АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 14306 / 2010 Головуючий в 1 інстанції - Гнєздилов В.Є.
Категорія - 19/27 Доповідач - Глущенко Н.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Перцової В.А., Куценко Т.Р.
при секретарі - Ляпченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором застави майнових прав, -
ВСТАНОВИЛА:
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 29.07.2010 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зазначеним рішенням позовні вимоги ОСОБА_2 – задоволені.
Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 862724,26 грн. в рахунок погашення боргу за договором застави майнових прав, 1820 грн. – судові витрати, а всього 864567,26 грн. / а. с. 66-70 /.
Як на підстави апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1. посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом неправильно дана оцінка доказам по справі / а. с. 77-79 /.
Судом встановлено, що 17.11.2005 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 062п ( далі Договір), згідно якого банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі 100000 доларів США на строк з 17.11.2005 року по 07.05.2006 року, а позичальник зобов’язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов’язання у повному обсязі у строки передбачені цим договором. Кредит був наданий під 9,5% річних. Кредитні кошти призначені на споживчі цілі / а. с. 53-55 /.
Відповідно до п. 2.1 Договору, в забезпечення виконання зобов’язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв’язку з порушенням умов Договору та інших витрат банку, пов’язаних з виконанням, - виступає застава майнових прав на отримання коштів, розміщених згідно з договором про гарантійних вклад № 26302615000040.840.002 від 17.11.2005 року, укладеним між банком та громадянином ОСОБА_3.
Таким чином в забезпечення кредитного договору № 062п від 17.11.2005 року було укладено 17.11.2005 року договір застави майнових прав № 062зм між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2, за яким заставодавець (ОСОБА_2) передав заставодержателю (банку) право вимоги на отримання грошових коштів по договору про гарантійний вклад № 26302615000040.840.002 від 17.11.2005 року. Вартість предмету застави складає 111111,00 доларів США / а. с. 13 /.
Відповідно до умов договору застави майнових прав № 062зм, зокрема п.1.2, - заставодержатель (банк) у випадку порушення позичальником (ОСОБА_1) зобов’язань за кредитним договором № 062п, незалежно від настання строку виконання забезпеченого заставою зобов’язання має право звернути стягнення на заставлене право та реалізувати його шляхом використання норм цивільно-правового інституту відступлення прав вимоги у порядку, передбаченому цим договором.
Як і передбачено договором застави майнових прав № 062зм, між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 17.11.2005 року було укладено договір про гарантійний вклад № 26302615000040.840.002, по якому банк прийняв від вкладника (ОСОБА_2) грошові кошти в сумі 111111,00 доларів США строком на 6 місяців з 17.11.2005 року по 17.05.2006 року включно / а. с. 12 /.
Крім того, на забезпечення виконання зобов’язань, по кредитному договору №051п від 14.10.2005 року та по кредитному договору № 062п від 17.11.2005 року (що є спірним в даній справі), - між ПП «Азон-К» в особі його директора ОСОБА_1, приватним підприємцем ОСОБА_4, фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1 (далі боржниками) та громадянином США ОСОБА_2 (далі поручитель) було укладено 26.04.2006 року договір поруки № 1, згідно якого боржники, в разі невиконання взятих на себе зобов’язань за зазначеними кредитними договорами, повинні на протязі 12 місяців з моменту вилучення депозитів компенсувати поручителю вилучені кредитором депозити грошовими коштами в розмірі вилучених депозитів / а. с. 14 /.
Оскільки, відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті зобов’язання по кредитному договору № 062п від 17.11.2005 року, то АКБ «ТАС-Комерцбанк» 17.05.2006 року меморальним валютним ордером № dc633-159073 перерахував кошти в сумі 100000 доларів США з рахунку ОСОБА_2 (згідно договору застави майнових прав № 062зм від 17.11.2005 року) на погашення простроченої заборгованості по кредитному договору №062п від 17.11.2005 року та меморальним валютним ордером №87 від 17.05.2006 року перерахував 1214 доларів США на погашення відсотків по цьому ж кредитному договору №062п /а. с. 15-16/.
Однак, не зважаючи на те, що позивач ОСОБА_2 виконав свої зобов’язання по забезпеченню кредитного договору № 062п, оплативши за відповідача ОСОБА_1 суму кредиту та відсотків по ньому, останній так і не повернув позивачу сплачені грошові кошти ні після їх оплати, ні в 12 місячний строк з моменту вилучення цих коштів банком (тобто з 17.05.2006 року по 17.05.2007 рік, про що відповідач запевнив позивача в договорі поруки від 26.04.2006 року), у зв’язку з чим позивач ОСОБА_2 змушений був у травні 2007 року звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача цих грошових коштів / а. с. 3-4.46-47 /.
Суму боргу відповідач не повернув позивачу і на момент розгляду справи в суді.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають задоволенню в повному обсязі згідно зі ст.ст.509,512,516,526,546,583,625,628,629 ЦК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без мін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини справи і згідно вимог ст.ст.509,512,516,526,546,583,625,628,629 ЦК України дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_6
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального закону.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що гроші по кредитному договору № 062п від 17.11.2005 року отримував не він , а його дочка ОСОБА_4 та її чоловік ОСОБА_5, при вище викладених обставинах, не можуть бути прийняті до уваги
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 липня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
СУДДІ: