Справа №2-1201/10
РІШЕННЯ
Іменем України
23 вересня 2010 року
Корольовський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого-судді Драча Ю.І.
секретарі Попіль О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і в обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.2007 року та договору дарування від 25.03.2009 року, укладеного між ним та ОСОБА_3 я є власником 3\4 частини будинку по АДРЕСА_1. Належний йому і ОСОБА_2 будинок складається з трьох житлових кімнат в та посвідченого нотаріусом Житомирського міського власності ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_4, після її смерті відкрилася спадщина, частка у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом позивач вважається спадкоємцем, однак зареєструвати право власності не має можливості оскільки на день смерті розмір частки не був визначений. Спірна квартира була спільною сумісною власністю батьків та придбана в період шлюбу, відповідно матері позивача належить Ѕ частина квартири, а так як позивач є одним спадкоємцем, який прийняв спадщину, від просить визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, з тих же підстав.
Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнали в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи встановив наступне.
Позивач є сином ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про смерть, після її смерті відкрилася спадщина, частка у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом позивач вважається спадкоємцем, однак зареєструвати право власності не має можливості оскільки на день смерті розмір частки не був визначений. Спірна квартира була спільною сумісною власністю батьків та придбана в період шлюбу, відповідно матері позивача належить Ѕ частина квартири, а так як позивач є одним спадкоємцем, який прийняв спадщину він набуває права власності на Ѕ частину спірної квартири .
Відповідно до ст. 15 Закону України “ Про власність “ член житлового кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру набуває права власності на квартиру. З цих підстав суд визнає за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 право власності на вказану квартиру в рівних частках.
Керуючись ст. 63 СК України, ст. 392 ЦК України, ст.ст. 3,10,60,208,209,212-215, 226 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_8 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2.
Сторони мають право оскаржити рішення до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя : В. В. Бондарчук
Справа № 2-1201\10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2010 року м. Житомира
Корольовський районний суд м. Житомира:
в складі головуючого судді - Драча Ю.І.
при секретарі Попіль О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності у спільній власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки майна у натурі,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом і в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 23.08.2007 року та договору дарування від 25.03.2009 р., він являється власником 3\4 частини будинку по АДРЕСА_1. Власником 1\4 ід.ч. вказаного будинку є відповідачка - ОСОБА_2.
Належний йому і ОСОБА_2 будинок складається з трьох житлових кімнат / в технічному паспорті значаться за № 1-6, 1-7 площею по 10,70 кв. м, № 1-8 площею 16 кв.м /, кухні / 1-5/ площею 8,8 кв. м, веранди /1-1/ площею 5,3 кв. м, кладової /1-2/ площею 3,6 кв.м, коридору /1-3/ площею 3,3 кв.м, ванної /1-4/, площею 2,9 кв.м. Загальна площа будинку 61,3 кв.м.
До будинку належать надвірні будівлі: три сараї, гараж, огорожа.
У даний час між позивачем і відповідачкою виникають спори щодо володіння і користування належним їм будинком по АДРЕСА_1, надвірними будівлями.
Фактично він проживає у будинку, а відповідачка проживає за іншою адресою.
Угоди про спосіб виділення його частки із загального майна не досягнуто.
Належний їм будинок має лише одну кухню, один вхід, приміщення будинку / кімнати / незначного розміру, будинок є шлаконабивним, тому вважає, що поділити будинок в натурі між ними неможливо. Спільно володіти і користуватися будинком, надвірними будівлями немає можливості, так як з цього приводу у них виникатимуть конфлікти.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з тих же підстав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала та подала письмову заяву про відмову від зустрічного позову про виділ частки майна у натурі та не заперечувала про припинення її права власності на майно та сплату ОСОБА_1 грошової компенсації.
Суд заслухавши пояснення позивача, відповідачки та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 належить будинок який складається з трьох житлових кімнат / в технічному паспорті значаться за № 1-6, 1-7 площею по 10,70 кв. м, № 1-8 площею 16 кв.м /, кухні / 1-5/ площею 8,8 кв. м, веранди /1-1/ площею 5,3 кв. м, кладової /1-2/ площею 3,6 кв.м, коридору /1-3/ площею 3.3 кв.м, ванної /1-4/, площею 2,9 кв.м. Загальна площа будинку 61,3 кв.м. До будинку належать надвірні будівлі: три сараї, гараж, огорожа. У даний час між позивачем і відповідачкою виникають спори щодо володіння і користування належним їм будинком по АДРЕСА_1, надвірними будівлями. Фактично позивач проживає у будинку, а відповідачка проживає за іншою адресою. Угоди про спосіб виділення його частки із загального майна не досягнуто.
Належний їм будинок має лише одну кухню, один вхід, приміщення будинку / кімнати / незначного розміру, будинок є шлаконабивним, тому вважає, що поділити будинок в натурі між ними неможливо. Спільно володіти і користуватися будинком, надвірними будівлями немає можливості, так як з цього приводу у них виникатимуть конфлікти.
Згідно положення статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд відповідно до заяви відповідачки від 23.09.2010 року приймає відмову від зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки будинку в натурі, про виділ земельної частки в натурі.
Керуючись ст.ст. 365 ЦПК України, ст.ст. 15, 15-1, 62, 96, 172, 202, п.З.ч.1. ст.205, 203 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності у спільній власності задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 1\4 частину житлового будинку та надвірних споруд по АДРЕСА_1 та 1\4 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Виділити ОСОБА_1 у власність 1\4 частину будинку та 1\4 частину земельної ділянки, що по АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 33 240( тридцять три тисячі двісті сорок) грн.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляцію протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ю.І.Драч