АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-21536/10 Категорія ЦП: 57
Головуючий у першій інстанції Калінюк Р.Б.
Доповідач – Кварталова А.М.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Кварталової А.М.
суддів – Галушко Л.А., Левенця Б.Б.,
при секретарі – Чебан Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на правову допомогу та витрат пов'язаних із явкою до суду,-
в с т а н о в и л а :
15.09.2010р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення витрат на правову допомогу та витрат пов'язаних із явкою до суду, та просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь фінансові витрати у зв'язку з розглядом цивільної справи № 2-2955/2009 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, пов'язані з залученням до участі на його стороні спеціаліста у галузі права та витрати, пов'язані з виїздом на місце розгляду справи у загальній сумі 10 312 грн. 49 коп.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що раніше в провадженні
Біляївського районного суду Одеської області знаходилась цивільна справа за № 2-2995/2009 за позовом до нього ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, у частині виключення з договору дарування слів «розташованого на земельній ділянці площею 2400 кв. метрів».
У зв'язку з розглядом цивільної справи за № 2-2995/2009, позивач був змушений брати участь у судових засіданнях в якості відповідача, виїздити до місця судового засідання, залучати до участі у справі фахівця з надання юридичної допомоги, у зв'язку з чим позивачем у вказаній справі № 2-2995/2009р. були понесені матеріальні витрати, а саме: залучення фахівця в галузі права, за що він сплатив 8340 грн. 20 коп.; транспортні витрати, пов'язані з виїздом до місця розгляду позову 1972 грн. 29 коп.
Позивач та його представник наполягали на задоволенні позовних вимог і посилались на те, що в зв'язку з розглядом вищевказаної цивільної справи за № 2-2995/2009 ОСОБА_2 був змушений приймати участь у судових засіданнях, користуватися послугами юриста та нести транспорті витрати, а тому вважають, що відповідачка ОСОБА_3 повинна їх йому компенсувати(а.с.2-19).
Представник відповідачки ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та посилався на те, що реалізувавши своє законне право на звернення до суду, ОСОБА_3 своїми діями не порушувала прав та законних інтересів відповідача по справі ОСОБА_2 Заявлені позовні вимоги позивача належним чином не доведені та не підтверджені наданими документами, а тому просив відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2010 року в задоволенні позовних вимог - відмовлено.(а.с. 33).
В апеляційній скарзі позивач посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи скаргу зазначив, що суд безпідставно відмовив йому в задоволенні позовних вимог, оскільки раніше при розгляду цивільної справи № 2-2995/2009 за позовом до нього ОСОБА_3 він не знав повну суму судових витрат по справі, тому заявив самостійний позов про їх стягнення.(а.с. 34-35).
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи скарги і просили її задовольнити.
Представник позивача просив їх відхилити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відмовляючи позивачу ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, транспортні витрати понесені ОСОБА_2 у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав під час розгляду певної справи в порядку цивільного судочинства є судові витрати. Такі витрати процесуальним законом віднесені до судових, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою в розумінні положень цивільного законодавства України (Глава 82 ЦК України) й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні, а їх можливо було стягнути тільки в провадженні по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що дійсно в провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходилась цивільна справа № 2-2955/2009 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 (а.с.8), по якій було винесено рішення, яким в позовну заяву ОСОБА_3 було залишено без задоволення. ОСОБА_2 у зв'язку з розглядом вказаної справи були понесені матеріальні витрати, а саме: на залучення фахівця в галузі права 8 340,20 грн., та транспортні витрати, пов'язані з виїздом до місця розгляду позову 1972,29 грн., усього 10312 грн. 49 коп. Рішення щодо розподілу судових витрат між сторонами судом не виносилось, будь-які вимоги стосовно цього ОСОБА_2 не заявляв, проте вимогу про стягнення витрат на правову допомогу та транспортні витрати він заявив в окремому провадженні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що під час ухвалення рішення, суд вирішує, зокрема, питання про розподіл судових витрат, про що зазначається в його резолютивній частині (п.6 ч.І ст.214, п.4 ч.І ст.215 ЦПК України). У разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суду, що ухвалив рішення, за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи суду надано можливість ухвалити додаткове рішення (п.4 ч.І ст.220 ЦПК України). Ухвали суду щодо визначення розміру судових витрат окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку відповідно до п.9 ч.І ст.293 ЦПК України
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін. Підстав для постановлення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 209, 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, п.1 ч. 1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду Одеської області: А.М.Кварталова
Б.Б.Левенець
Л.А.Галушко