АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________________________
Справа № 33- 870/2010г. Суддя першої інстанції: Лазюк С.В.
Категорія - ч.1 ст.41 КУпАП Доповідач-Колтунова А.І.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2010 року м.Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області КОЛТУНОВА А.І.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 30 липня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 КУпАП у відношенні ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1,яка працює директором ТОВ «Альянс-плюс», мешкає АДРЕСА_1,-
в с т а н о в и в :
Постановою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 30 липня 2010 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 гривень.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови судді, посилаючись на порушення судом норм КУпАП, на застосування адміністративного стягнення, яке не відповідає ступені тяжкості вчиненого адміністративного правопорушення, даних про особу.
Про місце та час розгляду справи ОСОБА_2 була неодноразово повідомлена, проте, в судове засідання не з’явилася, клопотання про відкладення розгляду справи не надала, а тому у відповідності з вимогами ст. 268 КУпАП справа розглянута у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги,судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, директор ТОВ „Альянс-плюс” ОСОБА_2 допустила порушення законодавства про працю, а саме:
- протягом березня - квітня 2010 року в порушення вимог ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) – заробітна плата на товаристві виплачувалась працівникам несвоєчасно(один раз на місяць);
- в порушення ст.83 КЗпП України – грошева компенсація за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні працівнику ОСОБА_3 не нарахована. Крім того, виплата всіх сум в порушення вимог ст. 116 КЗпП не була проведена в день звільнення;
- в порушення ст.32 КЗпП України – про зміну істотних умов праці працівників не було попереджено не пізніше, ніж за два місяці;
- графік відпусток на 2010 рік в порушення ст.10 Закону України «Про відпустки» ТОВ «Альянс – плюс» не складено;
- в порушення пункта 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників особові картки працівників типової форми П-2 не ведуться; з записами,які заносяться до трудової книжки на підставі наказу ( розпорядження )працівники належнім чином не ознайомлюються;
- розміри посадових окладів працівників в порушення вимог ст., ст.96,97 КЗпП України встановлені без погодження з представником трудового колективу, а також без урахування міжпосадових співвідношень ( а.с.1-3 ).
На момент оформлення Протоколу від 02 червня 2010 року №20-01-538/0484 ОСОБА_2 визнала себе винною у вчиненні адміністративного правопорушення і зобов”язалась усунути виявлені порушення відповідно до Припису (а.с. 3).
Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується актом перевірки № 20-01-538/1153 від 01 червня 2010 року та наданими до нього документами:колективним договором, наказами, відомостями про виплату заробітної плати, табелями обліку використання робочого часу( а.с. 15 – 30 ).
За таких обставин вважаю,що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.
В суд апеляційної інстанції апелянтом не було надано нових доказів про відсутність її вини у вчиненні цього адміністративного правопорушення.
Адміністративне стягнення відносно ОСОБА_2 судом першої інстанції застосоване з врахуванням характеру та ступені суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника, у зв»язку з чим правових підстав для зміни постанови суду у цієї частині немає.
Вищевказане свідчить про те, що доводи ОСОБА_2,приведені в апеляційної скарги, не можуть бути визнані обґрунтованими, а тому правові підстави для її задоволення відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 30 липня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 - залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
апеляційного суду
Харківської області А.І. Колтунова