Справа № 2-а-150/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2009 року, Володарський районний суд Київської області, в складі:

головуючого судді Ярмоленко Г. Л., при секретарі Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт Володарка, справу за адміністративним

позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Володарському району Київської області

про визнання неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Володарському

районі про проведення перерахунку щомісячної соціальної допомоги «дитині війни» та стягнення недоплаченої суми,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду у квітні 2009 року звернувся позивач з названим адміністративним позовом, в якому посилався на те, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, тому відповідно до ст. 1 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни і йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Така допомога йому не виплачувалася у 2006 - 2007 роках, а у 2008 році та у 2009 році у значно нижчому розмірі. Він звернулася до управління Пенсійного фонду України у Володарському районі з вимогою про проведення перерахунку та виплату допомоги, однак йому було відмовлено.

Позивач просить суд визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в Володарському району Київської області в перерахунку державної соціальної підтримки дітям війни, передбаченої статтею 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" за 2008 - 2009 роки -неправомірною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Володарському району Київської області провести перерахунок та виплату йому, ОСОБА_1, 1937 року народження, державної соціальної підтримки дітям війни передбаченої статтею 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" з розрахунку 30 % від мінімальної пенсії за віком, яка визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого відповідно до Закону України „ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України „ Про державний бюджет на 2009 рік" починаючи з 22.05.2008 року.

Позивач в судовому засіданні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі позовні вимоги не визнав, посилаючись на викладені у запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Так, по справі встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначено та він отримує пенсію за віком з 08.07.1998 року, що стверджено посвідченням НОМЕР_1 (ас. 6). Йому встановлено статус „ Дитина війни", відповідно до ст. 1 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" - особа, яка є громадянином України та на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно до довідки Управління Пенсійного Фонду у Володарському районі позивачу у 2008 році було проведено виплату державної соціальної підтримки дітям війни у розмірі: з 01.01.2008 - 31.03.2008 р. - 47грн.; з 01.04.2008 - 30.06.2008р. - 48, 10 грн.; з 01.07.2008 - 30.09.2008р. -48, 20 грн., з 01.102008р. -по даний час 49, 80 грн.

Наведені вище обставини визнаються кожною із сторін та є безспірними.

Не погоджуючись з розміром отримуваної допомоги, позивач 06.04.2009 року звернулась до управління Пенсйного Фонду України в Володарському районі із письмовою заявою (а.с. 8) провести перерахунок та виплатити недоотриману державну соціальну підтримку дітям війни у відповідності до чинного законодавства, проте їй в задоволенні прохання відповідачем було відмовлено (а.с. 9).

Представник відповідача у своїх запереченнях посилалася на те, що стаття 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни", згідно якої пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком, є такою що діє, але як видно зі змісту, дана норма не передбачає, яким саме органом, Пенсійним органом або іншим органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсії. Крім того, позивачка ставить питання в своїх позовних вимогах про зобов’язання нарахувати на його користь недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2008-2009 роки.Статтею 71 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік", яка передбачала, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих на яких розповсюджується дія Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Крім того, з 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" було законодавчо врегульовано прийнятим 28.12.2007 року Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107- VI яким внесено зміни до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни", де визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно ст. 14 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту", учасникам війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 10 % прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову за необгрунтованістю вимог позивача.

З цими запереченнями відповідача суд не може погодитися з наступних підстав.

Суд, заслухавши учасників процесу, взявши до уваги матеріали справи вважає, що при вирішенні даного спору необхідно застосовувати норми Конституції України, які є нормами прямої дії. Зокрема, ст. 19 ч. 2 Конституції України, вказує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. ст. 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії з 12 січня 2005 року встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» з 1 січня -470 гривень, з 1 квітня-481 гривень, з 1 липня-482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень, та ст. 54 Закону України „ Про державний бюджет на 2009 рік" визначає, що установити у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Відповідач у своїх запереченнях посилається на Закон України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", де у п. 41 розділу II Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" ст. 6 викладено у новій редакції, однак Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначені зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Конституцією України у ст. 92 визначено сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.

Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

Згідно ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Крім того ст. 3 ч.2 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" вказує, що державні та соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язанні діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах, щодо оскарження дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчиненні вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законами України.

Таким чином, у суду є всі правові підстави для визнання відмови управління Пенсійним фондом України у Володарському районі Київської області у перерахунку та виплаті державної соціальної підтримки дітям війни гарантованої ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни", починаючи з дня винесення рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008, тобто з 22.05.2008 року - неправомірною.

 ст. 162 ч.2 КАС України передбачає, що у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язання його вчинити певні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб’єктів у сфері публічно-правових відносин.

Встановлені судом обставини справи вказують, управління Пенсійним фондом України у Володарському районі Київської області повинно було нарахувати та провести виплату позивачу державної соціальної підтримки дітей війни відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни", де вказано, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Встановлення загальним законом іншого розміру відповідних виплат, ніж це передбачено спеціальним законом, є звуження обсягу гарантій у розумінні ч.3 ст. 22 Конституції України. У випадку зупинення правових норм спеціального закону іншим законом суди повинні вирішувати питання щодо не застосування недійсної правової норми. Отже, вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2008 рік та 2009 рік, з дня винесення рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008, починаючи з 22.05.2008 р. по 01.05.2009 року -підлягають до задоволення.

Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п.34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».

Керуючись ст. ст. 19, 22, 113, 147, 152 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 - рп / 2008, ст. 58 Закону України „ Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ", ст. 54 Закону України „ Про державний бюджет на 2009 рік", ст. ст. 1, 3, 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 6, 7, 8, 9, 10, 158, 159, 160, 161 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі про проведення перерахунку щомісячної соціальної допомоги «дитині війни» та стягнення недоплаченої суми — задоволити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Володарському району Київської області в перерахунку державної соціальної підтримки дітям війни, передбаченої статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни " ОСОБА_1 за 2008 рік та 2009 рік -неправомірною.

Зобов ‘язати Управління Пенсійного фонду України в Володарському району Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, державної соціальної підтримки дітям війни передбаченої статтею б Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" з розрахунку 30 % від мінімальної пенсії за віком, яка визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого відповідно до Закону України „ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " та Закону України „ Про державний бюджет на 2009 рік" починаючи з 22.05.2008 року по 01.05.2009 року.

Від сплати судового збору Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області - звільнити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Володарський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.