Справа   № 22-ц- 31061 /2010р.                                                                 Головуючий І-ої інстанції: Чижиченко Д.В.

Категорія: житлові                                                              Доповідач:  Коростійова В.І.

                                                          РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        14 грудня 2010 року  судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого                   - Коростійової В.І.,

суддів:                             - Бездітка В.М., Івах А.П.

за участю секретаря       - Остапович Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради, за участю третьої особи – ОСОБА_3 про визнання рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради незаконним, -

в с т а н о в и л а:

          У березні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом.

         В уточнених позовних вимогах зазначав, що мешкає зі своєю сім’єю у неізольованій квартирі АДРЕСА_2, у якій звільнилося неізольоване житлове приміщення – кімната 1-А.

         Він перебуває на квартирному обліку, пільговій черзі, як особа, яка потребує поліпшення житлових умов. На підставі ст. 54 ЖК України приміщення, яке звільнилося, повинно бути передано йому. Проте, виконавчий комітет Жовтневої районної у м. Харкові ради своїм рішенням від 6 жовтня 2009 року надав вказану кімнату іншій особі.

         Посилаючись на вказані обставини, просив визнати зазначене рішення незаконним, та зобов’язати виконавчий комітет Жовтневої районної у м. Харкові ради надати кімнату, яка звільнилася, його сім'ї.

         Справа розглянута за відсутності представника виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3

         Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 вересня 2010 року позов задоволено частково.

         Визнано незаконним рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради № 61-14 від 6 жовтня 2009 року про надання кімнати АДРЕСА_1.

         В іншій частині позову відмовлено.

         Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконним рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради № 61-14 від 6 жовтня 2009 року про надання кімнати АДРЕСА_1 і просить в позові у цій частині ОСОБА_4 відмовити. В апеляційній скарзі посилається на те, що рішенням виконавчого комітету права ОСОБА_4 не порушуються; на невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом норм матеріального права.

         Інші особи, які брали участь у справі, рішення суду не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

         Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України – у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення – зміні з таких підстав.

         Задовольняючи позов про визнання рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради про надання ОСОБА_3 кімнати площею 11, 6 кв. м. у комунальній квартирі АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що це рішення порушує права позивача ОСОБА_4 на отримання зазначеної кімнати на підставі ст. 54 ЖК України.

         Погодитися з таким висновком не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

         Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 54 ЖК України якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві суміжного приміщення.

         Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов, надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої статтею 47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання.

         Із матеріалів справи вбачається, що кімната звільнилася в квартирі АДРЕСА_1.

         ОСОБА_4 разом з сім’єю мешкає у двокімнатній приватизованій квартирі АДРЕСА_2 у цьому ж будинку.

         До того ж, за змістом ст. 54 ЖК України вимагати надання на підставі цієї норми житлового приміщення, що звільнилося у квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, має право наймач, який проживає у цій квартирі.

         Такого права для власників кімнат у комунальних квартирах чинним законодавством не передбачено. Питання про надання їм житлового приміщення, що використовувалося за договором жилого найму і звільнилося у квартирі, в якій власник проживає, має вирішуватися у загальному порядку.

         ОСОБА_4 просив скасувати рішення виконавчого комітету про надання житлового приміщення, яке звільнилося, посилаючись на те, що воно порушує його право отримати це приміщення на підставі ст. 54 ЖК України.

         Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

         З огляду на наведене, рішення виконавчого комітету про надання житлового приміщення, яке звільнилося не порушує права ОСОБА_4 на отримання цього приміщення на підставі ст. 54 ЖК України, а тому підстав для визнання його незаконним у суду не було. З інших підстав ОСОБА_4 позову не заявив.

         В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і судом апеляційної інстанції не переглядалось.

         Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

         Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 вересня 2010 року змінити.

         В позові ОСОБА_4 про визнання рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради № 61-14 від 6 жовтня 2009 року про надання кімнати АДРЕСА_1 – відмовити.

         В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і судом апеляційної інстанції не переглядалось.

         Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

         Головуючий –

        Судді: