справа № 2-3483/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      14 грудня  2010 р. Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

    в складі: головуючого - Кисельова Є. М.

при секретарі – Дробот К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання мирової угоди договором купівлі-продажу частки квартири,  

ВСТАНОВИВ:

    Змінюючи позовні вимоги позивач просить суд визнати мирову угоду між ним, позивачем, і  ОСОБА_2 від 27. 04. 2009 року договором купівлі-продажу частки квартири  АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, а саме: кімнати 7, 8 та 7, 4 кв., м., ? частки кухні, туалету, ванної кімнати, коридору, вбудованих шафів.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що він, позивач, є власником ? частки АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу.

    Відповідач є власником другої половини зазначеної квартири, за рішенням суду по праву на спадщину.

    Позивач пред’явив до суду позов до відповідача про припинення права власності у спільному  майні на квартиру зі сплатою відповідачу компенсації за ? частку квартири. З представником відповідача у суді була укладена мирова угода, яка затверджена судом, і на підставі якої він, позивач, зареєстрував ? частку квартири  ОСОБА_2 на своє ім’я.

    Ухвала Керченського міського суду від 27. 04. 2009 року,  яким затверджена мирова угода, скасована Ухвалою Апеляційного суду від 02. 03. 2010 року.

    Позивач вважає, що затверджуючи мирову угоду 27. 04. 2009 року суд першої інстанції фактично посвідчив договір купівлі-продажу ? частки АДРЕСА_1

(а. с. 131-132)

    Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечує у повному обсязі посилаючись на незаконність позовних вимог. ОСОБА_1

(а. с. 112, 113, 134, 135, 144)

    Розглянув справу суд не знайшов законних підстав для задоволення позову.

    Так з матеріалів справи убачається, що позивач ОСОБА_1 01. 04. 2009 року звернувся до Керчміськсуду АР Крим із позовною заявою до ОСОБА_3 про припинення права власності у спільному майні.

(а. с. 1, 2)

    Ухвалою Керченського міського суду від 27. 04. 2009 року визнана мирова угода між сторонами, за умовами якої представник  відповідача – ОСОБА_4 не заперечує проти припинення права спільної часткової власності на АДРЕСА_1, та передає належну ОСОБА_2 ? частку спільної квартири  у власність ОСОБА_1

    ОСОБА_1 здійснює виплату грошової  компенсації представнику ОСОБА_2 – ОСОБА_4 за відчужувану частку у сумі 48 000 грн. (6000 доларів США) на час підписання цієї мирової угоди у Керченському  міському  суді.

    Сторони просять суд визнати право власності на частку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 згідно з витягом з реєстру  прав власності на нерухоме майно № 218518 56 від 12. 02. 2009 року, за ОСОБА_1, а саме: жилі кімнати площею 7,8 кв., м., 7,4 кв., м., ? частки кухні, вбиральні, ванної, коридори, шафів.

(а. с. 30, 31)

    Підставою для ухвалення  зазначеного рішення  суду була – подана судові заява учасників процесу заяви про укладення мирової угоди.

(а. с. 28)

    У зв’язку із тим, що умови мирової угоди суперечать закону і порушають  права, свободи чи інтереси інших  осіб ухвала Керчміськсуду від 27. 04. 2009 року була скасована Ухвалою колегії судів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим 02 березня 2010 року.

(а. с. 75)

    Відповідно до положень ст. ст. 202, 203, 209, 657 ЦК України, правочин (договір купівлі-продажу) нерухомого майна повинен бути укладений у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, та державній реєстрації.

    Мирова угода, яка міститься у заяві  і додана до матеріалів справи, зазначеним ознакам не відповідає, а є лише метою врегулювання спору на основі  взаємних поступок  і може стосуватися лише прав та  обов’язків сторін та предмета спору.

    На підставі зазначеного, суд вважає позов безпідставним.

    Керуючись ст. ст. 60, 175, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 202, 203, 209, 657 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

    У позові ОСОБА_1 – відмовити.

    Рішення може бути оскаржено у Апеляційний  суд АР Крим у порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя                                                                                          Кисельов Є. М.

     Згідно з оригіналом