АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Нікушина В.П.
Суддів: Копаничук С.Г., Сороки Л.А.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Ямпільського РВ УМВС України у Вінницькій області про визнання особи такою, що втратила право на жиле приміщення, усунення перешкод у здійсненні права користування майном, шляхом зняття з реєстрації та примусове виселення з житлового будинку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 7 жовтня 2010 року, ухвалене по даній справі, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом до ОСОБА_2 та відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Ямпільського РВ УМВС України у Вінницькій області.
Мотивуючи свої позовні вимоги, посилався на те, що він є власником АДРЕСА_1 у м. Ямполі, Вінницької області.
В цій частині будинку з ним проживає відповідачка, з якою він перебував в зареєстрованому шлюбі.
За рішенням суду від 27 травня 2003 року між ними встановлено порядок користування будинком.
21 травня 2004 року шлюб між ними розірвано, тому він вважає, що з моменту розірвання шлюбу, ОСОБА_2 не є членом його сім’ї і має звільнити його будинок.
Відповідачка, яка поселилась до будинку і була зареєстрована в ньому, як його дружина, після розірвання шлюбу відмовилась виселитись з будинку та знятись з реєстраційного обліку, що не дозволяє йому розпорядитись будинком на власний розсуд. Він не бажає, щоб вона проживала в його будинку.
Вона також перешкоджає йому користуватись будинком, виганяючи його з будинку.
В зв’язку з цим він звернувся в суд з цим позовом.
Рішенням суду відмовлено в задоволенні позову, але з ним не погодився ОСОБА_1 і оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою про скасування рішення та направлення справи на новий судовий розгляд.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права за неповно з’ясованих обставин. При цьому, на підтвердження цих доводів в апеляційній скарзі наведені ті ж обставини, що покладені в основу обґрунтування позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, ОСОБА_1, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, законність оскаржуваного рішення, дійшла наступного висновку.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки доводи, наведені в ній є необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Вимога про направлення справи на новий судовий розгляд взагалі суперечить ЦПК України, який не передбачає скасування рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.
Суд першої інстанції ухвалив по суті правильне рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ч. 3 ст. 10 ЦПК України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
На підставі поданих ОСОБА_1 доказів судом першої інстанції була розглянута справа і йому обґрунтовано відмовлено в задоволенні його вимог, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи і не ґрунтуються на законі.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, яка на правах члена його сім’ї вселилась до будинку по АДРЕСА_1 в м. Ямполі, Вінницької області і проживає в ньому на протязі тривалого часу. Від спільного шлюбу мають двох дітей, які також проживали в цьому будинку.
Згідно рішення суду, в травні 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлений порядок користування будинком, який належить йому на праві власності.
Цим же рішенням встановлено, що ОСОБА_2 має право користування будинком, як член сім’ї ОСОБА_1
Вимагаючи від відповідачки усунути перешкоди в користуванні житлом, ОСОБА_1, як на правову підставу посилався на ст. 391 ЦК України. Однак, необхідною умовою застосування цієї статі є те, що дії відповідача мають бути протиправними.
Встановленні по справі обставини вказують на те, що ОСОБА_2 поселилась і проживає в будинку позивача на законних підставах.
Відповідач же обґрунтовує свої вимоги лише тим, що після розлучення ОСОБА_2 перестала бути членом його сім’ї і тому, має звільнити його будинок, але така вимога не ґрунтується на законі.
Інші доводи про те, що проживаючи в його будинку, відповідачка перешкоджає йому розпорядитись належною йому частиною будинку на свій розсуд не заслуговують на увагу і не можуть слугувати підставою для виселення відповідачки з будинку.
Посилання позивача на те, що відповідачка чинить йому перешкоди в користуванні будинком, не допускаючи його в будинок, ним не були доведені. На підтвердження цієї обставини не наведено жодного доказу.
А тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, відмовивши йому в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .
Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 7 жовтня 2010 року, ухвалене поданій справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Ямпільського РВ УМВС України у Вінницькій області про визнання особи такою, що втратила право на жиле приміщення усунення перешкод у здійсненні права користування майном, шляхом зняття з реєстрації та примусове виселення з житлового будинку залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: