Справа № 2 – а – 4206, 2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року. м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Чернюк В.Д., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області про визнання бездіяльності неправомірною та покладення зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
В грудні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з цим позовом, посилаючись на порушення відповідачем – суб’єктом владних повноважень її прав у сфері управлінської діяльності через неповну виплату соціальної державної допомоги, як дитині війни.
У строк, встановлений ст. 182 – 2 ч. 3 КАС України, заперечень проти позову або заяви про його визнання відповідачем безпосередньо до канцелярії суду не подано.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини щодо спірних правовідносин, маються достатні підстави для задоволення позову з таких обгрунтувань.
Позивачка є дитиною війни, що підтверджується копією її пенсійного посвідчення. Як суддя у відставці, одержує щомісячне довічне грошове утримання. Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” вона має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення „Про Пенсійний фонд України” та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Приймаючи до уваги положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та суть заявлених позовних вимог, відповідач із 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по час розгляду справи судом повинен був нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте не здійснював таких нарахувань і виплат, чим порушив законні права позивачки, які підлягають захисту.
В супереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не доведено правомірності його бездіяльності у правовідносинах з позивачкою, які чітко врегульовані законом. Відповідні докази про це в строки, встановлені ч. 3 ст. 183 – 2 КАС України, ним суду не надані взагалі.
Підстав для вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду відповідно до положень ст. 87 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, ст. ст. 99, 100 КАС України немає.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 71, 158, 160, 161, 163, 183 – 2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 ч. 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд,-
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області в частині не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день прийняття цієї постанови, протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день прийняття цієї постанови, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 3 ( три ) гривни 40 копійок.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Копію цієї постанови для відому направити сторонам. Відповідачу роз’яснити його обов’язок виконати постанову негайно.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду Чернюк В.Д.