Справа № 22-ц- 30600 /2010р. Головуючий 1 інстанції: Шульга Н.В.
Категорія: житлові Доповідач: Коростійова В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Коростійової В.І.,
суддів: - Кругової С.С., Бездітка В.М.,
за участю секретаря - Остапович Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради, за участю третьої особи – служби у справах дітей Жовтневої районної у м. Харкові ради про поновлення порушеного права користування житлом, вселення та виселення, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2006 року ОСОБА_3 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_6 про припинення дій, які порушують її конституційне право на житло.
В серпні 2007 року уточнила і доповнила свої позовні вимоги.
В обґрунтування позову посилалась на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 червня 2004 року за нею, ОСОБА_3, визнано право користування житловим приміщенням в ізольованій квартирі АДРЕСА_1. На підставі цього рішення вона була зареєстрована у квартирі. Крім неї на спірній житловій площі зареєстровані і мешкають ОСОБА_4 – основний наймач і ОСОБА_5 У вказаній квартирі, без реєстрації, фактично мешкає ОСОБА_6, який вселився у квартиру з дозволу своєї бабусі і матері – ОСОБА_4 і ОСОБА_5
ОСОБА_6 та їхній спільній донці – ОСОБА_7 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 у цьому ж будинку.
Її колишній цивільний чоловік – відповідач ОСОБА_6 перешкоджає їй мешкати у квартирі АДРЕСА_1. Під час спроби вселитися у квартиру заподіяв їй тілесні ушкодження.
Посилаючись на вказані обставини та на ст. ст. 61, 64 ЖК України, 15, 16 ЦК України, просила: поновити її порушене право користування квартирою АДРЕСА_1; вселити її у цю квартиру, та виселити з неї ОСОБА_6 у квартиру АДРЕСА_2 ж будинку.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 проти позову заперечували.
Залучені до участі у справі виконавчий комітет Жовтневої районної у м. Харкові ради та служба у справах дітей Жовтневої районної у м. Харкові ради у вирішенні спору поклались на розсуд суду.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 червня 2010 року позов задоволено частково. Постановлено поновити порушене право ОСОБА_3 користування квартирою АДРЕСА_1 та вселити її у вказану квартиру.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови їй у позові про виселення ОСОБА_6 із квартири АДРЕСА_1 та ухвалити нове, яким її позов про виселення ОСОБА_6 задовольнити. При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.
Інші особи, які брали участь у справі, рішення суду першої інстанції не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України – в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відмовляючи ОСОБА_3 у позові про виселення ОСОБА_6 із квартири АДРЕСА_1 у квартиру АДРЕСА_2 цього ж будинку, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 у позовній заяві і у судовому засіданні не навела жодної підстави та доказів для виселення ОСОБА_6
Судова колегія з таким висновком суду погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що відповідач ОСОБА_6, без реєстрації, тривалий час мешкає у квартирі АДРЕСА_1 зі своєю бабусею ОСОБА_4, яка є наймачем квартири, та матір’ю – ОСОБА_5
Згідно ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Заявляючи позов про виселення ОСОБА_6, ОСОБА_3 не навела жодної підстави для його виселення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд повинен був виселити ОСОБА_6 з підстав, передбачених ч. 1 ст. 116 ЖК України та у зв’язку з порушенням порядку вселення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ОСОБА_3 позову з цих підстав не заявляла (а. с. 208, 209).
Рішення в частині відмови ОСОБА_3 у позові про виселення ОСОБА_6 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
У частині задоволення позову ОСОБА_3 про поновлення її порушеного права користування квартирою АДРЕСА_1 та вселення у цю квартиру особами, які брали участь у справі, не оскаржувалось і судом апеляційної інстанції не переглядалось.
Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 червня 2010 року в частині відмови ОСОБА_3 у позові про виселення ОСОБА_6 із квартири АДРЕСА_1 у квартиру АДРЕСА_2 цього ж будинку залишити без зміни.
В іншій частині рішення особами, які брали участь у справі не оскаржувалось і судом апеляційної інстанції не переглядалось.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий –
Судді: