Судове рішення #13077584

   

         НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня   2010 року                справа № 2-17-11        м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

 головуючого                              судді           Галушки О.Г.,            

при  секретарі                                           Дячук С.Л.,

за участю :

позивача                          ОСОБА_1,

представника позивача                  ОСОБА_2,

відповідача                                ОСОБА_3,

представника відповідача              ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

                        встановив:

    05 липня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування 2642 грн. матеріальної та 2000грн. моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

    Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 лютого 2010 року близько 15 години відповідач, керуючи автомобілем по вул. Винниченка у м. Нововолинську, порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого зіткнувся з  автомобілем ВАЗ – 21043 реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить їй на праві власності, котрим в той час керував її син ОСОБА_5 В результаті зіткнення належний їй автомобіль ВАЗ – 21043 було пошкоджено. Вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 2642 грн. Разом з тим пошкодженням належного майна спричинено моральну шкоду, яку позивач оцінює у 2000 грн. Крім того, у зв’язку із зверненням до суду з позовом понесла судові витрати, які теж просить стягнути з відповідача на свою користь.

    В судовому засіданні позивач  ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі і пояснила, що з вини відповідача ОСОБА_3  сталася 15 лютого 2010 року дорожньо-транспортна пригода, під час якої було пошкоджено належний їй автомобіль ВАЗ-21043 р. н. НОМЕР_1, котрим керував її син ОСОБА_5 На ремонт автомобіля нею було  затрачено 2642 грн., що підтверджується відповідними документами виданими особою, яка його проводила. Пошкодженням автомобіля  завдано відповідачем моральну шкоду, яку оцінює у 2000 грн. При зверненні до суду  з позовом, а також при розгляді даної справи судом, понесла судові витрати по сплаті судового збору,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та оплаті правової допомоги  наданої адвокатом.

    Представник позивача ОСОБА_2 теж підтримав заявлені вимоги.

    Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позов не визнали.

    Заперечуючи заявлені вимоги ОСОБА_3 пояснив, що дійсно 15 лютого 2010 року близько 15 години, він керуючи автомобілем Фіат Дукато р.н. НОМЕР_2 по вул. Винниченка у м. Нововолинську побачив як раптово перед ним  загальмував водій ВАЗ 21043, що рухався у попутному напрямі, не маючи змоги теж різко загальмувати, так як проїзна частина дороги була слизькою, він зіткнувся з цим автомобілем. Вийшовши з автомобіля, він оглянув обидва автомобіля, але не виявивши ніяких пошкоджень, поїхав з того місця, залишивши  місце пригоди. Вважає, що в результаті зіткнення з автомобілем ВАЗ 21043 ніяких  механічних пошкоджень на цьому автомобілі не утворилося. Надані позивачем суду фотознімки, де зображено автомобіль ВАЗ 21043 з механічними пошкодженнями не відповідають дійсності. Також є значно завищений розмір матеріальних затрат, понесених позивачем на ремонт  автомобіля. Крім того вважає, що його діями не було завдано позивачу моральної шкоди. Просить відмовити у задоволенні позову.

    Заслухавши пояснення сторін,  показання свідків, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

    В судовому засіданні встановлено, що 15 лютого 2010 року близько 15 години відповідач ОСОБА_3, керуючи по вулиці Винниченка в м. Нововолинську автомобілем марки «Фіат Дукато» р. н. НОМЕР_2, порушивши правила дорожнього руху пункти 12.1, 12.3, 13.1, допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 21043 р. н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку. В результаті цього зіткнення транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

    Винність відповідача ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди і заподіянні шкоди позивачу ОСОБА_1 підтверджується постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 18 березня 2010 року, якою ОСОБА_3 визнано винним за ст.ст. 122-4, 124 КпАП України (а. с. 8).

    Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про  адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно- правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

    Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля марки ВАЗ 21043 реєстраційний номер НОМЕР_1 являється позивач ОСОБА_1

    З копії постанови Іваничівського районного суду Волинської області від 16 квітня 2010 року слідує, що відносно ОСОБА_5, який керував автомобілем ВАЗ – 21043 р. н. НОМЕР_1 під час дорожньо-транспортної пригоди 15 лютого 2010 року за участю відповідача ОСОБА_3 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України, за відсутністю в його діях складу цього адміністративного  правопорушення (а. с. 7).

    З акту № АВ – 050510/189 від 05 травня 2010 року вбачається, що позивачем ОСОБА_1 були проведені ремонтні роботи належного автомобіля ВАЗ 21043 р. н. НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту складає 2642 грн. (а. с. 9).

    Підтвердженням дійсних витрат понесених на ремонт автомобіля являються товарні чеки про внесення позивачем ОСОБА_1 грошових коштів особі, яка проводила ремонтні роботи -  підприємцю ОСОБА_6, відповідно на 1428 грн. та 1214 грн. (а. с. 12, 13).

    Як вбачається з відмовного матеріалу № 357 оглянутого в судовому засіданні, а саме протоколу огляду місця події від 15 лютого 2010 року на автомобілі ВАЗ – 21043 виявлено пошкодження: заднього бампера у вигляді вм’ятини, розрив корпусу дверей багажника, деформації заднього лівого крила, розбитий лівий задній габарит.

    Аналогічні пошкодження автомобіля відображені у довідці від 15. 02. 2010 року, виданої інспектором ВДАІ (з обслуговування м. Нововолинська) та  автомобільно-технічної інспекції (підпорядкованого ВДАІ УМВС України у Волинській області), яка надана в судовому засіданні представником позивача.

    Допитаний як свідок в судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив, що в результаті зіткнення з автомобілем Фіат Дукато, яким керував ОСОБА_3 у автомобілі ВАЗ 21043 було пошкоджено задній бампер, задня ліва фара, кришка багажника, заднє ліве крило та задня частина самого багажника.

    У письмових поясненнях, що містяться у відмовному матеріалі від 18.02.2010 року, будучи опитаним ОСОБА_7 підтвердив, що знаходячись в салоні автомобіля, яким керував ОСОБА_5, вони відчули під час ДТП  поштовх. Вийшовши з автомобіля, водій «буса» з яким зіткнулися сказав, що працівників ДАІ чекати довго, а тому він не зможе доїхати автомобілем до гаража. Про, що водії домовлялися між собою він не чув.

    У поясненнях ОСОБА_8, що знаходиться у відмовному матеріалі теж зазначено про те, що відбулося зіткнення транспортних засобів, однак значних механічних пошкоджень автомобілі не зазнали.

    У висновку медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, складеному о 00год 05 хв. 16 лютого 2010 року вбачається, що у ОСОБА_5 ознак сп’яніння не виявлено.

    Із фототаблиць (а. с. 10-11) вбачається, що автомобіль ВАЗ – 2104 р. н. НОМЕР_1 має механічні пошкодження в задній частині.

    Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також  шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Майнова шкода, заподіяна  відповідачем ОСОБА_3 внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди становить 2642 гривні, що підтверджується  актом від 05 травня 2010 року (а. с. 9)  та товарними чеками про понесені дійсні витрати (а. с. 12, 13).

    Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме : шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

    Судом установлено, що винною особою у ДТП, що мало місце при взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки 15 лютого 2010 року на вул. Винниченка у м. Нововолинську є відповідач ОСОБА_3, котрий являється власником автомобіля «Fiat Ducato» р.н НОМЕР_2, що  стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

    Отже, до стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає 2642 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

    Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

    Позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням належного автомобіля  в розмірі 2000 грн. При визначенні розміру моральної  шкоди, суд враховує положення ч. 3 ст. 23 ЦК України і вважає, що на відшкодування моральної шкоди в користь позивача з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути 300 гривень.

    Стягуючи з відповідача на користь  позивача вартість замінних деталей, а саме: заднього бампера вартістю 255 грн. та задньої лівої фари вартістю 145 грн., суд бере до уваги роз’яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», де зазначено, про те, що постановляючи рішення про стягнення  на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

    Таким чином, суд покладає зобов’язання на позивача ОСОБА_1 повернути після відшкодування їй збитків, задній бампер та задню ліву фару, що не можуть використовуватися за  призначенням, - відповідачеві ОСОБА_3

    Суд, не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що при зіткненні транспортних засобів вони не зазнали механічних  пошкоджень, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами, зокрема показаннями свідка ОСОБА_5, оглянутим і дослідженим в суді відмовним матеріалом № 357 за фактом ДТП, яка мала місце 15.02.2010 року на вул. Винниченка у місті Нововолинську,  фототаблицею (а. с. 10-11), довідкою від 15.02.2010 року виданої інспектором ВДАІ.

Показання свідка ОСОБА_8, суд вважає недостовірними, так як вони суперечать всім іншим доказам, що досліджені в суді, а також через те, що як встановлено в суді цей свідок перебуває у товариських відносинах із відповідачем ОСОБА_3, і даючи показання намагається якимось чином допомогти відповідачеві уникнути цивільної відповідальності.

Судом  також не приймаються до уваги надані представником відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні рахунки, рахунки-фактури, цінники, кошториси про вартість ремонтних робіт автомобіля «ВАЗ 21043» та вартість замінних деталей, оскільки вони містять лише певну  інформацію про вартість ремонтних робіт автомобілів, вартість замінних деталей у різних суб’єктів підприємницької та господарської діяльності.

У судовому засіданні відповідач та його представник, заперечуючи заявлені вимоги, не погоджуючись із вартістю відновлювального ремонту автомобіля позивача, не заявляли клопотань про призначення судової  авто товарознавчої експертизи, яка б підтвердила дійсні реальні збитки.

Таким чином суд вважає, що відповідачем та його представником в порушення вимог, передбачених ст.60 ЦПК України не надано доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Згідно правил ст. 88 ЦПК України, суд присуджує позивачеві судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 грн. та витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (а. с. 1,2), які суд стягує з відповідача в користь позивача ОСОБА_1

Крім цього, підтверджені також витрати понесені позивачем на правову допомогу в розмірі 400 грн. (а. с. 16) і у розмірі 1451 грн. 20 коп. згідно наданого розрахунку витрат на правову допомогу, проте, виходячи із вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача 1200 грн. витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 23, 1166, 1167, 1188 ЦК України, суд, -        

                        вирішив:

    Позов задоволити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 2642 (дві тисячі шістсот сорок  дві) грн., на відшкодування моральної шкоди 300 (триста) грн., на відшкодування  витрат по сплаті судового збору 51(п’ятдесят одну) грн., на відшкодування витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 (сто двадцять) грн., на відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката 1200 (одну тисячу двісті) грн.

    Стягнути з ОСОБА_3  в доход держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.

    В решті заявлених вимог відмовити.

    Зобов’язати ОСОБА_1 після відшкодування заподіяної їй шкоди ОСОБА_3 передати йому пошкоджені запасні деталі, які замінені, а саме : задній бампер та задню ліву фару автомобіля ВАЗ 21043.

    Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляції до апеляційного суду у Волинській області протягом 10 днів після його проголошення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку  на подання  апеляційної скарги.   . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.                

Головуючий   підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                 О.Г.Галушка

  • Номер: 22-ц/775/80/2016(м)
  • Опис: цивільна справа за позовом Журавльової Р.С. до Гарагала Г.В. Коровіної Я.А. про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, витребування майна та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування ( 2 тома)
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-17/11
  • Суд: Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)
  • Суддя: Галушка Олександр Григорович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.12.2015
  • Дата етапу: 05.01.2016
  • Номер: 22-ц/775/242/2016(м)
  • Опис: цивільна справа за позовом Жульової Р.С. до Гарагала Г.В. Коровіної Я.А. про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, витребування майна та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування ( 2 т. 4 д.)
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-17/11
  • Суд: Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)
  • Суддя: Галушка Олександр Григорович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.02.2016
  • Дата етапу: 14.12.2016
  • Номер: 4-с/216/26/16
  • Опис:
  • Тип справи: на скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС
  • Номер справи: 2-17/11
  • Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
  • Суддя: Галушка Олександр Григорович
  • Результати справи: постановлено ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передано справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 30.06.2016
  • Дата етапу: 12.04.2018
  • Номер: 22-ц/774/1886/К/16
  • Опис: скарга на постанови державного виконавця від 04.05.2016 року та бездіяльність державного виконавця і начальника Центрально-Міського відділу ДВС КМУЮ.
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-17/11
  • Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг)
  • Суддя: Галушка Олександр Григорович
  • Результати справи: Постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.08.2016
  • Дата етапу: 29.11.2016
  • Номер: 22-ц/780/6582/16
  • Опис: Добровольського Є.А. до Добровольського Є.Є. про визнання недійсним заповіту
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-17/11
  • Суд: Апеляційний суд Київської області
  • Суддя: Галушка Олександр Григорович
  • Результати справи: Постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 24.11.2016
  • Дата етапу: 20.12.2016
  • Номер: 6/754/291/18
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-17/11
  • Суд: Деснянський районний суд міста Києва
  • Суддя: Галушка Олександр Григорович
  • Результати справи: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.06.2018
  • Дата етапу: 05.07.2018
  • Номер: 22-ц/807/8/20
  • Опис: про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-17/11
  • Суд: Запорізький апеляційний суд
  • Суддя: Галушка Олександр Григорович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 19.10.2018
  • Дата етапу: 24.03.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація