Справа 11 - 550 - 2006 р. Головуючий І інстанції: Пошкурлат О.М.
Категорія- ч.2 ст. 187 КК України Доповідач: Гром Л.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 р. серпня „19" дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Чернігівської області в складі
головуючого Гром Л.М.
суддів Козака В.І., Білоброва В.Д.
при секретарі Глюк Н.М.
за участю прокурора Щербака О.В.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну
справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_1 та апеляцію зі змінами помічника Прилуцького міжрайонного прокурора на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 травня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженка та мешканкаАДРЕСА_1,
зареєстрована у АДРЕСА_2, українка, громадянка України, з неповною середньою освітою, розлучена, має на утриманні малолітню дитину, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, раніше судима:
05.12.2001 року міським судом м.
Прилуки за ч.2 ст. 309, ст.ст. 96, 71 КК
України до 2 років 6 місяців
позбавлення волі,
засуджена: за ч. 2 ст. 187 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення
волі з конфіскацією 1/2 частини належного їй майна, окрім житла;
за ч. 2 ст. 185 КК України - до 3 років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 309 КК України - до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією 1/2 частини належного їй майна.
Термін відбуття покарання засудженій ОСОБА_3 постановлено рахувати з дня її затримання 06.05.2006 року.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
уродженець с. Яворці, Ріпкинського
району,Чернігівської області, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працюючий, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, мешканець АДРЕСА_3, раніше судимий:
18.01.2005 року Прилуцьким
міськрайонним судом за ч. 2 ст. 309 КК
України до 2 років 6 місяців
позбавлення волі, звільнений від
відбуття покарання на підставі
постанови міського суду
Балаклейського району, Харківської області від 22.07.2005 року у відповідності до п. „е" ст. 1 Закону України „Про амністію" від 31.05.2005 року, засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з
конфіскацією 1/4 частини належного йому майна, окрім житла.
Термін відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 постановлено
рахувати з дня його затримання 10.02.2006 року.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_4, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий:
07.04.2005 року Прилуцьким міськрайонним судом за ч. 2 ст. 309, ч.2 ст. 307, ст. 69, ч. 1 ст. 70, ст.ст. 75, 76
КК України до 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 2 роки, засуджений за ч.2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/6 частини належного йому майна окрім житла.
У відповідності до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду від 07 квітня 2005 року і остаточно призначено 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/6 частини належного йому майна, окрім житла.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_6 450 грн. у відшкодування заподіяних йому матеріальних збитків та на користь Прилуцької міської лікарні № 1-378 грн. 86 коп. у відшкодування витрат на лікування ОСОБА_6.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з кожного по 100 грн. на користь ОСОБА_6 у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 238 грн. у відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області 164,74 грн. за проведення експертиз.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області 292,92 грн. за проведення експертизи.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було визнано винними та засуджено за скоєння злочинів за наступних обставин.
02 лютого 2006 року, близько 21 години, ОСОБА_3, за попередньою змовою з підсудними по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з метою заволодіння майном ОСОБА_6, заподіяли останньому тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин та гематом обличчя, забою грудної клітини, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, після чого заволоділи майном такого, а саме, грошима в сумі 450,25 грн. та шапкою з хутра сурка, вартістю на момент викрадення, 100 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму в 550,25 грн.
01 березня 2006 року, у вечірній час доби, ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні лазні, що в АДРЕСА_5, повторно, таємно викрала з кишені одягу ОСОБА_7 телефон мобільний марки „Siemens А-65", вартістю 380 грн., зі стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку „UMC" „Новорічний Хіт", вартістю 35 грн., грошима на рахунку телефону в сумі 24 грн. та грошима в сумі 238 грн., після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникла, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму в 677 грн.
Підсудна ОСОБА_3 11 березня 2006 року, близько 9.30 год., з невстановленого досудовим слідством джерела незаконно придбала пакет поліетиленовий з подрібненою речовиною рослинного походження, коричневого кольору та пляшкою, ємкістю 1,5 л, наповнену рідиною коричневого кольору з різким запахом розчинника, як наркотичні, з метою подальшого виготовлення та використання наркотичної рідини в особистих цілях, без мети збуту.
Придбаний нею пакет ОСОБА_3 перенесла до місця свого проживання, що в АДРЕСА_6, де вилила придбану нею рідину у відро емальоване, а подрібнену речовину рослинного походження - склала у підставку, яку поставила у відро, де таке і зберігала, без мети збуту.
11 березня 2006 року о 10-50 год., до місця проживання ОСОБА_3 прибули працівники міліції, які в присутності понятих провели огляд помешкання, в ході якого на кухні виявили та вилучили відро емальоване, зеленого кольору, ємкістю 10л., заповнене на 1/16 частину рідиною темно -коричневого кольору, з різким запахом розчинника та подрібнену речовину рослинного походження з різким запахом розчинника.
Згідно висновку судово-хімічної експертизи, вилучена в ОСОБА_3 рідина об'ємом 420 мл., вагою 408 гр., містить активні алкалоїди опію морфін, кодеїн, і є особливо небезпечним наркотичним засобом -концентратом з макової соломи (екстракційним опієм), вагою сухого залишку рідини екстракційного опію - 0,94 гр.; вилучена в ОСОБА_3 речовина рослинного походження з різким запахом розчинника невисушена, містить морфін, кодеїн, і є особливо небезпечним наркотичним засобом -маковою соломою, висушена вага якої становить 325 гр.
В апеляціях:
Засуджений ОСОБА_5 не погоджуючись з кваліфікацією його дій по ч. 2 ст. 187 КК України, просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що висновки про його винуватість базуються на припущеннях, та суперечливих доказах, які не можуть бути взятими в основу його обвинувачення. Вказує, що суд однобічно підійшов до вирішення справи, не взяв до уваги його покази та покази свідків, які спростовують його вину, та взяв до уваги лише свідчення потерпілого. Попередньої змови на вчинення злочину та наміру на заволодіння майном потерпілого у нього не було, а побиття потерпілого було викликано хуліганськими мотивами.
Засуджена ОСОБА_3 не погоджуючись із звинуваченням її в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, просить вирок в цій частині скасувати. Вказує, що звинувачення її в скоєнні цього злочину було побудовано лише на суперечливих доказах, які нічим не доводяться. Вважає, що ніякої змови між нею та іншими засудженими не було, вона особисто мала намір таємно викрасти гроші у потерпілого, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Також вважає, що суд однобічно підійшов до вирішення справи, не прийняв до уваги її покази та покази інших засуджених по справі .Щодо визнання її вини за ст.. 185 ч. 2 , 309 ч. 2 КК України , вирок не оспорює.
Засуджений ОСОБА_4 не погоджуючись з кваліфікацією його дій по ч.2 ст. 187 КК України, просить вирок щодо нього переглянути, змінивши кваліфікацію його дій. Вважає, що органи досудового слідства та суд поклали в основу його обвинувачення суперечливі докази та припущення, що є недопустимим. Вважає, що суд необгрунтовано не прийняв до уваги та не надав оцінки показам, які свідчать про відсутність його вини в скоєнні інкримінованого йому злочині. Вказує, що умислу на заволодіння майном потерпілого у нього не було, ніякого майна він не привласнював, а тому він має нести відповідальність лише за побиття потерпілого. Також просить прийняти до уваги наявність у нього на утриманні малолітньої дитини, матері інваліда 2 групи та поганий стан його здоров'я.
В апеляції зі змінами помічник Прилуцького міжрайонного прокурора, не оспорюючи фактичних обставин справи просить перекваліфікувати дії засуджених щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 зі ст.. 187 ч. 2 КК України на ч. 1 ст. 187 КК України та дії ОСОБА_3 перекваліфікувати зі ст.. 187 ч. 2 на ст.. 186 ч. 1 КК України. Задовольнити заявлений у справі цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 в повному обсязі, а заявлений по справі цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 залишити без розгляду.
Адвокат ОСОБА_1 просить вирок змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_4 на ч.2 ст. 125 КК України та призначити покарання в межах диспозиції цієї статті. Вважає, що здобуті під час судового засідання докази не дають підстав для кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 187 КК України і висновок суду в цій частині суперечить матеріалам справи. Вказує, що ані під час досудового слідства, ані в судовому засіданні не було доведена попередня змова між засудженими. Вважає, що в діях ОСОБА_4 наявний лише склад злочину, передбачений ст. 125 ч. 2 КК України, тобто заподіяння легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Заслухавши доповідача , прокурора що підтримав доводи апеляції зі змінами , засуджених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , адвокатів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які підтримали доводи апеляцій , перевіривши матеріали справи під час часткового судового слідства судова колегія вбачає , що апеляція помічника прокурора підлягає задоволенню , а інші апеляції підлягають частковому задоволенню за слідуючих підставах.
З метою перевірки доводів , що наведені в апеляціях що подані учасниками судового розгляду проведене часткове судове слідство.
В апеляційному судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав доводи апеляції та показав , що він співмешкає з ОСОБА_3 2 лютого 2006 р. він посварився з нею і остання пішла додому. Він через деякий час пішов в центр міста де зустрів ОСОБА_5 з ним зайшов до кафе ІНФОРМАЦІЯ_4. Там він побачив ОСОБА_3 з незнайомим йому чоловіком. В кафе він вживав спиртні напої , розмов між ним та ОСОБА_3 в кафе не було. Коли ОСОБА_3 з незнайомим йому чоловіком вийшла з кафе , він вирішив прослідкувати за нею і попросив ОСОБА_5 пити з ним. Він бачив , що ОСОБА_3 з чоловіком пішли в напрямку водоканалу. Так вийшло , що вони опинились попереду них. Він був випивши то впав на сніг. Оскільки ОСОБА_5 не міг його підняти , то це зробив незнайомий чоловік , що йшов разом з ОСОБА_3 і якого він знає тепер , як потерпілого ОСОБА_6. Він дійсно вдарив ОСОБА_6 , але це було пов'язане з ревнощами до ОСОБА_3. Мети заволодіти грошима потерпілого в нього не було. Грошима ОСОБА_6 він не заволодів , шапки ОСОБА_6 він не брав. Особисто у нього на момент бійки були свої гроші 70 грн.
Засуджений ОСОБА_5 О. винним себе в пред'явленому обвинуваченні не визнав та показав , що 2 лютого 2006 р. був в кафе ІНФОРМАЦІЯ_4 де бачив співмешканку ОСОБА_4- ОСОБА_3, яка була з незнайомим чоловіком. Через деякий час до кафе зайшов ОСОБА_4 , який придбав спиртне та сів з ним за столик. До ОСОБА_4 підходила ОСОБА_3 , але про що вони розмовляли не чув , так як голосно грала музика. ОСОБА_4 слідкував за ОСОБА_3 , коли остання вийшла з незнайомим чоловіком , якого він тепер знає як ОСОБА_6 , ОСОБА_4 запропонував піти за ними. Він погодився. Коли вийшли з кафе , по побачив що ОСОБА_3 з ОСОБА_6 пішли під старою огорожею , а вони з ОСОБА_4 обійшли через архів та вийшли на стежку , що веде до водоканалу. ОСОБА_4 був п'яний та впав. Коли ОСОБА_3 з ОСОБА_6 підійшли до них , ОСОБА_6 допоміг підняти ОСОБА_4 на його прохання. ОСОБА_4 піднявшись вдарив ОСОБА_6 кулаком в обличчя. Скільки наніс ударів ОСОБА_4 ОСОБА_6 він сказати не може , але коли ОСОБА_6 мав намір ударити ОСОБА_4 та замахнувся , він схопив останнього за руку і втрьох впали на землю. ОСОБА_3 почала їх розтягувати. Під час боротьби бачив , як ОСОБА_3 обмацувала кишені потерпілого , але чи взяла вона що небуть не бачив бо вони боролися. Особисто він ОСОБА_6 не бив. Коли вони втрьох боролися , ОСОБА_3 залишила їх. Потім вони залишили ОСОБА_6 на снігу і пішли в напрямку до церкви , де побачили ОСОБА_3 , яка тримала шапку з хутра потерпілого. Потім втрьох поїхали до магазину ІНФОРМАЦІЯ_5 і він бачив , як ОСОБА_4 рахував гроші. Останній розрахувався за автомашину.
Засуджена ОСОБА_3 показала , що вона співмешкає з ОСОБА_4 і 2 лютого 2006 р. вона з ним посварилась та пішла до кафе де зустріла ОСОБА_6. Останній пригощав її спиртними напоями і вони домовились піти провести разом далі час , за що ОСОБА_6 пообіцяв їй заплатити 40 грн. Коли прийшов ОСОБА_4 в кафе вона не бачила. В кафе був ОСОБА_5. В приміщенні кафе вона до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підходила та не розмовляла. У неї виникла думку у ОСОБА_6 викрасти гроші , оскільки він був нетверезий . Вони вийшли з ОСОБА_6 з кафе і коли підходили до водоканалу попереду них були ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ОСОБА_4 впав і ОСОБА_5 не міг його підняти. ОСОБА_6 підійшов допомогти. Коли ОСОБА_6 підняв ОСОБА_4 , останній його вдарив, ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_6 і той впав .Вона намагалась їх розтягнути . Під час бійки вона забрала у ОСОБА_6 гроші та взяла шапку , щоб потім віддати. Коли вона забирала гроші , ОСОБА_6 був з закритими очами. Шапку вона хотіла потів віддати потерпілому. Гроші ОСОБА_5 у потерпілого не брав . Разом з шапкою та грошима вона поверталась тією ж дорогою і біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_5 її наздогнали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і вони на „таксі" поїхали магазину ІНФОРМАЦІЯ_5 . У неї виникла думка викрасти у потерпілого гроші , ні з ким вона не змовлялась . Вона гроші потерпілого підібрала , які випали з кишені куртки ОСОБА_6 під час бійки.
Щодо визнання вини судом та призначення покарання за злочини за ст.. 185 ч. 2 ., 309 ч.2 КК України вона вирок не оспорює.
З досліджених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_6 вбачається , що 2 лютого 2006 р. він отримав заробітну плату та вживав спиртні напої з товаришами в кафе ІНФОРМАЦІЯ_4. Потім він зустрів знайому йому ОСОБА_3 , і разом знаходились в кафе та він пригощав її спиртними напоями. Чи с кимсь спілкувалась ОСОБА_3 в кафе він не бачив. Потім вони домовились провести разом час за що пообіцяв заплатити і вони разом вийшли з кафе . ОСОБА_3 звернула на дорогу , що веде до водоканалу та на стежці він побачив двох чоловіків один з яких лежав на снігу. Чоловік , що стояв попросив допомогти , і коли він підняв лежачого , що йому відомий зараз як ОСОБА_4 , той зразу наніс йому удар кулаком в обличчя . З носа пішла кров і інший чоловік , якого він знає зараз як ОСОБА_5 ,наніс йому удар в обличчя від якого він впав. ОСОБА_3 кричала їм , „що ви робите „ , але їй наказали замовчати. Коли він лежав , його продовжували бити по різним частинам тіла. Він закривав обличчя руками. Спочатку його били двоє , а потім один бив , а другий вивертав кишені. Потім спочатку один відійшов від нього , потім другий чоловік. У нього пропали всі гроші 450 грн. та шапка з хутра. Він також не виключає тієї можливості ,що в кишенях шукала гроші ОСОБА_3.
Згідно висновкам судово - медичної експертизи потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження , що виникли від дії твердих тупих предметів і які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Наведені обставини спростовують ствердження засуджених
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що побиття потерпілого почалось на ґрунті з'ясування відносин із-за ОСОБА_3 і відповідно стверджень до того , що ОСОБА_6 намагався ударити ОСОБА_4 і тому ОСОБА_5 збив з ніг потерпілого.
За таких обставин судова колегія вважає , що по справі знайшло своє підтвердження наявність дій у засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які передбачають відповідальність за напад з метою заволодіння чужим майном , поєднаний із насильством , небезпечним для життя чи здоров'я , яка зазнала нападу .
Доводи засуджених ОСОБА_4 , що він розпочав бійку з ОСОБА_6 на ґрунті ревнощів а пояснення ОСОБА_5 , що він розпочав побиття потерпілого із-за допомоги ОСОБА_4 є надуманими , такими , що спростовуються доказами по справі та поясненнями засудженої ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_6. Наведені доводи судова колегія розцінює , як позицію захисту з метою уникнути покарання за більш тяжкий злочин.
Ствердження засудженого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_1 , засудженого ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_2 про те , що в їх діях може бути склад злочину передбачений ст.. 125 ч. 2 КК України є безпідставними , які спростовуються наведеними вище доказами та ствердженнями самих засуджених , що потерпілого ОСОБА_6 ніколи не знали , не були з ним знайомі і поясненнями потерпілого ОСОБА_6 , який стверджував , що засуджені почали його бити без з'ясуваннями яких би то відносин і після того , як він лежав на землі продовжували бити та вивертати кишені.
Крім того , засуджена ОСОБА_3 стверджувала , що з ОСОБА_6 була знайома вона і особисто у неї виникла думку про можливість викрасти у потерпілого гроші. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ОСОБА_6 не були знайомі і після того , як ОСОБА_6 підняв ОСОБА_4 останній зразу же вдарив потерпілого у обличчя до побиття якого приєднався ОСОБА_5.
Крім того , в своєї явці з повинною ОСОБА_5 пояснював , що коли потерпілий підняв ОСОБА_4 , той його ударив ,а він потім тримав руки потерпілому. Коли хлопця звалили на землю , ОСОБА_3 дивилась кишені куртки ,забрала шапку і пішла. Вони пішли в центр міста . В „ таксі „ ОСОБА_4 показав йому гроші , які перерахував і там було 200 грн. Він зрозумів , що то були гроші того хлопця.
За таких підстав судова колегія вважає , що в матеріалах справи відсутні докази того , що між засудженими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 існувала попередня змова на напад на потерпілого , що кваліфіковані органами досудового слідства та судом першої інстанції як ч.2 ст. 187 КК України відносно всіх засуджених.
Висновки суду першої інстанції про наявність такої змови ґрунтуються на припущеннях, на підставі висновків того , що в умовах знаходження всіх засуджених в кафе така домовленість могла бути .
Судова колегія вважає , що доказами по справі знайшло своє підтвердження скоєння засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нападу з метою заволодіння чужим майном , поєднаний із насильством , небезпечним для життя чи здоров'я особи , яка зазнала нападу, тобто за ч. 1 ст. 187 , і скоєння засудженою ОСОБА_3 відкритого викрадання чужого майна , що підлягає кваліфікації за 186 ч. 1 КК України та апеляція прокурора за цих обставин є обґрунтованою.
Крім того , підлягає виключенню з вироку суду першої інстанції вказівка на стягнення з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_7 , оскільки останньому кошти повернуті та матеріальних претензій він до засудженої не мав.
Рішення суду першої інстанції щодо стягнення заподіяної моральної та матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_6 є обґрунтованим , що підтверджується доказами по справі.
Вирок суду першої інстанції також підлягає зміні в частині стягнення судових витрат , оскільки стягнення судових витрат підлягає не в солідарному , а в дольовому порядку.
При обранні покарання судова колегія враховує дані про особу кожного засудженого , неодноразові притягнення до кримінальної відповідальності, споєння злочину засудженим ОСОБА_5 під час терміну випробування. З урахуванням обставин справи та особи засудженої ОСОБА_3 судова колегія вважає можливим застосувати при визначенні покарання принцип часткового складання покарання .
Істотних порушень норм кримінально - процесуального законодавства , щоб потягло за собою без умовне скасування вироку ,не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника Прилуцького міжрайонного прокурора зі змінами задовольнити, апеляції засуджених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Прилуцького міжрайонного суду від 29 травня 2006 р. щодо ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 змінити.
Перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_4 зі ст. 187 ч. 2 КК України на ч. 1 ст. 187 КК України та призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_5 зі ст. 187 ч. 2 КК України на ч.1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Прилуцького міськрайсуду від 07.04.2005 р. і остаточно призначити покарання у вигляді 4 років двох місяців позбавлення волі.
Перекваліфікувати дії засудженої ОСОБА_3 зі ст. 187 ч. 2 КК України на ст. 186 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Вважати ОСОБА_3 засудженою за ст.ст. 185 ч. 2, 309 ч. 2 КК України до покарання призначеного судом.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань , остаточно до відбуття призначити ОСОБА_3 4 роки позбавлення волі.
Виключити з вироку вказівку суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7- 238 грн.
Стягнути з засуджених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області по 54грн. 91 коп. за проведення експертизи.
В інший частині вирок залишити без змін.
Козак В.І. Гром Л.М. Білобров В.Д.