Справа № 2о-140\10

Р І Ш Е Н Н Я

                                                                Іменем     України

          11 жовтня 2010 року                                                                                  м. Житомир

                                        Корольовський   районний  суд м.Житомира в складі:

                                            головуючого-судді   Драча Ю.І.

                                            при секретарі            Попіль О.В.

            розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу  за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності заповіту.

ВСТАНОВИВ:

         Заявник звернувся до суду з заявою в якій просить встановити факт належності заповіту ОСОБА_2. Вимоги заяви обґрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер громадянин ОСОБА_3, який до смерті проживав у АДРЕСА_1. 02 грудня 2008 року, тобто до смерті, громадянином ОСОБА_3 складено заповіт, за яким померлий все своє майно заповів своєму брату ОСОБА_1 Заповіт посвідчено секретарем Віленьківської сільської ради. При посвідченні заповіту секретарем допущена описка, яка не була також помічена заповідачем, а саме, не правильно зазначено місце народження ОСОБА_3 Вказано, що він уродженець м. Житомира, хоча насправді він народився в місті Сосногорськ Комі.

            Відповідно до абзацу 3 пункту 33 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №22/5 від 25.08.94, в заповіті має бути зазначене місце народження заповідача.

             Неправильна вказівка місця народження заповідача тягне за собою неможливість заявником оформити спадщину, так як у нотаріуса можуть виникати сумніви щодо належності заповіту померлому ОСОБА_3, тобто що особа, яка склала заповіт і померлий ОСОБА_3 є однією особою.

             Описку в заповіті виправити неможливо в зв'язку з відсутністю на це законних підстав, тому заявник звернувся із заявою, в якій просить встановити факт належності заповіту ОСОБА_3

             Заповіт є правовстановлюючим документом. В заповіті місце народження заповідача не збігається з його місцем народження, яке зазначене в паспорті. Отже заява підлягає розгляду в суді в порядку окремого провадження

               В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просив її задовольнити.  

               Від зацікавленої особи надійшла заява прог слухання справи у їх відсутність.

         Суд, розглянув справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, наданих заявником, вважає вимогу такою, що підлягає до задоволення.  

            Згідно з частиною 1 п. 6 статті 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з  ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

            Судом встановлено: ІНФОРМАЦІЯ_4 помер громадянин ОСОБА_3, який до смерті проживав у АДРЕСА_1.  02 грудня 2008 року, тобто до смерті, громадянином ОСОБА_3 складено заповіт, за яким померлий все своє майно заповів своєму брату ОСОБА_1 (тобто заявнику по справі). Заповіт посвідчено секретарем Віленьківської сільської ради. При посвідченні заповіту секретарем допущена описка, яка не була також помічена заповідачем, а саме, не правильно зазначено місце народження ОСОБА_3 Вказано, що він уродженець м. Житомира, хоча насправді він народився в місті Сосногорськ Комі.

          Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_2 народився в місті Сосногорськ Комі,   а в заповіті зазначено місце народження м. Житомир.    

          Відповідно до ст. 256 ч.І п.б ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.  За таких обставин у суду є всі підстави для встановлення факту, що ОСОБА_2 належить заповіт який складений ОСОБА_2.         Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення для можливості здійснення в повній мірі її прав для оформлення спадщини.

        На підставі статті 256, 256 ч. 1 п. 6 ЦПК України, керуючись статтями 11 ч. 1, 60,  212, 213 – 215, 259 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

              Заяву задовольнити.

              Встановити факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцю м.Сосногорськ Комі, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, належить заповіт, який складений 02.12.2008 ОСОБА_3 та посвідчений 02.12.2008 секретарем Віленьківської сільської ради Юхимчук Галиною Валентинівною та зареєстрований в реєстрі за №166.  

              Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський  районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                             Ю.І.Драч