Справа № 22-ц- 26018 /2010р. Головуючий 1 інстанції: Губська Я.В.
Категорія: житлово-комунальні послуги Доповідач: Коростійова В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Кругової С.С.,
суддів: - Коростійової В.І. Бездітка В.М.,
за участю секретаря - Остапович Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 травня 2010 року по справі за позовом комунального підприємства виробничо-технологічного підприємства «Вода» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання, зустрічним позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства виробничо-технологічного підприємства «Вода», комунального підприємства «Жилкомсервіс» про визнання незаконними дій, спонукання до укладення договору про надання послуг водопостачання, відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
У березні 2009 року комунальне підприємство виробничо-технологічне підприємство «Вода» (далі КП «ВТП «Вода») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання.
В обґрунтування позову посилалось на те, що надає ОСОБА_3 послуги з водопостачання за адресою: АДРЕСА_1.
З січня 1996року відповідач не сплачує за надані послуги.
За період з 1 січня 1996 року по 31 січня 2009 року заборгованість склала 2 196 грн.
У зв’язку зі скрутним матеріальним становищем КП «ВТП «Вода» своєчасно до суду не звернулось.
Посилаючись на вказані обставини, просило поновити йому строк позовної давності та стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у сумі 2 196 грн.
В квітні 2010 року ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов. Просив визнати дії КП «ВТП «Вода» такими, що порушують його права, як споживача, вимоги ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання». На виконання вказаних норм зобов’язати КП «ВТП «Вода» укласти з балансоутримувачем багатоквартирного будинку № 98 – дільницею № 16 Київської філії комунального підприємства (далі КП) «Жилкомсервіс» договір про надання послуг з водопостачання. Відшкодувати спричинену йому моральну шкоду.
До участі у справі в якості співвідповідача залучено КП «Жилкомсервіс».
Взаємних вимог один до одного сторони не визнали.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 травня 2010 року позовні вимоги КП «ВТП «Вода» задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь КП «ВТП «Вода» заборгованість за послуги водопостачання за період з 1 лютого 2006 року по 31 січня 2009 року у сумі 1098, 30 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 51 грн. і 30 грн. – відповідно.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими; порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Інші особи, які брали участь у справі, рішення суду не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.
Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України – в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Задовольняючи позов у межах строку позовної давності та стягуючи з ОСОБА_3 заборгованість за послуги водопостачання за період з 1 лютого 2006 року по 31 січня 2009 року у сумі 1098, 30 грн., суд першої інстанції виходив з того, що він у вказаний період отримував від КП «ВТП «Вода» послуги з водопостачання, проте їх не сплачував.
Судова колегія з таким висновком суду погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Судом встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 (а. с. 3).
КП «ВТП «Вода» надає ОСОБА_3 за вказаною адресою послуги з водопостачання, які відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносяться до житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов’язані сплачувати житлово-комунальні послуги.
Відповідач отримував послуги водопостачання, проте своєчасно їх не сплачував.
За період з 1 лютого 2006 року по 31 січня 2009 року допустив заборгованість у сумі 1098, 30 грн. Розмір заборгованості підтверджений відповідним розрахунком за вказаний період за діючими тарифами за відсутності лічильника (а. с. 4-5).
З огляду на це, суд підставно, в межах строку позовної давності, стягнув на користь позивача вказану суму заборгованості.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність письмового договору, як на підставу звільнення від сплати житлово-комунальних послуг, – безпідставні.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Із матеріалів справи вбачається, що в період, за який стягнуто заборгованість, позивач надав відповідачу послуги з водопостачання.
Відповідач отримував ці послуги і не відмовився від них.
Вказані дії сторін породжують цивільні права і обов’язки, в тому числі і обов’язок відповідача сплатити отримані від позивача послуги водопостачання.
Безпідставними є і посилання на ненадання чи надання КП «ВТП «Вода» неякісних послуг з водопостачання.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.
З 1 лютого 2006 року по 31 січня 2009 року відповідач не звертався до позивача з претензією про ненадання або надання неякісних послуг водопостачання.
Такі докази у справі відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України обов’язок надання таких доказів лежить на споживачеві.
Безпідставними є і сумніви ОСОБА_3 щодо права КП «ВТП «Вода» на надання послуг з водопостачання, оскільки це право підтверджено відповідною ліцензією Державного комітету з питань житлово-комунального господарства та статутом КП «ВТП «Вода» (а. с. 74-78).
Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського Кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
ОСОБА_3 не є стороною у господарсько-договірних зобов’язаннях, які виникають між КП «ВТП «Вода» і КП «Жилкомсервіс», а тому відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України не може ставити питання про спонукання їх до укладення будь-яких господарських договорів.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
ОСОБА_3 не надав суду жодних доказів спричинення йому моральної шкоди відповідачами за зустрічним позовом.
З огляду на це, суд підставно відмовив йому у задоволенні зустрічного позову про визнання дій незаконними, спонукання до укладення договору про надання послуг водопостачання і відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 травня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: