Справа   № 22-ц- 30769 /2010р.                                                                 Головуючий 1 інстанції: Рибальченко Р.І.

Категорія: договірні                                                                  Доповідач:  Коростійова В.І.

                                                        У Х В А Л А

                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        14 грудня 2010 року  судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого                   - Коростійової В.І.,

суддів:                             - Бездітка В.М., Івах А.П.

за участю секретаря       - Остапович Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Насінневе», в особі директора Колоса Олександра Івановича про визнання договору купівлі-продажу акцій недійсним і компенсації заподіяної цим моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

          В травні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом.

         Він зазначав, що працював у відкритому акціонерному товаристві (далі ВАТ) «Цукровий завод ім. Леніна», яке випустило акції.

         Він придбав 9 820 акцій по 5 копійок за акцію.

         Згодом керівництво ВАТ «Цукровий завод ім. Леніна» почало вимагати, щоб він продав акції.

         9 жовтня 2000 року, під впливом тиску і загроз, він підписав чисті бланки договору купівлі-продажу акцій.

         За поновленням свого порушеного права він звертався до правоохоронних органів, проте безрезультатно.

         Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу акцій укладено ним проти його волі, внаслідок застосування до нього психічного тиску з боку керівництва ВАТ «Цукровий завод ім. Леніна», просив визнати його недійсним; поновити йому строк позовної давності; стягнути з ВАТ «Насінневе», як правонаступника ВАТ «Цукровий завод ім. Леніна» вартість проданих акцій у подвійному розмірі у сумі 4 910 грн.; перевести на нього право власності на акції та відшкодувати моральну шкоду у сумі 10 000 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

         Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2010 року ОСОБА_3 у позові відмовлено.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду. При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

         Відповідач рішення суду не оскаржив, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

         Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України – в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

         Відмовляючи ОСОБА_3 у позові, суд першої інтонації виходив з того, що ВАТ «Насінневе» не є правонаступником ВАТ «Цукровий завод ім. Леніна», а отже не є належним відповідачем.

         Судова колегія з таким висновком суду погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.

         Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

         Відповідачем є особа, яка повинна відповідати за позовом позивача про захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

         ОСОБА_3 просить визнати недійсним договір купівлі-продажу 9 820 акцій на суму 491 грн., укладений між ним та ВАТ «Цукровий завод ім. Леніна» 9 жовтня 2000 року (а. с. 6).

         Із довідки Кегичівського районної державної адміністрації Харківської області вбачається, що правонаступником майнових прав і обов’язків реформованого у 2001 році ВАТ «Цукровий завод ім. Леніна» було ВАТ «Цукрове». Інших правонаступників не було (а. с. 16).

         Із реєстраційної картки форми № 9 на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом вбачається, що 22 травня 2005 року припинена реєстрація ВАТ «Цукрове» на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 28 березня 2005 року про визнання його банкрутом (а. с. 23).

         Згідно статуту ВАТ «Насінневе», затвердженого загальними зборами ВАТ «Насінневе» 4 травня 2001 року, зареєстрованого Кегичівською районною державною адміністрацією 15 травня 2001 року ВАТ «Насінневе» створено шляхом перетворення ВАТ по насінництву цукрових буряків імені Леніна та є його правонаступником (а. с. 70).

         Оскільки ВАТ «Насінневе» не є правонаступником ВАТ «Цукровий завод ім. Леніна», і стороною у договорі купівлі-продажу акцій не було, то воно не може відповідати за позовом ОСОБА_3 про визнання цього договору недійсним.

         З огляду на це, суд підставно відмовив ОСОБА_3 у позові про визнання договору купівлі-продажу акцій недійсним, стягнення подвійної вартості акцій, переведення на нього прав власника акцій та відшкодування моральної шкоди.

         Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

         ОСОБА_3 не заявив позову про витребування акцій у ВАТ «Насінневе», як на його думку, у недобросовісного набувача.

         З огляду на це, посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не ухвалив про це рішення – не ґрунтуються на позові.

         Посилання ОСОБА_3 на те, що суд не проголошував рішення – безпідставні.

         Із журналу судового засідання від 21 жовтня 2010 року вбачається, що вступна та резолютивні частини рішення проголошені 21 жовтня 2010 року, що також підтверджується аудіо технічним записом судового засідання (а. с. 89, 98).

         Зауважень на журнал судового засідання ОСОБА_3 не подав.

         Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

         Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314,  ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

         Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2010 року залишити без змін.

         Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

         Головуючий –

        Судді: