Код суду 0527                             № 2- 10638/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня   2010 року Костянтинівський міськрайонний суд  Донецької області

у складі:

головуючої судді                                                     Бєлостоцькіої О.В.,

при секретарі                                                           Теліціній О.О.,

за участю:                  

позивача                         ОСОБА_1,

представників відповідача                 Савенкова О.Л.,  Короїд О.В.,

представника  третьої особи                 -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про перерахунок сум відшкодування втраченого заробітку, третя особа -  Державне підприємство «Шахта Нова»,-

                        В С Т А Н О В И В:

    05 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костянтинівського відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про перерахунок сум відшкодування втраченого заробітку, в якому зазначив, що в період часу з 20 квітня 1987 року по 15 березня 1997 року він працював підземним забійником 6 розряду на Державному підприємстві «Шахта Нова»  виробничого об*єднання Дзержинськвугілля.

           28 травня 1997 року у зв*язку із професійним захворювання йому було встановлено 3 групу інвалідності та 50 % втрати працездатності, а 26 травня 1999 року  - повторно 3 групу інвалідності і втрату професійної працездатності 40%, у зв*язку з чим він отримував щомісячне відшкодування втраченого заробітку.

          01 квітня 2001 року ДП «Шахта Нова» передала до Костянтинівського відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України його справу із визначеною сумою щомісячного відшкодування втраченого заробітку у розмірі 188 грн 25, яка була невірно обчислена третьою особою по справі.

        На виконання рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 29 грудня 2009 року ДП «Шахта Нова» ОСОБА_1 на підставі наказу № 3/0 від 21 квітня 2010 року було здійснено перерахунок та  визначено щомісячне відшкодування втраченого заробітку станом на 01 квітня 2004 року  у розмірі 479грн 54коп та направлені відповідні документи на адресу відповідача по справі.      

          Відповідач відмовив позивачеві у перерахунку щомісячних сум страхових виплат, оскільки не згоден із застосуванням ДП «Шахта Нова » коефіцієнта підвищення заробітної плати у розмірі 2,378, у з*язку з чим позивач просив встановити йому з 01 квітня 2001 року новий розмір щомісячних сум відшкодування втраченого заробітку в розмірі 479 грн 54коп у зв*язку з професійним захворюванням; зобов*язати відповідача здійснити перерахунок щомісячних сум відшкодування втраченого заробітку  за період часу з 01 червня 2001 року по теперішній час на підставі акту № 2, довідки № 2 від 21 квітня 2010 року, переданих ліквідаційною комісією ДП «Шахта Нова» до Костянтинівського відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

     Під час розгляду справи позивач доповнив заявлені позовні вимоги (а.с.161) і просив підтвердити вірність розрахунку, здійсненого ліквідаційною комісією ДП «Шахта Нова» від 21 квітня 2010 року згідно рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 29 грудня 2009 року станом на 28 травня 1997 року на підставі довідки  про середній заробіток № 1594 від 31 грудня 2008 року; підтвердити правильність розрахунку, здійсненого ліквідаційною комісією  ДП «Шахта Нова» від 21 квітня 2010 року станом на 26 травня 1999 року  на підставі розмірів тарифних ставок (окладів), коефіцієнтів зростання тарифних ставок, нормативно-правових документів, що діяли на час встановлення позивачеві 40 % втрати професійної працездатності.  

     В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві і зазначив, що при проведенні перерахунку сум відшкодування застосуванню підлягає коефіцієнт підвищення заробітної плати в розмірі 2,38 на підставі наказу Мінвуглепрому від 04 березня 1996 року № 72, оскільки в даному випадку мало місце фактичне підвищення заробітної плати.

    Представники відповідача Савенко О.Л., Короїд О.В. заперечували проти задоволення позову і пояснили, що погоджуються з тим, що на час передачі справи ОСОБА_1 до Костянтинівського відділення ФССНВВ розмір щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку, сплачуваних на його користь, був неправильно визначений ДП «Шахта Нова».  Але довідка ДП «Шахта Нова» від 21 квітня 2010 року, наказ № 3/0 від 21 квітня 2010 року, які були видані на виконання рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2009 року оспорюється ними в частині застосування коефіцієнту 2,378, оскільки фактичного підвищення заробітної плати не було, бо відсутні первинні документи що підтверджують підвищення. Зазначили, що враховуючи положення п.28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 1100 від 03 жовтня 1997 року, підстав для подальшого перерахунку і застосування коефіцієнтів підвищення заробітної плати 1,14 з 01 липня 1998 року та 1,28 з 01 листопада 1999 року також немає, оскільки відсутні дані про розмір середньої заробітної плати забойщика на відбійний молоток 6 розряду станом на листопад 1997 року. Представники відповідача зазначили, що в іншій частині розрахунок проведений ДП «Шахта Нова»  ними не оспорюється.

        Представник третьої особи в судове засідання не з*явився, надав заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.88, 135).

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

     Судовим розглядом встановлено, що позивач по справі перебував у трудових відносинах із ДП «Шахта Нова» - працював підземним забойщиком на відбійний молоток 6 розряду, під час виконання трудових обов*язків захворів на професійне захворювання - хронічний бронхіт та вібраційну хворобу, що не заперечується сторонами по справі, у зв*язку з чим 28 травня 1997 року ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності із втратою професійної працездатності 50 %  зі строком переогляду 28 травня 1998 року (а.с.130).

        26 травня 1999 року ОСОБА_1 у зв*язку з професійним захворюванням  визнаний інвалідом 3 групи і йому встановлено 40 % втрати професійної працездатності зі строком переогляду 26 травня 2000 року (а.с.131).  

        04 вересня 2006 року ОСОБА_1 у зв*язку з професійним захворюванням безстроково визнаний інвалідом 3 групи і йому встановлено 40 % втрати професійної працездатності (а.с.129).  

      Як вбачається з довідки № 16/12911 від 16 червня 2010 року (а.с.128) шахта «Нова» Артемівського виробничого об*єднання з видобутку вугілля «Артемвугілля» на підставі наказу МУП УРСР № 9 від 30 січня 1981 року була включена до складу Дзержинського виробничого об*єднання з видобутку вугілля «Дзержинськвугілля». На підставі наказів Мінтопенерго № 687 від 02 листопада 2004 року та № 697 від 08 листопада 2004 року утворено державне підприємство «Шахта Нова». На підставі наказу Мінвуглепрому України  № 268 від 28 квітня 2006 року прийнято рішення про припинення діяльності ДП «Шахта Нова» шляхом ліквідації. На підставі наказу Мінвуглепрому України № 422 від 03 серпня 2006 року архівні документи ДП «Шахта Нова» передано ДП «Дзержинськвугілля».

              Відповідно до рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2009 року, яке набуло законної сили 12 січня 2010 року (а.с.7,8) позов ОСОБА_1 задоволено і зобов*язано ДП «Шахта Нова» зробити  ОСОБА_1 перерахунок суми відшкодування шкоди у зв*язку зі стійкою втратою працездатності за період часу  з 28 травня 1997 року по 01 квітня 2000 року з урахуванням відповідних окладів, тарифних ставок, коефіцієнтів зростання окладів (тарифних ставок) та відповідно до нормативно-правових документів, що діяли на той час та нарахувати ОСОБА_1 суму щомісячного відшкодування шкоди у зв*язку зі стійкою втратою працездатності станом на 01 квітня 2001 року.  

       На виконання зазначеного рішення суду ДП «Шахта Нова» було видано наказ № 3/0 від 21 квітня 2010 року  (а.с.3) відповідно до якого перераховано розмір щомісячного відшкодування втраченого заробітку позивача  за період часу з 28 травня 1997 року по 26 травня 1999 року - його розмір з урахуванням 50 % втрати професійної працездатності  становив 599 грн 42коп. У зв*язку із встановленням 26 травня 1999 року ОСОБА_1 40% професійної працездатності з тих же підстав, розмір щомісячних виплат в період часу з 26 травня 1999 року по 01 червня 2001 року  має становити 479грн 54коп.

  Відповідно до довідки ДП «Дзержинськвугілля» № 1594 від 31 грудня 2008 року (а.с.64), довідки ДП шахта «Новая» від 21 квітня 2010 року (а.с.72) заробітна плата ОСОБА_1 в жовтні 1994 року склала 10961833,00крб, в січні 1995 року – 14794250,00 крб, в квітні 1995 року – 18923250,00крб, що відповідає також акту перевірки довідки про розмір середнього заробітку від 10 червня 2010 року (а.с.115) і не заперечується сторонами по справі.

     Згідно наказів Дзержинського ВО «Дзержинськвугілля» № 22 від 22 лютого 1995 року (а.с.65,11,112), від 06 вересня 1995 року № 114 (а.с.104,105), від 17 квітня 1996 року № 54 (а.с.106-108) та листа ДП «Дзержинськвугілля» № С-9 від 20  травня 2010 (а.с.79) було здійснено перерахунок тарифних ставок, посадових окладів на коефіцієнти 3,17, 1,5 та 1,22 відповідно, що визнається відповідачем по справі.

          Як вбачається з листа ДП «Дзержинськвугілля» № с-9 від 20 травня 2010 року (а.с.79,80) коефіцієнт фактичного росту заробітної плати працівників ДП «Шахта Нова» на момент прийняття наказу Мінвуглепрому № 72 від 04 березня 1996 року про підвищення тарифних ставок становив 1,22.

        Як вбачається з довідки ДП «Шахта Нова» № 688 від 05 квітня 2010 року (а.с.4, 72), в період часу з 01 жовтня 1994 року по 01 квітня 2001 року розмір денної тарифної ставки підземного забійника 6 розряду на о/м на ДП «Шахта Нова»  з оплатою 1 групи тарифних ставок та коефіцієнти їх росту становили :

З 01.10.1994 року  -  102600 крб;

З  01.02.1995 року – 326280 крб, коефіцієнт росту  - 3,18;

З 01.09.1995 року  - 489420крб, коефіцієнт росту – 1,5;

З 01.04.1996 року -  1164000крб, коефіцієнт росту – 2,378;

З 01.07.1998 року – 13грн 34коп,  коефіцієнт росту – 1,1458;

З 01.11.1999 року -  17грн 05коп, коефіцієнт росту – 1,278.

    Згідно листа ДП «Шахта Нова» від 19 липня 2010 року (а.с.42) документи стосовно заробітної плати ОСОБА_1, накази про підвищення тарифних ставок на підприємстві відсутні.

   Як вбачається з листа ДП «Шахта Нова» від 06 грудня 2010 року на запит суду  (а.с.177) документи стосовно фактичного підвищення заробітної плати трудящих ДП «Шахта Нова», в тому числі по професії «забойщик на на отбойних молотках 6 розряду» відповідно до наказу № 72 від 04 березня 1996 року; стосовно коефіцієнта підвищення заробітної плати та стосовно розміру середньої заробітної плати по професії «забойщик на на отбойних молотках 6 розряду» за період часу з 28 травня 1997 року по 01 квітня 2001 року на ДП «Шахта Нова» відсутні.  

     Відповідно до листа ДП «Дзержинськвугілля» № 5-53/933 від 24 червня 2010 року (а.с.40, 109-110, 113,114) рівень тарифних ставок та коефіцієнти їх росту на всіх шахтах ДП «Дзержинськвугілля» були однаковими і для забійників 6 розряду  1 групи ставок становили :

З 01.10.1994 року  -  102600 крб; коефіцієнт росту – 2;

З  01.02.1995 року – 326280 крб, коефіцієнт росту  - 3,18;

З 01.09.1995 року  - 489420крб, коефіцієнт росту – 1,5;

З 01.04.1996 року -  11грн 64коп, коефіцієнт росту – 2,38;

З 01.07.1998 року – 13грн 34коп,  коефіцієнт росту – 1,146;

З 01.11.1999 року -  17грн 10коп, коефіцієнт росту – 1,282.

        Коефіцієнти для розрахунку регресу, згідно зазначеної довідки, становили : з 01 лютого 1995 року – 2,3; з 01 вересня 1995 року – 1,5: з 01 квітня 1996 року – коефіцієнт фактичного росту заробітної плати працівника по підприємству ; з 01 липня 1998 року – 1,1458; з 01 листопада 1999 року – 1,285. За період з 01 грудня 1999 року по квітень 2001 року підвищення тарифних ставок не здійснювалось. Довідку про середній заробіток по професії «забойщик на обойний молоток 6 розряду»  на дату підвищення тарифних ставок після 03 жовтня 1997року  по ДП «Шахта Нова» та ДП «Дзержинсьтквугілля» надати неможливо у зв*язку з тим, що ліквідованою шахтою документи по заробітній платі в архів ДП «Дзержинськвугілля» не передавались, оскільки сплив строк їх зберігання на шахті; а ДП «Дзержинськвугілля» форми по заробітній платі було виділено до знищення відповідно до актів.      

             Відповідно до п.22 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування втраченого заробітку (або відповідної його частини) визначається за бажанням потерпілого за 12 або за 3 повних місяці, які передували каліцтву, а при професійному захворюванні – стійкій втраті професійної працездатності.

        Пунктом 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено перелік підстав для перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) до яких віднесено : зміну ступеня втрати професійної працездатності; зміну складу сім*ї померлого; підвищення мінімального розміру заробітної плати в порядку, визначеному законодавством; підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.    

      Постановою Кабінету Міністрів України № 1100 від 03 жовтня 1997 року, яка набрала чинності з 24 жовтня 1997 року, були внесені зміни та доповнення до пункту 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472. Відповідно до внесених до п.28 Правил змін, перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводиться у разі: зміни ступеня професійної працездатності; зміни складу сім*ї померлого; підвищення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в порядку, визначеному законодавством; підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових і бюджетних підприємств.

   Перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

     Пунктом 1 Указу Президенту України від 09 січня 1996 року «Про додаткові заходи щодо матеріального  і морального заохочення працівників вугільної промисловості» Кабінету міністрів України за погодженням з об*єднанням галузевих профспілок доручено, зокрема, визначити умови оплати праці, розміри тарифних ставок і схеми посадових окладів  працівників вугільної промисловості та шахтного будівництва з урахуванням умов складності праці, здійснивши їх перегляд з метою збільшення у межах наявного фонду споживання; установити граничні розміри надбавок, доплат, премій і винагород для підвищення частини тарифу у середньомісячній заробітній платі працівників вугільної промисловості не менш як до 70 відсотків, маючи на увазі, що зазначені розміри можуть збільшуватись у колективних договорах підприємств за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств після сплати податків та інших платежів.

      На виконання зазначеного Указу Президента та відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 15 січня 1996 року № 469/1 Міністр вугільної промисловості затвердив наказ від 04 березня 2006 року «Про додаткові заходи матеріального стимулювання працівників вугільної промисловості» (а.с.66,67). Пунктом 1.3 вказаного наказу працівникам роз*яснино, що збільшення тарифних ставок і окладів здійснюється з метою збільшення частки тарифів у середньомісячній заробітній платі в межах наявного фонду споживання за рахунок : здешевлення вартості харчування; зміни порядку оплати за нормативний час пересування у шахті від ствола до робочого місця і в зворотному напрямку; встановлення граничних розмірів надбавок, доплат, премій і винагород. Згідно п. 1.4 цього наказу передбачено, що збільшення розмірів тарифних ставок слід здійснити  в межах фонду споживання.

     При цьому в зазначеному наказі Мінвуглепрому від 04 березня 1996 року не вироблено механізм здійснення перерахунку розмірів відшкодування шкоди працівникам і вказаний наказ не містить положення про необхідність підвищення тарифної ставки саме на коефіцієнт 2,38.

     Оскільки в даному випадку  відсутні докази фактичного підвищення заробітної плати з 01 квітня 1996 року на коефіцієнт 2,38, отже,  підстави для його застосування відсутні.

      Відкорегована заробітна плата ОСОБА_1 на коефіцієнти підвищення тарифних ставок становитиме :

    за жовтень 1994 року – 10961833крб х 3,17 х 1,5 х 1,22 = 63590689,42крб;

    за січень 1995 року – 14794250крб х 3,17 х 1,5 х 1,22 = 85822923,68крб;

    за квітень 1995 року – 18923250 крб х 1,5 х 1,22 = 34629547,5 крб.

Середня заробітна плата ОСОБА_1 за зазначені місяці становить 61347720,20крб (63590689,42крб +85822923,68крб + 34629547,5 крб) : 3), що відповідно становить 613 гривень 48копійок.

    Виходячи із 50 % втрати професійної працездатності, встановленої ОСОБА_1 28 травня 1997 року, розмір відшкодування шкоди у зв*язку із стійкою втратою працездатності  з травня 1997 року має становити 306 гривень 74 копійки (613 грн 48коп х 50%).  

Як вбачається з листа ДП «Шахта Нова» від 06 грудня 2010 року на запит суду  (а.с.177) документи стосовно фактичного підвищення заробітної плати трудящих ДП «Шахта Нова», в тому числі по професії «забойщик на  отбойних молотках 6 розряду» відповідно до наказу № 72 від 04 березня 1996 року; стосовно коефіцієнта підвищення заробітної плати та стосовно розміру середньої заробітної плати по професії «забойщик на на отбойних молотках 6 розряду» за період часу з 28 травня 1997 року по 01 квітня 2001 року на ДП «Шахта Нова» відсутні.  

    З листів ДП «Дзержинськвугілля» № С-20 від 25 серпня 2009 року (а.с.25), № 5-53/933 від 24 червня 2010 року (а.с.40) вбачається, що рівень тарифних ставок та коефіцієнти їх зростання на всіх шахтах ДП «Дзержинськвугілля» були однаковими; з 01 липня 1998 року розрахунковий коефіцієнт підвищення для регресу становив 1,14, з 01 листопада 1999 року – 1,28; за період часу з 01 грудня 1999 року по квітень 2001 року підвищення тарифних ставок не відбувалось.

    Відповідно до листів ДП «Дзержинськвугілля» № 1-53/1693 від 11 листопада 2010 року (а.с.137, 140-142), № 1-53/1860 від 03 грудня 2010 року (а.с.175) накази по ДП «Шахта Нова» про переведення трудящих на нові умови оплати праці з 01 квітня 1996 року по квітень 2001 року в архів ДП «Дзержинськвугілля» не передавались. Дані про розмір середнього заробітку по професії «забойщик на отбойних молотках 6 розряду» по ДП «Шахта Нова» та коефіцієнти зростання заробітної плати  за період часу з 28 травня 1997 року по 01 квітня 2001 року надати неможливо оскільки форми по заробітній платі було виділено до знищення у зв*язку із закінченням терміну їх зберігання.

    Згідно архівної довідки № 16/2392 від 11 листопада 2010 року (а.с.138а, 140)  документи про фактичне підвищення заробітної плати працівників ДП «Шахта Нова», коефіцієнти підвищення, розмір середнього заробітку про професії «забойщик на обойних молотках 6 розряду» за період часу з 28 травня 1997 року по 01 квітня 2001 року ДП «Шахта Нова» в архів ДП «Дзержинськвугілля» не передавались.

      Оскільки відсутні дані про розмір середньомісячної заробітної плати забойщика  на відбійний молоток 6 розряду по ДП «Шахта Нова» (а.с.177), ДП «Дзержинськвугілля» (а.с.175) за період часу з 28 травня 1997 року по 01 квітня 2001року, суд позбавлений можливості визначити розмір відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_1 станом на листопад 1997 року із застосуванням коефіцієнтів зростання тарифних ставок у відповідності до п.28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків в редакції від 03 жовтня 1997 року, якою було встановлено обмеження для перерахунку розміру відшкодування шкоди потерпілому.  

        Як вбачається з довідки про розмір втраченого заробітку та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого станом на 01 квітня 2001 року (а.с.167) та постанови № 63 від 20 липня 2001 року (а.с.170) сума відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_1 становила 188 гривень 25 копійок, що не заперечувалось сторонами по справі.

    Відповідач здійснював перерахунок сум щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 згідно ч.2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», що підтверджується постановами № 63-а від 26 березня 2002 року (а.с.188), № 63-г від 25 березня 2003 (а.с.189), № 90/04 від 19 березня 2004 року (а.с.190), № 137/05 від 18 березня 2005 року (а.с.191), № 178/06-01 від 22 березня 2006 року (а.с.192),  № 334/07-01 від 21 березня 2007 року (а.с.193), № 0534/63/63/2 від 05 квітня 2008 року (а.с.194), № 0534/63/63/8 від 28 березня 2009 року (а.с.195), № 0534/63/63/11 від 02 квітня 2010 року (а.с.196).  

      Як вбачається із вищезазначених постанов (а.с.188-196) розмір щомісячної страхової суми ОСОБА_1 становив : з 01 березня 2002 року – 224грн 58коп, з 01 березня 2003 року – 265грн 45коп, з 01 березня 2004 року – 305 грн 81 коп, з 01 березня 2005 року – 378грн 59коп, з 01 березня 2006 року – 455грн 44коп, з 01 березня 2007 року – 538грн 79коп, з 01 березня 2008 року – 606грн 14коп, з 01 березня 2009 року – 644грн 33коп, з 01 березня 2010 року по теперішній час – 644грн 33коп.  

              Відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» п ерерахування  сум  щомісячних страхових  виплат провадиться також  у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної  плати  у  галузях  національної  економіки  за  даними центрального  органу  виконавчої  влади  з питань статистики. Такеперерахування  провадиться  з 1 березня наступного року. При цьому визначена  раніше  сума  щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.  

      Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27 квітня 2007 року затверджена нова редакція Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), згідно п.п. 3.4.4, 3.8.2 якого перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений Правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Зазначеним Порядком передбачені коефіцієнти підвищення страхових виплат : у 2002 році – 1,193, у 2003 році – 1,182, у 2004 році – 1,152, у 2005 році – 1,238, у 2006 році – 1,203, у 2007 році – 1,183, у 2008 році – 1,125, у 2009 році – 1,063.

   Оскільки з 26 травня 1999 року по 26 травня 2000 року, а згодом безстроково ОСОБА_1 було встановлено 40 % втрати професійної працездатності (а.с.131) розмір відшкодування втраченого заробітку з 26 травня 1999 року і станом на 01 червня 2001 року, на день передачі справи ДП «Шахта Нова» до Костянтинівського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  мав становити 245 гривень 39 копійок (613грн 48коп  х 40%).

      Враховуючи вищевикладене, сума щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 мала становити:

-   з 01 березня 2002 року       245грн 39коп х 1,193 = 292грн 75коп;

-   з 01 березня 2003 року        292грн 75 коп х 1,182 = 346грн 03коп;

-   з 01 березня 2004 року        346грн 03коп х 1,152 = 398грн 63коп;

-   з 01 березня 2005 року       398грн 63коп х 1,238 = 493грн 50коп;

-   з 01 березня 2006 року

631грн 48 коп х 1,193 х 1,182 х 1,152 х 1,238 х 1,203 = 1484грн 22коп

1484грн 22коп х 40% = 593 грн 69коп

-   з 01 березня 2007 року        

1484грн 22коп х 1,183 = 1755грн 83коп

1755грн 83коп х 40 % = 702грн 33коп

-   з 01 березня 2008 року      

1755грн 83 коп х 1,125 = 1975грн 31коп

1975грн 31коп х 40 % = 790грн 12коп

-   01 березня 2009 року по теперішній час

1975грн 31коп х 1,063 = 2099грн 75коп

2099грн 75коп х 40%= 839грн 90коп.

Отже з 01 березня 2009 року на час розгляду справи судом розмір щомісячної страхової виплати втраченого заробітку ОСОБА_1 має становити 839 грн 90коп.    

Статтею 257 ЦК України передбачено, що строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, складає три роки.

Частиною 5 пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню  за час, що не перевищує трьох років.    

     Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, - зобов*язати відповідача по справі встановити позивачеві на  01 червня 2001 року (з дати надходження справи до відповідача) щомісячну страхову виплату втраченого заробітку у розмірі 245гривень 39 копійок з подальшим перерахунком відповідно до статті 29 Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачені суми щомісячних страхових виплат втраченого заробітку за період часу з 05 серпня 2007 року по 05 серпня 2010 року у розмірі 6687грн 80 коп, виходячи з наступного розрахунку.    

   З 05 серпня 2007 року по лютий 2008 року включно позивач щомісячно отримував страхову суму відшкодування у розмірі 538грн 79коп, тобто за зазначений період часу він отримав (469грн26коп(538грн 79коп : 31 день х 27 днів серпня місяця 2007 року) + 538грн 79коп х 6 місяців = 3702грн 00коп.

   З березня 2008 року по лютий 2009 року включно позивач отримував страхову суму відшкодування у розмірі 606грн 14 коп щомісячно, тобто за зазначений період часу він отримав 606грн 14 коп х 12 місяців = 7273грн 68коп.

   З березня 2009 року по 05 серпня 2010 року (день звернення до суду з позовом) позивач отримував страхову суму відшкодування втраченого заробітку у розмірі 644грн 33коп щомісячно, за зазначений період часу позивач отримав (644грн х 17 місяців) + (644грн 33 коп : 31 день х 5 днів серпня 2010 року) = 11057грн 51коп.

   Всього за період час з 05 серпня 2007 року по 05 серпня 2010 року ОСОБА_1 сплачено страхову суму відшкодування втраченого заробітку у розмірі 22033грн 19коп.

    З 05 серпня 2007 року по лютий 2008 року включно позивачеві належало до сплати  страхова сума відшкодування у розмірі 702грн 33коп щомісячно, тобто за зазначений період часу позивачеві належало сплатити (611грн 82коп(702грн 33коп : 31 день х 27 днів серпня місяця 2007 року) + 702грн 33коп х 6 місяців = 4825грн 80коп.

    З березня 2008 року по лютий 2009 року включно позивачеві належало до сплати  страхову суму відшкодування втраченого заробітку у розмірі 790грн 12коп щомісячно, тобто за зазначений період часу позивачеві належало виплатити 790грн 12 коп х 12 місяців = 9481грн 44коп.

     З березня 2009 року по 05 серпня 2010 року (день звернення до суду з позовом) позивачеві належало до сплати страхова сума відшкодування втраченого заробітку у розмірі 839грн 90коп щомісячно, за зазначений період часу позивачеві належало виплатити (839грн 90 коп х 17 місяців) + (839грн 90коп : 31 день х 5 днів серпня 2010 року) = 14413рн 75коп.

       Оскільки за період час з 05 серпня 2007 року по 05 серпня 2010 року ОСОБА_1 належало сплатити страхову суму відшкодування втраченого заробітку у розмірі 28720 грн 99коп, а фактично на його користь за зазначений період часу сплачено 22033 грн 19коп, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6687грн 80коп (28720грн 99коп – 20033грн 19коп).

      Суд не приймає до уваги розрахунки суми відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_1, які містяться наказі ДП «Шахта Нова» № 3/о від 21 квітня 2010 року (а.с.5), оскільки вони не відповідають вимогам законодавства в частині застосування коефіцієнту підвищення заробітної плати 2,38.

      Позовні вимоги в частині підтвердження вірності розрахунку, виконаного ліквідаційною комісією ДП «Шахта Нова» на підставі рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 29 грудня 2009 року станом на 28 травня 1997 року та розрахунку виконаного ліквідаційною комісією ДП шахта «Нова» від 21 квітня 2010 року станом на 26 травня 1999 року задоволенню не підлягають, оскільки такий спосіб захисту не передбачений діючим законодавством, зокрема, статтею 16 ЦК України.  

    Позовні вимоги в іншій частині задоволенню не підлягають, у зв*яку з пропуском строку позовної давності.

    В силу ст.88 ЦПК України з відповідача в на користь державного бюджету слід стягнути судовий збір у розмірі 65 гривень 72 копійки та збір на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 120 гривень.

    На підставі ст.257 ЦК України, ст.29 Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»,  п.22, 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (зі змінами та доповненнями), Частиною 5 пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до Костянтинівського відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про перерахунок сум відшкодування втраченого заробітку, третя особа -  Державне підприємство «Шахта Нова» задовольнити частково.

         Зобов*язати Костянтинівське відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України встановити ОСОБА_1 на 01 червня 2001 року щомісячну страхову виплату втраченого заробітку у зв*язку з професійним захворюванням у розмірі 245грн 39 копійок з наступним перерахунком відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

     Стягнути з Костянтинівського відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_1 недоплачені суми щомісячної страхової виплати втраченого заробітку у зв*язку з професійним захворюванням  за період часу з 05 серпня 2007 року по 05 серпня 2010 року у розмірі 6687 (шість тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 80 копійок.

   В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

   Стягнути з Костянтинівського відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 66 (шістдесят шість) гривень 78 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.    

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.        

        Суддя підпис

        Копія вірна

Суддя                 О.В. Бєлостоцька

    ДОВІДКА

Рішення суду не набуло законної сили.

Суддя                 О.В. Бєлостоцька

Код суду 0527                             № 2- 10638/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня   2010 року Костянтинівський міськрайонний суд  Донецької області

у складі:

головуючої судді                                                     Бєлостоцькіої О.В.,

при секретарі                                                           Теліціній О.О.,

за участю:                  

позивача                         ОСОБА_1,

представників відповідача                 Савенкова О.Л.,  Короїд О.В.,

представника  третьої особи                 -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про перерахунок сум відшкодування втраченого заробітку, третя особа -  Державне підприємство «Шахта Нова»,-

                        В С Т А Н О В И В:

  Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення суду, пов*язану з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за   необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

      На підставі _________ керуючись ст. ст.______, 212,214,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 до Костянтинівського відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про перерахунок сум відшкодування втраченого заробітку, третя особа -  Державне підприємство «Шахта Нова» задовольнити частково.

         Зобов*язати Костянтинівське відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України встановити ОСОБА_1 щомісячну суму відшкодування втраченого заробітку з 01 червня  2001 року у розмірі 245грн 39 копійок.

     Стягнути з Костянтинівського відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_1 недоплачені суми відшкодування втраченого заробітку за період часу з 05 серпня 2007 року по 05 серпня 2010 року у розмірі 6682 (_________) грн. 39копійок.

   В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

   Стягнути з Костянтинівського відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 66 грн 82коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 120 гривень.    

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.        

        Суддя