Судове рішення #13084229

Справа 22-ц- 18276/2010р.                                                Головуючий 1 інстанції: Шабельніков С.К.

Категорія: право користування земельною ділянкою                                       Доповідач: Пилипчук Н.П.

     

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 серпня 2010 року судова колегія судової палати по цивільним справам  апеляційного суду Харківської області в складі:

                  головуючого - судді         Пилипчук Н.П.,

                 суддів:                               Трішкової І.Ю., Маміної О.В.,    

                  при  секретарі                   Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 31 травня 2010 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, Управління держкомзему в Зміївському районі Харківської області, фірми «Промінь» про визнання та відновлення порушеного права користування в'їздом, треті особи: ОСОБА_6; ОСОБА_7, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах ОСОБА_2 із зазначеним позовом, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_2, який є інвалідом II групи ВВВ, залишився позбавленим права користування в'їздом до гаража, який розташований в належному йому будинку, оскільки ОСОБА_3, який є суміжним землекористувачем перешкоджає йому в праві користування в'їздом загального користування, оскільки зберігає на території в'їзду будівельні матеріали, бетономішалки. Крім того, в'їзд з вул. Комсомольської прилеглої до гаража в будинку ОСОБА_2 неправильно відображений в збірному схематичному плані землевласників та землекористувачів та в кадастровому плані землеволодіння як такий, що не прилягає до земельної ділянки ОСОБА_2 а проходить через всю ділянку ОСОБА_7 з вул. Комсомольської, територія в'їзду в документах ОСОБА_2 відображена як земля ОСОБА_3, невідображеними є два суміжних землекористувача ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ОСОБА_1 вказує, що зверталась в фірму «Промінь» і в Зідьківську селищну раду із заявами з проханням про належне оформлення документів на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2 їй було відмовлено. Після уточнення та доповнення позовних вимог остаточно просила визнати за позивачем право користування в'їздом та відновити це порушене право; провести примусове звільнення в'їзду з вул. Комсомольської прилеглої до гаража в будинку ОСОБА_2 від будівельних матеріалів та іншого майна ОСОБА_3, що перешкоджає користуванням в'їздом; зобов'язати фірму «Промінь» направити фахівців на земельну ділянку ОСОБА_2, для повторного дослідження та проведення необхідних замірів на місцевості та зобов'язати підготувати документи з відображенням на них в'їзду з вул. Комсомольської прилеглої до гаражу в будинку ОСОБА_2 та двох суміжних землекористувачів ОСОБА_7 та ОСОБА_6, для подальшої зміни Зідьківською селищною радою рішення від 19 червня 2002 р. № 112; зобов'язати Зміівський районний відділ земельних ресурсів зареєструвати належно посвідчені документи; зобов'язати Зідьківську селищну раду змінити рішення від 19.06.2002 р. № 112 «Про передачу в приватну власність земельної ділянки площею 0,1483 га., яка розташована в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку гр. ОСОБА_2» в частині доповнення з відображенням в'їзду з вул. Комсомольської прилеглої до гаражу до домоволодіння ОСОБА_2 та меж двох суміжних землекористувачів громадян ОСОБА_6 і ОСОБА_7

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні суду першої інстанції проти позову заперечував, пояснив, що визнає і не оспорює, тому не має наміру перешкоджати позивачу ОСОБА_2 здійснювати його право користування в'їздом, який призначений для загального користування громадян.

Представник відповідача Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області заперечувала проти задоволення позову, пояснила, що земельна ділянка в'їзду, який є предметом спору належить до земель загального користування Зідьківської селищної ради. Узгоджувальною комісією було встановлено, що в'їзд з вул. Комсомольської існує, і в торці що примикає до домоволодіння ОСОБА_2 становить 5 м. Зазначила, що ОСОБА_3 на території його домоволодіння здійснювалось будівництво гаражу, виконувались будівельні роботи на відстані 8,70 м. від буднику ОСОБА_2, що відповідає державним будівельним нормам. Встановлено, що бетоновані глиби виступають з земельної ділянки ОСОБА_3 на відстань 40 см., тому в акті комісії було рекомендовано ОСОБА_3 здвинути їх на територію свого будинковолодіння. Вказала, що ОСОБА_2 свідомо підписував протокол встановлення і узгодження меж земельної ділянки. Наполягала, що відсутні підстави для скасування рішення виконкому № 112 від 12.06.2002 р.

Представник відповідача Управління держкомзему в Зміївському районі Харківської області заперечувала проти задоволення позову, вказала, що спірна земельна ділянка за цільовим призначенням є в'їздом і земельною ділянкою загального користування в населеному пункті сел. Зідьки і відповідно до ст. 83 п. З Земельного кодексу України належить до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.

Представник відповідача фірми «Промінь» проти позову заперечував, пояснив, що роботи, проведені спеціалістами фірми „Промінь" за адресою: АДРЕСА_1, відповідають законодавству, межі земельної ділянки встановлені на місцевості та закріплені межовими знаками встановленого зразка вірно.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 31 травня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення Зміївського районного суду Харківської області від 31 травня 2010 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на неповне з*ясування судом обставин справи, на порушення судом норм процесуального права. Наполягає на обґрунтованості заявлених позовних вимог з посиланням на ті ж обставини, що були викладені в позовній заяві. Вказує, що судом неправильно оцінені докази по справі, не взяті до уваги її доводи.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області № 112 від 19 червня 2002 року було вирішено затвердити матеріали інвентаризації, виконані фірмою «Промінь» по земельній ділянці площею 0,1483 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1; передати в приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею, 1483 га., яка знаходиться в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарчих споруд; зобов'язати ОСОБА_2 використовувати земельну ділянку за цільовим призначення.

У 2002 році фірмою „Промінь" був виконаний технічний звіт по інвентаризації земель та оформленню права власності на землю ОСОБА_2, в тому числі, складений акт встановлення та погодження меж земельної ділянки, кадастровий план землеволодіння, збірний схематичний план землевласників і землекористувачів.

З акту встановлення та погодження меж земельної ділянки від 20 травня 2002 року вбачається, що межі земельної ділянки ОСОБА_2 наданої для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1, були погоджені з суміжними землевласниками та землекористувачами, а саме з ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_5

02 липня 2002 року ОСОБА_2 отримав державний акт серії ІУ-ХР № 083677 на право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки у АДРЕСА_2 площею 0,12 га на підставі рішенням виконкому Зідьківської селищної ради № 44 від 11 березня 1996 року.

Як вбачається із довідки № 60 від 3 червня 2009 року Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, в'їзд шириною 4,4 м. з вул. Комсомольської до домоволодіння ОСОБА_2, що є мешканцем АДРЕСА_1 - є землею селищної ради, яка є в загальному користуванні громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представником позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 перешкоджає ОСОБА_2 користуватися в*їздом загального користування з вул. Комсомольської, зберігає на території в*їзду будматеріали, бетономішалки. З представлених суду фото та відео матеріалів вказане не вбачається.

Той факт, що в'їздом користуються інші особи, здійснюють зупинки транспортних засобів не свідчить про порушення ОСОБА_3 прав ОСОБА_2

Посилання в апеляційній скарзі на встановлення у червні 2010 року ОСОБА_3 воріт на спірному в*їзді, не було предметом судового розгляду у суді першої інстанції, ці обставини виникли після ухвалення судового рішення що є предметом апеляційного перегляду. Про поновлення права користування в*їздом шляхом знесення воріт позивач не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Оскільки спірний в*їзд з вул. Комсомольської в сел. Зідьки Зміївського району Харківської області є землею селищної ради, яка є в загальному користуванні громадян, в тому числі і в користуванні ОСОБА_2, цієї обставини ніхто не оспорює, тому визнання права користування цим в*їздом за позивачем у судовому порядку є зайвим.

ОСОБА_4 не заперечує, що позивач фактично займає та користується земельною ділянкою саме з тими геодезичними даними, тої площі та конфігурації щодо якої було прийнято рішення виконавчим комітетом Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області № 112 від 19 червня 2002 року, щодо якої виданий державний акт серії ІУ-ХР № 083677 на право власності на земельну ділянку.

Матеріалами справи підтверджено, що площа, конфігурація, геодезичні дані, межі земельної ділянки що належить ОСОБА_2 правильно відображені в матеріалах інвентаризації, виконаних фірмою «Промінь». Так, з висновку відділу земельних ресурсів Зміївського району Харківської області про склад та повноту матеріалів по видачі Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 вбачається, що роботи спеціалістами фірми „Промінь" за адресою: АДРЕСА_1, були проведені згідно з інструкцією „Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберіганню Державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди"; межі земельної ділянки встановлені на місцевості та закріплені межовими знаками встановленого зразка вірно.

Збірний схематичний план землевласників та землекористувачів сам по собі правовстановлюючим документом не є, відсутність відображення на ньому суміжних ОСОБА_2 земельних ділянок землекористувачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не вплинуло на правильність відображення в матеріалах технічного звіту площі, конфігурації, геодезичних даних та меж земельної ділянки позивача.

Вказане, а також відсутність відображення на кадастровому плані суміжних землекористувачів та в*їзду з вул. Комсомольської, не перешкоджає здійсненню позивачем свого права власності на земельну ділянку, не впливає на право ОСОБА_2 користуватися в*їздом з вул. Комсомольської, тим більше, що відповідачі у справі ці його права не оспорюють, суміжні землекористувачі, в тому числі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 питання про неправильність встановлення межових знаків не порушували.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Судовою колегією не встановлено порушень норм матеріального та процесуального права також і при постановленні Зміївським районним судом Харківської області ухвали від 06.05.2009 року про залучення до участі у справі третіх осіб.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 31 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання законної сили.

Головуючий –

Судді –

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація