Справа № 2-32

2009 рік

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2009 року Білгород - Дністровський міськрайонний суд у складі:

головуючого, одноособово - судді Прийомової О.Ю.

при секретарі Качанюк Є.О.

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білгород - Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Російсько - Українська паливна компанія «Рута і К» про стягнення сум, що належать працівнику при звільнені та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,

встановив:

Позивачі звернулися з позовними вимогами до суду до Білгород - Дністровського філіалу «Одесанефтепродукт - Рута» товариства з обмеженою відповідальністю «Рута і К» про стягнення належних при звільнені сум.

В ході судового розгляду справи неодноразово уточнювали свої позовні вимоги, останні від 20.08.2008 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Російсько - Українська паливна компанія «Рута і К» про стягнення сум, що належать працівникові при звільнені та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, відповідно до яких просять суд задовольнити надані ними позовні вимоги, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 невиплачену при звільнені одноразову допомогу в розмірі 290 грн, а також середній заробіток за весь час затримки в розмірі 33706 грн. 50 коп, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 невиплачену при звільнені одноразову допомогу в розмірі 290 грн, а також середній заробіток за весь час затримки в розмірі 30325 грн. 50 коп, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 невиплачену при звільнені одноразову допомогу в розмірі 290 грн, а також середній заробіток за весь час затримки в розмірі 23865 грн. 15 коп, вказуючи, що вони працювали у відповідача операторами.

Згідно запису № 14 у трудовій книжці 30 червня 2000 року ОСОБА_2 була звільнена з однієї філії відповідача - відкритого акціонерного товариства «Одесанафтопродукт» - та 01 липня 2000 року прийнята переводом до іншої - Білгород - Дністровської філії «Одеснафтопродукт -Рута» товариства з обмеженою відповідальністю «Рута і К» /ця назва викладена в п.1.1. Положення про філію, затвердженого загальними зборами учасників 23 лютого 2004 року/.

Згідно запису № 17 від 01 квітня 2004 року ця філія була перейменована у Білгород -Дністровську філію «Одесанафтопродукт - Рута» товариства з обмеженою відповідальністю Російсько - Української паливної компанії «Рута і К», з якої ОСОБА_2 була звільнена 17 червня 2005 року за скороченням штатів. З липня 2000 року на день звільнення ії стаж становив понад 4 роки.

Згідно запису № 25 у трудовій книжці ОСОБА_3 /записи назв філій аналогічні записам у книжці ОСОБА_2./ 20 серпня 2001 року вона була звільнена з однієї філії відповідача та працевлаштована переводом до іншої філії. Потім остання була перейменована в іншу філію, з якої згідно запису № 28 ОСОБА_3 була 17 червня 2005 року звільнена за скороченням штатів. З 20 серпня 2001 року на день звільнення ії трудовий стаж становив понад 3 роки.

Згідно запису № 23 у трудовій книжці ОСОБА_4 /записи назв філій аналогічні записам у книжки ОСОБА_2/ 30 червня 2000 року вона була звільнена з однієї філії відповідача та працевлаштована переводом до іншої його філії. Потім остання була перейменована в іншу філію, з якої згідно запису № 26 ОСОБА_4 була 31 липня 2005 року звільнена за скороченням штатів. З 01 липня 2000 року на день звільнення ії трудовий стаж становив 5 років.

Стверджують, що працювали у філіях відповідача, тому відповідач зобов’язаний був у разі звільнення за скороченням штатів при наявності стажу роботи на підприємстві від 3 до 8 років виплатити одноразову допомогу у розмірі однієї мінімальної оплати праці, відповідно п.3.1.5. Колективного договору. 26 травня 2004 року цей колективний договір був доповнений п.1.12, згідно якого його норми розповсюджуються також й на працівників «Рута і К». Ці доповнення до тепер не скасовані.

Таким чином, вважають, що при звільнені не були виплачені всі належні їм суми, а саме передбачений колективним договором один мінімальний розмір оплати праці при звільнені за скороченням, що становив на той час 290 грн, в зв’язку з чим просять стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тому і звернулися з позовом до суду.

Позивачі у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали, просять суд їх задовольнити.

Представники відповідача з позовними вимогами не погодилися, просять суд в їх задоволені відмовити, вказуючи, що відповідачем у даній справі є Російсько - Українська паливна компанія «Рута і К» /товариство з обмеженою відповідальністю/ з ідентифікаційним кодом 30128556, а не відкрите акціонерне товариство «Одесанафтопродукт» з ідентифікаційним кодом 03482749, як це зазначають позивачі.

До працевлаштування у Білгород - Дністровську філію «Рута і К» /товариство з обмеженою відповідальністю/ з ідентифікаційним кодом філії 25829797, позивачі працювали у Білгород - Дністровської філії іншого підприємства - відкритого акціонерного товариства «Одесанафтопродукт» з ідентифікаційним кодом філії - 05379576, яка була створена 18.08.1995 року і зареєстрована у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Пунктом 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 22.01.1996 року, встановлено, що «ідентифікаційний код зберігається за суб’єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається ії ідентифікаційний код».

Таким чином, наявність різних ідентифікаційних кодів підтверджує, що філія «Рута і К» не була і не могла бути правонаступником філії ВАТ «Одесанафтопродукт». Крім того, відсутність правонаступництва між філіями ВАТ «Одесанафтопродукт» і «Рута і К» підтверджується тим, що Білгород - Дністровська філія «Рута і К» була створена за рішенням загальних зборів учасників «Рута і К» 25 квітня 2000 року /п.1.1. Положення про Білгород - Дністровську філію «Одесанафтопродукт - Рута» Російсько-Української паливної компанії «Рута і К» /товариства з обмеженою відповідальністю// і у той же день Білгород - Дністровська філія «Рута і К» була перереєстрована у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Згідно п.1.3 Положення про Білгород - Дністровську філію «Одесанафтопродукт-Рута» Російсько-Української паливної компанії «Рута і К» /товариства з обмеженою відповідальністю/ ніякого відношення ні до Білгород - Дністровської філії ВАТ «Одесанафтопродукт», ні до самого ВАТ «Одесанафтопродукт» ніколи не мала.

За весь час існування Білгород - Дністровської філії «Рута і К» колективний договір ні на «Рута і К», ні у її Білгород - Дністровської філії не укладався.

Колективний договір був укладений на іншому підприємстві - ВАТ «Одесанафтопродукт».

В зв’язку з звільненням позивачів з Білгород - Дністровської філії відкритого акціонерного товариства «Одесанафтопродукт» припинились їх трудові відносини із зазначеним підприємством і умови колективного договору ВАТ «Одесанафтопродукт» вже на них не розповсюджувались.

В уточненій позовній вимоги позивачі зазначають, що вони зобов’язані виконувати вимоги колективного договору відкритого акціонерного товариства «Одесанафтопродукт», так як п.1.12 цього колективного договору було передбачено, що його норми розповсюджуються також і на працівників «Рута і К».

З такими затвердженнями вони не згодні, тому, що згідно п.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Тобто для виникнення у «Рута і К» обов’язків перед його працівниками по виплаті вихідної допомоги при звільнені між ними повинний був укладений відповідний Колективний договір, однак такий договір не укладався.

Колективний договір ВАТ «Одесанафтопродукт» був укладений між адміністрацією і трудовим колективом ВАТ «Одесанафтопродукт» і обов’язку ВАТ «Одесанафтопродукт» за цим договором не можуть розповсюджуватись на інше підприємство, яке не є стороною цього договору і, відповідно, не приймало на себе ніяких зобов’язань; також і права членів трудового колективу ВАТ «Одесанафтопродукт» за його колективним договором не можуть розповсюджуватись на працівників іншого підприємства, які не були стороною цього договору.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, допитавши свідків, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно позивачі працювали операторами у Білгород- Дністровської філіалі «Одесанафтопродукт-Рута ООО «Рута і К».

Згідно запису № 14 у трудовій книжці 30 червня 2000 року, ОСОБА_2 була звільнена з відкритого акціонерного товариства «Одесанафтопродукт» - та 01 липня 2000 року прийнята за переводом до Білгород - Дністровської філії ВАТ «Одеснафтопродукт».

Згідно запису № 17 від 01 квітня 2004 року ця філія була перейменована у Білгород -Дністровську філію «Одесанафтопродукт - Рута» товариства з обмеженою відповідальністю «Рута і К», з якої ОСОБА_2 була звільнена 17 червня 2005 року за скороченням штатів. З липня 2000 року на день звільнення її стаж становив понад 4 роки.

Згідно запису № 25 у трудовій книжці ОСОБА_3 /записи назв аналогічні записам у книжці ОСОБА_2/ 20 серпня 2001 року вона була звільнена з одного підприємства та працевлаштована в інше переводом. Потім остання була перейменована в іншу філію, з якої згідно запису № 28 ОСОБА_3 була 17 червня 2005 року звільнена за скороченням штатів. З 20 серпня 2001 року на день звільнення її трудовий стаж становив понад 3 роки.

Згідно запису № 23 у трудовій книжці ОСОБА_4 /записи назв аналогічні записам у книжки ОСОБА_2/ 30 червня 2000 року вона була звільнена з одного підприємства та працевлаштована переводом до іншого. Потім остання була перейменована в іншу філію, з якої згідно запису № 26 ОСОБА_4 була 31 липня 2005 року звільнена за скороченням штатів. З 01 липня 2000 року на день звільнення ії трудовий стаж становив 5 років, /л.с. 79-80/

Позивачки звернулися до суду до відповідача, так як помилково вважають, що при звільнені не були виплачені всі належні їм суми, а саме передбачений колективним договором один мінімальний розмір оплати праці при звільнені за скороченням, що становив на той час 290 грн, в зв’язку з цим просять стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд не може погодитися з ствердженнями позивачів стосовно того, що відповідач повинний виконувати вимоги Колективного договору укладеного з Відкритим акціонерним товариством «Одесанафтопродукт», так як це є філією відповідача та він правонаступник вказаного підприємства, що повинний сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені, тому, що дані ствердження позивачів не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи і доказів цьому ними не надано.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Напроти, як встановлено в ході судового розгляду справи, до працевлаштування у Білгород- Дністровську філію «Рута і К» /товариство з обмеженою відповідальністю/ з ідентифікаційним кодом філії 25829797, позивачі працювали у Білгород - Дністровської філії іншого підприємства - відкритого акціонерного товариства «Одесанафтопродукт» з ідентифікаційним кодом філії - 05379576, яка була створена 18.08.1995 року і зареєстрована у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. /л.с. 227/

Пунктом 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 22.01.1996 року, встановлено, що «ідентифікаційний код зберігається за суб’єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається ії ідентифікаційний код».

Таким чином, наявність різних ідентифікаційних кодів підтверджує, що філія «Рута і К» не була правонаступником філії ВАТ «Одесанафтопродукт». Крім того, відсутність правонаступництва між філіями ВАТ «Одесанафтопродукт» і «Рута і К» підтверджується тим, що Білгород - Дністровська філія «Рута і К» була створена за рішенням загальних зборів учасників «Рута і К» 25 квітня 2000 року /п. 1.1. Положення про Білгород - Дністровську філію «Одесанафтопродукт - Рута» Російсько-Української паливної компанії «Рута і К» /товариства з обмеженою відповідальністю// і у той же день Білгород - Дністровська філія «Рута і К» була перереєстрована у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Згідно п.1.3 Положення про Білгород - Дністровську філію «Одесанафтопродукт-Рута» Російсько-Української паливної компанії «Рута і К» /товариства з обмеженою відповідальністю/ ніякого відношення ні до Білгород - Дністровської філії ВАТ «Одесанафтопродукт», ні до самого ВАТ «Одесанафтопродукт» не мають.

За весь час існування Білгород - Дністровської філії «Рута і К» колективний договір ні на «Рута і К», ні у її Білгород - Дністровської філії не укладався.

Колективний договір був укладений на іншому підприємстві - ВАТ «Одесанафтопродукт».

В зв’язку з звільненням позивачів з Білгород - Дністровської філії відкритого акціонерного товариства «Одесанафтопродукт» припинились їх трудові відносини із зазначеним підприємством і умови колективного договору ВАТ «Одесанафтопродукт» вже на них не розповсюджувались.

Колективний договір ВАТ «Одесанафтопродукт» був укладений між адміністрацією і трудовим колективом ВАТ «Одесанафтопродукт» і обов’язки ВАТ «Одесанафтопродукт» за цим договором не можуть розповсюджуватись на інше підприємство, яке не є стороною цього договору і, відповідно, не приймало на себе ніяких зобов’язань; також і права членів трудового колективу ВАТ «Одесанафтопродукт» за його колективним договором не можуть розповсюджуватись на працівників іншого підприємства, які не були стороною цього договору.

При таких обставинах, з урахуванням того, що позивачами не надано жодного доказу заявлених ними позовних вимог, суд вважає позовні вимоги позивачів необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, в зв’язку з чим в їх задоволені необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Російсько - Українська паливна компанія «Рута і К» про стягнення сум, що належать працівнику при звільнені та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.