Справа № 2 - 206 / 09

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2009 року, Володарський районний суд Київської області, в складі:

головуючого судді: Ярмоленко Г. Л.,

при секретарі Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні, в смт Володарка, справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в квітні 2009 року до суду з названою позовною заявою, в якій вказувала, що 18 квітня 2003 року ОСОБА_3 склала заповіт на її користь. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилася спадщини за заповітом на:

- земельну ділянку, яка посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 322540. Після смерті заповідача було видано Державний акт на земельну ділянку, тому вона не може оформити прийняття спадщини, оскільки за заповітом успадковується земельна ділянка посвідчена сертифікатом.

Позивач просить суд встановити факт прийняття спадщини та визнати за нею - ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на земельну ділянку площею 2, 8563 га., посвідчену Державним актом серії ЯБ № 511199 на право приватної власності на земельну ділянку, вартістю 33920, 65 грн., яка розташована на території Завадівської сільської ради Володарського району Київської області, в порядку спадкування за заповітом, посвідченим 18 квітня 2003 року та в реєстрі за № 44.

У попередньому судовому засіданні позивач підтримав позов.

Відповідач вимоги позивача визнав у повному розмірі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що стверджено свідоцтвом про її смерть (а.с. 12). Після її смерті відкрилася спадщина, на земельну ділянку. За свого життя, 18 квітня 2003 року ОСОБА_3 склала заповіт, в якому земельну частку (пай), що посвідчена сертифікатом серії РН № 322540 виданим Володарською районною державною адміністрацією від 18 липня 2000 року, вона заповідала ОСОБА_1 (а.с. 11).

Обставини справи вказують, що позивач не має змоги оформити у нотаріальній конторі прийняття спадщини, оскільки у неї в даний час відсутній сертифікат на земельну частку (пай), так як 06 лютого 2006 року Володарським районним відділом земельних ресурсів було видано Держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 511199 на ім’я померлої ОСОБА_3. Тому вона вимушена звернутися до суду для усунення перешкод та поновлення своїх прав на спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Позивач ОСОБА_1 має право на спадщину, що залишилась після померлої за заповітом. Відповідно до ст. 1222 ч. 1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини. ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідач по справі є спадкоємцем першої черги, оскільки він є сином спадкодавця, що стверджено свідоцтвом про його народження та свідоцтвом про одруження матері (а.с. 8-10). Однак він на спадщину не претендує та не заперечує проти прийняття позивачем земельної ділянки, відповідно до заповіту його матері.

Таким чином, визнання позивачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Беручи до уваги вище викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно базуються на законі, є обгрунтованими, тому їх слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1225, 1268, 1276 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 8, 13, 57, 79, 130 ч. 4, 174, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2, 8563 га, посвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 511199, виданим 06 лютого 2006 року Володарським районним відділом земельних ресурсів на ім’я ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - в порядку спадкування за заповітом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.