують його відповідальність, під час розгляду справи суддею не встановлено.

                З цих підстав суд приходить до переконання про можливість застосування до вказаної особи мінімального стягнення та в мінімальному розмірі, встановленими санкцією статті, по якій ОСОБА_1 притягується до відповідальності, що сприятиме меті його виправлення та запобігання вчинення нових правопорушень, в тому числі і в галузі забезпечення безпеки дорожнього руху.

                 Керуючись ст. ст. 27, 221, 279, 284, 287, 294, 130 ч. 1 Кодексу України  про адміністративні правопорушення ,-

                                        п о с т а н о в и в :

                  ОСОБА_1  визнати винним і піддати стягненню по ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді   штрафу   в сумі 2550 ( дві  тисячі п’ятсот п’ятдесят ) гривень , який підлягає сплаті на рахунок № 33111336700012, код бюджетної класифікації 21081300, код ЕДРПОУ 34698720, одержувач платежу Миргородська міська рада Полтавської області, банк одержувача ГУДК у Полтавській області, м. Полтава, МФО 831019.

Вилучене посвідчення водія на ім’я ОСОБА_1, яке зберігається у Відділенні ДАІ по обслуговуванню Миргородського району та державної автотехнічної інспекції ГУ МВС  України в Полтавській області / а.с. 5 /, повернути його власнику.      

                  Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови через Миргородський міськрайонний суд.                        

  Суддя Миргородського

                    міськрайонного суду                                                    Чернюк В.Д.