Справа № 22-ц-26895/2010 рік. Головуючий 1-ї інстанції: - Муратова С.О.
Категорія: пенсійні. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 вересня 2010 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Кукліної Н.О.,
суддів: - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,
при секретарі: - Назаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на постанову Київського районного суду м. Харкова від 18 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова - про перерахунок державної та додаткової пенсії,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2009 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірах, встановлених законом, а не постановами Кабінету Міністрів України.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 3 групи.
На підставі Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-Х11 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому призначено державну пенсію по інвалідності та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, розмір яких має визначатися з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, однак відповідач визначає розмір зазначених пенсій згідно з постановою Кабінету Міністрів України.
Позивач вказує на те, що відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, а розмір його державної пенсії по інвалідності не може
бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився.
В наданих до суду письмових запереченнях позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18 червня 2010 року позов задоволено.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_6 відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з 16 грудня 2009 року.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю ОСОБА_6, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 3 групи інвалідності, відповідно до ст. 50, п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з 16 грудня 2009 року.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Судова колегія заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.
Матеріали справі свідчать та не заперечується сторонами, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, йому встановлено 3 групу інвалідності.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до постраждалих 1 категорії, що є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Наявність права позивача на призначення та виплату пенсій у розмірах, встановлених вищезгаданим законом, є визначальним для вирішення даного спору.
Крім того, таке право гарантується позивачеві статтею 46 Конституцією України, якою передбачено право громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції правильного дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві підлягають застосуванню положення ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів № 654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення розміру пенсійного забезпечення громадян», яка істотно звужується обсяг встановлених законом та гарантованих Конституцією України прав на соціальний захист позивача.
Крім того, судом обґрунтовано не взято до уваги заперечення пенсійного фонду щодо застосування до спірних правовідносин ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Проте надання такого права Кабінету Міністрів України не означає надання права на встановлення порядку, направленого на звуження змісту та обсягу прав позивача на отримання пенсій відповідно до розмірів, встановлених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Правильним є висновок суду і відносно того, що за основу при нарахуванні позивачеві державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Справа розглянута судом в порядку адміністративного провадження з дотриманням діючих на час ухвалення постанови норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції та обставин справи не спростовують.
Перевіряючи законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія визнає, що постанову суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 304-1, п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315,317, 319 ЦПК України, судова колегія,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова - відхилити.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 18 червня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: