Копія

Справа № 2-1266/2007рік

РIIIIEHНЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 квітня 2007 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Пахар Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 24 листопада 2001 року вона одружилася з відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилася дочка ОСОБА_3. Під час шлюбу ними була придбана однокімнатна квартира АДРЕСА_1. З квітня 2005 року відповідач почав безпричинно вчиняти сварки, під час яких ображав її та погрожував фізичним насильством. Щоб захистити дитину від постійного стресу, викликаного сварками, вона була змушена відвезти її до своїх батьків в м. Чернігів. У зв'язку з цим вона почала майже кожного дня їздити з м. Києва до м. Чернігова. 7 липня 2006 року шлюб з відповідачем було розірвано, донька залишилася на її вихованні та утриманні. Оскільки у неї не завжди були кошти на дорогу до м. Чернігова, іноді вона приходила ночувати додому. Відповідач, побачивши її в квартирі, відразу вчиняв сварки і не припиняв їх доти, поки вона не їхала ночувати до своїх рідних. Навіть якщо вона залишалася в квартирі, відповідач не впускав її до кімнати, не дозволяв користуватися меблями, побутовою технікою, дозволяв ночувати лише на кухні на розкладушці. На початку травня 2006 року відповідач взагалі змінив замки у вхідних дверях квартири, чим позбавив її можливості користуватися нею. У зв'язку з вказаними обставинами вона змушена була звернутися до суду. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 червня 2006 року відповідача зобов'язано не чинити перешкод в користуванні квартирою їй та її неповнолітній дочці та вселено її та дочку в квартиру.

Після рішення суду відповідач надав їй ключі від вхідних дверей, але одночасно поставив замок на двері кімнати. Це свідчить про те, що відповідач впевнений, що має право проживати в кімнаті, а вона з дочкою повинні жити на кухні, і надати їм можливість користуватися кімнатою він не збирається. Отже, вона та її дочка так і не мають можливості користуватися квартирою.

Внаслідок вказаної протиправної поведінки відповідача їй завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях, пов'язаних з тим. що вона була змушена проситись на нічліг до рідних, відвезти доньку до батьків у м. Чернігів, а також їздити на роботу з м. Чернігів до м. Києва, виходячи з дому о 6 годині ранку та повертаючись о 21 годині, що знесилювало її та впливало на її фізичний та психічний стан. Також моральна шкода полягає у порушенні її нормальних життєвих стосунків, оскільки вона, остерігаючись поведінки колишнього чоловіка, не могла запросити до себе додому рідних та подруг.

Таким чином позивачка вважає, що перешкоджанням з боку відповідача у проживанні її в квартирі та фактичним її виселенням з квартири (даний факт встановлено рішенням суду від 15 червня 2006 року) їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює у 3000 грн. Невиконанням відповідачем рішення суду від 15 червня 2006 року та продовженням їй чинити перешкоди у користуванні житлом, що виразилось у замкненні кімнати, їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 1000 грн. Вказані суми в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди позивачка просила стягнути з відповідача.

Крім того, майже кожного дня, починаючи з 1 червня 2006 року, вона витрачає на дорогу з м. Києва до м. Чернігова понад 30 грн., що становить близько 450 грн. на місяць. Вказані витрати вона змушена нести у зв'язку з тим, що не має грошей на оренду житла в м. Києві. Оскільки відповідач незаконно позбавив її права проживати в квартирі, що призвело до зайвих витрат на поїздки, просила стягнути з нього в рахунок відшкодування заподіяної їй матеріальної шкоди 1000 грн.

В судовому засіданні позивачка вказані позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що він не чинить позивачці перешкод в користуванні квартирою, вона сама не бажає в ній проживати та забрала з неї свої речі.

2

вимог, а саме: судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 23. 1 166, 1 167 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88. 212-215 ЦПК України,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 900 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачкою судові витрати: судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.