Справа № 22-28067/10 Головуючий у 1-й інстанції: Макаренко І.О. доповідач: Усик Г.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Усика Г.І.
суддів: Закропивного О.В., Волкової Л.О.
при секретарі: Грозовській Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2010 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ « Видавнича група «Нова інформація» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2008 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ « Видавнича група «Нова інформація» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що 07.12.2007 р. в газеті «Газета по-українськи» № 226 (509) в рубриці «Фарт – не фарт» була розміщена стаття під назвою «Сплутав сусіда зі злодієм», в якій розміщено його фото та викладені відомості, які не відповідають дійсності та ганьблять його честь і гідність, завдають йому душевного болю та моральні страждання.
З урахуванням доповнень та уточнень просив зобов’язати відповідача спростувати відомості викладені у вказаній статті шляхом розміщення спростування наступного змісту «Опубліковані відомості є надуманими і не відповідають дійсності. Редакція газети «Газета по-українськи» приносить вибачення шановному ОСОБА_1, депутату Луцької міської ради 1-3 демократичних скликань, Почесному донору України, ветерану праці, члену національної спілки журналістів України, за завдані вказаною публікацією неприємності та прикрощі, а також зичить йому міцного здоров’я та всіляких фартів» та стягнути на відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2010 р. позов задоволено частково.
Визнано інформацію, опубліковану в рубриці «Фарт – не фарт» в статті «Сплутав сусіда зі злодієм» у засобі масової інформації «Газета по-українськи» від 07.12.2007 р. № 226 (509), такою, що не відповідає дійсності.
Зобов’язано ТОВ « Видавнича група «Нова інформація» розмістити у засобі масової інформації «Газета по-українськи» спростування наступного змісту:
«У газеті № 226 (509) від 07.12.2007 р. на стор. 6 у рубриці «Фарт – не фарт» надрукована публікація під заголовком «Сплутав сусіда зі злодієм» у якій йдеться про нібито побиття лучанина ОСОБА_1 (на фото). Опубліковані відомості не відповідають дійсності.
Редакція газети «Газета по-українськи» приносить свої вибачення ОСОБА_1
Стягнуто з ТОВ « Видавнича група «Нова інформація» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 25 грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначав, що в судовому засіданні було достовірно встановлено, що опубліковані стосовно нього відомості в статті «Сплутав сусіда зі злодієм» у засобі масової інформації «Газета по-українськи» від 07.12.2007 р. № 226 (509) не відповідають дійсності, є неправдивими. Відмовляючи в задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди суд не взяв до уваги, що ця публікація завдала йому значного душевного болю, оскільки його знають у м. Луцьку як поважну людину, а викладені в статті неправдиві відомості кидають на нього тінь злодія, та людини яка буцімто є скаржником, що призвело до погіршення стану здоров’я.
На звернення до редакції газети, йому не була надіслана відповідь, що теж вплинуло на його душевний стан, і підтверджує вину відповідача. Крім того, поза увагою суду залишився його вік, наявність у нього захворювань та протипоказань щодо нервових переживань, та пояснення свідків, які підтверджували його стан.
Також суд неповно стягнув з відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору та незаконно обмежив його право на виступ в судових дебатах.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених підстав.
Представник ТОВ « Видавнича група «Нова інформація» просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які брали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення та ухвали суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч.1 ст.277 ЦПК України, фізична особа, особисті немайнові права, якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до ч.3 цієї статті негативна інформація поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
07.12.2007 р. в газеті «Газета по-українськи» № 226 (509) в рубриці «Фарт – не фарт» розміщено фото позивача та публікацію під назвою «Сплутав сусіда зі злодієм», в якій зазначено наступне:
«Увечері біля дверей своєї квартири побили 61-річного лучанина ОСОБА_1. Чоловіка вдарив по голові металевим ліхтарем його сусід ОСОБА_3, 52 роки. Пенсіонер знепритомнів. – Сусід накинувся на мене в темному під’їзді. Каже, нібито думав, що я квартирний злодій, - скаржиться потерпілий. ОСОБА_1 подав до суду на ОСОБА_3, щоб той відшкодував гроші за лікування струсу мозку. Відтоді в під’їзді постійно ввімкнута лампа».
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач не довів факт побиття позивача, звернення його з цього приводу до міліції, за медичною допомогою та за захистом своїх прав до суду, а тому за висновком суду зазначена інформація є недостовірною і негативною.
Негативною слід вважати інформацію про те, що позивач начебто скаржився на сусіда ОСОБА_3, який накинувся на нього у темному під’їзді та вдарив металевим ліхтарем по голові, та що він звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, оскільки вона не відповідала дійсності, а її опублікування змушувало позивача виправдовуватись перед сусідами та знайомими, що він такої інформації працівнику редакції газети не надавав.
Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
Зважаючи на викладене, суд обґрунтовано зобов’язав відповідача спростувати зазначену інформацію.
Відповідно до п. 4 частини 2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності, та ділової репутації фізичної особи або юридичної особи.
Задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди можливе лише при наявності самої шкоди, протиправності діяння її заподіювача, причинного зв’язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в заподіянні шкоди.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що автором публікації в рубриці «Фарт – не фарт» в статті «Сплутав сусіда зі злодієм» у засобі масової інформації «Газета по-українськи» від 07.12.2007 р. № 226 (509) є особа під літературним псевдонімом ОСОБА_2, який не є штатним працівником редакції газети, і з пояснень якого стало відомо, що викладена ним в публікації інформація була надана йому самим позивачем.
Позивач доводи представника відповідача про надання оскаржуваної ним інформації особисто, не підтвердив. Стверджував, що автора публікації він не знає і з якою метою вона опублікована йому невідомо.
Оскільки в діях відповідача не встановлена мета на приниження честі та гідності позивача, і останній не довів, що йому були заподіяні моральні страждання, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні його вимог про відшкодування моральної шкоди.
Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 17,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн. Зазначені витрати судом стягнуті з відповідача на користь позивача.
Доказів про понесені ним інші витрати, які відповідно до положень ст.79 ЦПК України відносяться до судових, і підлягають розподілу в порядку ст.88 цього Кодексу, позивач не надав, а тому його доводи про неповне стягнення судом на його користь судових витрат є безпідставними. Зайво внесені позивачем кошти повертаються в порядку, визначеною ст.83 ЦПК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону. Доводи апеляційної скарги законність та обґрунтованість висновків суду не спростовують, а вона задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2010 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: