УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
м. Київ, вул. Солом’янська, 2-А
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2011 року суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва Мацелюх П.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, –
ВСТАНОВИВ:
17 листопада 2010 року постановою судді Дарницького районного суду м. Києва Гудиму І.К. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Як вбачається зі змісту постанови суду, 18 жовтня 2010 року о 08 год. 30 хв. ОСОБА_2 в м. Києві по вул. Кіквідзе, 2/34, керував автомобілем ЗАЗ – 110308, д.н.з. НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), всупереч вимогам п.п. 2.5 п. 2 Правил дорожнього руху, від проходження огляду у встановленому порядку відмовився у присутності двох свідків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не заперечуючи фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення, просить постанову судді в частині накладення стягнення змінити, замінивши останнє на штраф, посилаючись на свій похилий вік, притягнення до адміністративної відповідальності вперше, як обставини, що пом’якшують відповідальність, а також необхідність користування транспортним засобом у зв’язку з характером роботи.
Також ОСОБА_2 просить поновити йому строк на оскарження постанови суду, зазначаючи, що суд розглянув справу, не повідомивши його
_________________________________
Справа №33-2332/10 Головуючий в суді 1-ї інстанції – Леонтюк Л.Г.
Категорія: ст. 130 КУпАП Апеляційна інстанція – Мацелюх П.С.
про час і місце розгляду, та за його відсутності. При цьому звертає увагу, що суд направив копію постанови на його ім’я лише 29 листопада 2010 року, з помилкою в адресі, у зв’язку з чим апелянт отримав її 06 грудня 2010 року.
Заслухавши пояснення особи, яка притягнена до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, який підтримав апеляцію та просить пом’якшити накладене стягнення, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про порушення ОСОБА_2 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України відповідає фактичним обставинам події, підтверджується представленими в матеріалах справи даними протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту ІДПС ВДАІ з обслуговування Печерського району м. Києва Нагайка В.А., і не заперечується самим ОСОБА_2
Фактичні обставини скоєння адміністративного правопорушення встановлені судом правильно та їм дано вірну правову оцінку. Вважати висновок суду сумнівним чи недостовірним підстав немає.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 30 КУпАП, позбавлення права керування транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Враховуючи, що вчинене ОСОБА_2 адміністративне правопорушення стосується безпеки дорожнього руху і є грубим, застосовані до нього вид і строк адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає обґрунтованими і підстав для пом’якшення стягнення не вбачає.
Посилання ОСОБА_2 в апеляції на те, що він є особою похилого віку та вперше притягується до адміністративної відповідальності, не заслуговують на увагу, оскільки вказані апелянтом обставини, хоч і є такими, що пом’якшують відповідальність, проте, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, не дають достатніх підстав для накладення на нього більш м’якого за видом стягнення – штрафу. Крім цього, накладене на апелянта адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не є найсуворішим за видом із передбачених санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки остання містить і альтернативні більш суворі – громадські роботи та адміністративний арешт, а строк накладеного на ОСОБА_2 стягнення – 1 рік – є мінімальним в межах санкції даної статті.
Враховуючи викладене, постанова Дарницького районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 є законною і обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування немає.
Разом з тим, причину пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження апеляційний суд вважає поважною з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 285 КУпАП, копія постанови суду у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Як вбачається з матеріалів справи, копію постанови від 17 листопада 2010 року на адресу ОСОБА_2 було направлено 29 листопада 2010 року (а. с. 5), тобто з пропуском встановленого законом строку, а згідно з відбитком поштового календарного штемпеля на наданій апелянтом копії конверту, копію судового рішення він отримав 06 грудня 2010 року (а. с. 13). З даного часу до моменту подання ним апеляційної скарги – 14 грудня 2010 року – встановлений ст. 289 КУпАП 10-денний строк на апеляційне оскарження пропущено не було. З огляду на зазначене, відповідне клопотання ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а пропущений ним строк – поновленню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 266, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –
П О С Т А Н О В И В:
Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києві від 17 листопада 2010 року.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік, залишити без зміни , а апеляцію ОСОБА_2 – без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва П.С.Мацелюх